(китайсько-корейське)
본향
[понхян]
本郷
Етимологія
本 (본) [пон] – первісний
郷 (향) [хян] – містечко, село
У кожного на землі є батьківщина. Коли ви з’явилися на світ, ваше народження тут же було зареєстровано у вас на батьківщині. У вас є доказ, що ви дитина певної сім’ї і громадянин певної країни. Поки існує ця країна і запис про батьків, цю зареєстровану дитину не можна виселити і вигнати з рідних місць.
Батьківщина перебуває там, де живе любов. У цьому місці кров з наших артерій зливається з потоком історії. Вся справа в тому, що ми виросли і подорослішали завдяки елементам цих місць. Це місце пульсує в єдиному ритмі з нашими клітинами, нашою кров’ю і з биттям нашого серця. Батьківщина — це місце, куди йдуть корінням наші найглибші почуття любові. Ми так сильно сумуємо за обіймам батьків! Тому і повертаємося на батьківщину.
Земля — це первісна батьківщина нашого тіла, а духовний світ, де живе Бог — первісна батьківщина нашої душі. Духовний світ — місце, куди ми підемо в самому кінці. Якщо ви повернетеся на вічну батьківщину з порожніми руками, вам буде соромно, правда? Щоб там жити, нам потрібно тренуватися ще на землі. Лише за цієї умови нам не доведеться терпіти труднощі після відходу в інший світ.
Кожен прагне до ідеалу. Насправді люди шукають первісну батьківщину. Що це буде за світ? Там люди не будуть ворогувати один з одним, заздрити чужому успіху або гніватися, коли радіють інші. У цьому світі успіх одного означатиме загальний успіх, радість одного стане загальною радістю. Первісна батьківщина — місце, в якому радість одного приносить радість всім, і, якщо один задоволений, всі інші теж задоволені.
Первісна батьківщина, за якою ми сумуємо, — це не те місце, яке кожен з вас звично вважає своєю батьківщиною. Первісна батьківщина — це відрада серця, де радіє душа. Це будинок нашого серця.
Наша ідеальна батьківщина не може бути відновлена окремими особистостями. Її повинні відновлювати сім’ї.