마음과 몸
[маим гва мом]
心과身
Етимологія
心 (마음) – душа身 (몸) – тіло
Людина має душу і тіло, якими вона була наділена при створенні.
У видимому тілі проявляється невидима душа. Тому за зовнішнім виглядом людини ми можемо зрозуміти характер і долю людини. Саме цим, наприклад, і займаються хіромантія та фізіогноміка.
Тіло є зображенням душі й діє за її велінням, що дозволяє людині жити й прагнути до досягнення поставленої душею мети.
Центральне місце в людському тілі займає душа. Оскільки тіло пов’язане з душею, яка є центром, тіло має діяти, підкоряючись вказівкам душі.
Що таке душа? Це частина нас самих, яка отримала любов Творця, Небесного Батька. Тіло – це частина нас самих, яка отримала любов наших фізичних батьків.
Без причини не може бути слідства. Душу і тіло дарують нам батьки. Два життя, життя матері й життя батька, злилися в одне завдяки любові. Любов приводить все в гармонію. За допомогою істинної любові найпотаємніша душа і тіло матері досягли гармонії з найпотаємнішою душею і тілом батька – так народжується людина.
Душа важлива, і тіло теж важливе, але найголовніше є єдність душі й тіла. Для нас це життєво необхідно. Якщо душа і тіло єдині, ми не страждаємо. Але якщо немає єдності між душею і тілом, ми відчуваємо внутрішній біль. Проблема виникає, коли переважають або душа, або тіло, утворюючи дисбаланс. Якщо душа і тіло врівноважені, ми не відчуваємо занепокоєння.
Навіть якщо весь світ об’єднається, а наша душа і тіло ні, ми будемо нещасні. Тому ми повинні знайти в собі здатність вирішити конфлікт між душею і тілом і досягти між ними гармонії.
Якщо я умиротворений, а моя душа і тіло об’єднані, якщо я співзвучний з оточенням і рухаюся вперед до чогось більшого, Всесвіт захистить мене.