Божизм

Світ, єдиний з Божою любов’ю – це і є Божизм. В його основі лежить справжня любов Творця. По-іншому його можна назвати ідеологією істинної любові. Вона говорить про те, щоб віддавати, віддавати та забувати про те, що віддав.

У нинішню епоху нам потрібна вселенська ідеологія, яка простягається набагато далі глобалізму, і ця ідеологія – не що інше, як Божизм. Допоки в основу нашого життя не ляже Божизм, і доки ми не затвердимо чіткий еталон, на основі якого ми відчуємо Щимджон Бога душею і тілом, ми так і не доб’ємося щастя.

Божизм полягає в тому, що я стаю повністю єдиний з Богом. Нинішня демократія повністю виключає Бога, а комунізм бере до уваги лише матерію і людину. З іншого боку, вселенська ідеологія об’єднує людину і Бога. На її основі ми намагаємося привести весь світ до одного панування, на чолі якого стоїть Бог.

Божизм не допускає життя заради себе. Він вчить віддавати та жити заради інших. Ця ідеологія ставить інших понад окремо взяту людину. Це ідеологія прабатьків, яка ставить предків на перше місце. Це також ідеологія головного крила, схожа на ідеологію Батьків, що відіграє роль посередника між комунізмом і демократією.

Ми повинні вийти за рамки культурних обмежень, створених безліччю народів і п’ятьма расами, що живуть на Землі, а також об’єднати ці культури в одну-єдину культурну сферу. Іншими словами, нам потрібно побудувати ідеальний світ під володарюванням сімейної, соціальної та національної системи, а також інші установи, що спираються на Божизм. Це не комунізм і не демократія.

Божизм – це не індивідуалізм і не ідеологія сім’ї чи роду, не расизм і не націоналізм. Це вселенська ідеологія. Хоч би як намагалася людина, затиснута в стінах індивідуалізму, увійти у світ вселенської ідеології, у неї нічого не вийде. Якщо людина обмежується рамками сім’ї та думає про себе: “Хм… Те, що коїться у світі, мене не стосується; єдине, що мене хвилює, – це мої діти та батько з матір’ю!”, значить, їй ніколи не вибратися за ці рамки. Вона заплутається в них навіки. Хто ж зруйнує ці бар’єри, зведені довкола родин, які намагаються захиститися і воюють одна з одною?

Хто сумує за Божою любов’ю, повинні багато плакати. Їхні сльози не повинні висихати! Ті ж, хто намагається знайти Бога, повинні проливати піт. Їм належить знайти серце батька і тіло слуги, і таким чином жертвувати собою і служити, зайнявши становище Авеля стосовно людства, віддаючи все, що в них є, від чистого серця. І, віддаючи, вони не повинні хвалитися цим перед іншими, а навпаки відчувати сором через те, що не змогли дати більше. Ось у чому полягає Божизм.