(китайсько-корейське)
산
[сан]
山
메 – корейське
산 – китайсько-корейське
Чому людям подобаються гори з вершинами різної висоти? Та тому, що в них такий вигляд, немов вони збираються пуститися в танок. Деякі гори тягнуться вгору, інші здіймаються вгору з самого дна, обриси деяких, ледве піднявшись, одразу ж спрямовуються донизу – ось і виходить танець. У природі можна побачити безліч прекрасних танців і почути чудову музику. Природа і справді сповнена дивовижних творів мистецтва!
Якщо ви прагнете побачити невідомий світ, вам потрібно забратися на найвищу вершину. Так ви зможете поглянути на світ по той бік гори. Але вершини досягти нелегко; вам доведеться зазнати труднощів, піднятися на круті схили й пройти тернистий шлях.
У горах чимало небезпек. Та все ж нам подобається досліджувати гори й приймати виклики, які вони нам кидають. Це допомагає нашому серцю рости, ставати глибшим і всеохопнішим.
Є таке прислів’я: “Душа людини змінюється від ранку до вечора, але гори й зараз такі ж самі, якими були за старих часів”. Людині потрібно бути подібною до гори, досягти сталості й незмінності у своєму характері. Якщо ж ви не здатні виконати це, на вашому шляху одна за одною вставатимуть круті високі гори.
Ми зможемо подолати гірську вершину на важкому шляху, якщо навіть у стражданнях будемо сповнені надії, зверненої в майбутнє.
Не хвилюйтеся через те, що у вас немає грошей або немає дітей, продовжуйте свій шлях десять, двадцять років і ви здолаєте будь-які круті гори. Вам здається, що ви поступово спускаєтеся вниз, і ваша доля – одні страждання, але насправді, ви піднімаєтеся все вище і вище.