중심인물
[чуншімінмуль]
中心人物
Етимологія
中心 (중심) [чуншім] — центр人物 (인물) [інмуль] — особистість
Кого можна назвати центральною особистістю? Людину з характером, ту, яка здатна зайняти ключову позицію у суспільстві. Якщо в селі є людина з характером, вона відіграє важливу роль у матеріальному та духовному житті своїх співгромадян. Тому вона користується загальною повагою. Людина з характером стане опорою для країни як її представник. Коли така людина займає центральне місце у стосунках між людьми, формується суспільство. Нашому світу також потрібна людина з характером, яка зайняла б у ньому центральне місце.
Наділяючи людей відповідальністю у руслі Своєї провиденційної волі, Бог дає їм центральну особистість. Він зрощує і виховує кожну центральну особистість для того, щоб ця людина стала дороговказом для сучасників і познайомила людей з мисленням Небес. Інакше кажучи, у ключові моменти історії Бог шукає людину, здатну стати представником своєї епохи, своєї культури та цілого світу. Потім Він просить обрану людину донести слова Свого вчення до мешканців небес та землі.
Оскільки Бог всезнаючий, Йому відомо, хто має якості, необхідні для того, щоб стати центральною особистістю у провидінні відновлення.
Яким вимогам має відповідати людина, щоб стати центральною особистістю? По-перше, вона повинна належати до обраної нації, яка несе відповідальність за провидіння відновлення. Далі, народившись у середовищі обраного народу, вона повинна бути нащадком тих, хто у своєму житті зробив багато добра. Крім того, за своїми вродженими якостями вона повинна підходити для покладеної на неї місії. Не менш важливим залишається також набуття необхідних для виконання цієї місії досвіду та навичок. І навіть із тих людей, які відповідають усім цим вимогам, Бог передусім обирає людину, яка живе в той час і в тому місці, які найбільше підходять для здійснення задуманого.
Той факт, що провидіння відновлення неодноразово продовжувалось через те, що центральні особистості не могли впоратися з покладеною на них відповідальністю, показує, наскільки складним виявилося для них це завдання.
Центральна особистість не втрачає зв’язку зі своїм центром — Богом. Отже, люди повинні будувати взаємини батьків та дітей, чоловіка та дружини, а також старших та молодших братів і сестер, з’єднуючись в одній центральній точці. У них може бути лише один центр. Якщо ж центри різні, баланс взаємин буде порушено.
Люди, які безумовно жертвують собою та живуть заради інших, стають центральними особистостями.
Припустимо, Бог стверджує в центральному положенні одну людину, яка має цінність тисячі людей, і спрямовує її шляхом смерті замість цієї тисячі. Якщо тисяча людей надихнеться його чеснотою, якщо вони шануватимуть його, наслідуватимуть його приклад і житимуть як він, такий народ увійде в ту ж сферу благодаті, що й він. Люди прагнуть брати за зразок філософію вірнопідданих і святих, щоб увійти до сфери тієї ж благодаті, що й вони.