(китайсько-корейське)
사업
[саоб]
事業
Етимологія
事 (사) – річ, матерія
業 (업) – робота
Бізнес потрібен не лише для заробітку грошей. Сферу бізнесу також слід розглядати як умову для освіти людей.
Чому авторучку, яка колись належала знаменитості, продають на аукціоні за тисячі доларів? Хоча це звичайний предмет побуту, він був об’єктом цієї людини й тому містить у собі її любов, яка й надає йому такої великої цінності.
Починаючи бізнес, ми плануємо вкласти певну суму грошей і очікуємо, що в якийсь момент почнемо отримувати прибуток. Цей принцип можна застосувати до всього, це – універсальний закон.
У процесі трудової діяльності встановлюються взаємини між працівником і матеріалами, з якими він працює. Потрібно любити те, що ми виробляємо і продаємо, це наші об’єкти. Якщо ми любимо їх і будуємо на них свій бізнес, ми наділяємо їх цінністю, яку можна порівняти з нашою власною. Лише в цьому разі ми зможемо пишатися тим, що ми робимо. Інакше кажучи, якщо ми коштуємо 100 одиниць, кожна річ, яку ми виробляємо, також коштує 100 одиниць. Якщо ми коштуємо 1000 одиниць, кожен екземпляр нашої продукції також коштуватиме 1000 одиниць.
Якщо людина, відповідальна за бізнес, стає партнером-суб’єктом, вона має створити свого партнера-об’єкта і дати йому можливість розвиватися.