Аскетизм

Віряни різних релігій практикували аскетизм і завдавали своєму тілу найбільших мук. Однак зараз люди ставляться зневажливо до аскетизму, забувши про те, що тіло домінуватиме над свідомістю доти, доки людина не вживе заходів щодо його приборкання.

Чого хоче тіло? Йому подобаються комфорт і зручності, тому релігії вчать нас іти шляхом страждань. Ми повинні чинити наперекір бажанням нашого тіла.

Наше тіло – наш найгірший ворог, і воно має три смертельні зброї: бажання їсти, бажання спати й бажання фізичної любові.

Перше – це їжа. Не проблема, якщо ми їмо, коли голодні. Проблема виникає в тому разі, якщо їжа починає керувати нашим життям. Тому нам потрібно долати бажання їсти. Ми маємо впевнитися в тому, що любимо Небесного Батька більше, ніж їжу. Впевнившись у цьому, ми знайдемо сили керувати своїм тілом. Саме для цього люди дотримуються посту. Усі пророки й засновники релігій постилися.

Друге – це сон. Ми повинні перемогти сон. Багато пророків і святих докладали титанічних зусиль, щоб побороти бажання сну. Що вони тільки не робили, щоб не засинати – бо вважали, що сон – це ворог.

Третє – це потяг до фізичної любові. Найгіршого роду спокуси до релігійних людей завжди приходили у формі сексу. Чоловік і жінка мають інстинктивне сексуальне бажання, але наша любов до Творця має бути сильнішою. І тут молодим людям є над чим попрацювати. Вседозволеність у світі перетворила моральне життя молоді на брудну ганчірку. Тому більшість релігій в історії постійно підкреслювали цінність безшлюбності.

Саме з цих міркувань у релігійному житті й зародився аскетизм. Ми бачимо, що поява аскетизму була природним явищем.

Наш світ – це світ страждань. Чи може світ гіркоти й лиха коли-небудь стати світом щастя, якщо кожен продовжуватиме їсти собі на втіху, розважатися, напиватися й танцювати? Ні, наш світ стане ще нещаснішим. Тому той, хто мріє про світ щастя, має йти туди, де найважче, і здобути перемогу. Шлях до успіху можна відшукати лише там, де найважче.