자비
[чабі]
慈悲
Етимологія
慈 (자) – милість悲 (비) – сумний
Милосердя, праведність, правила пристойності та мудрість є наріжними каменями людської природи, і їхня практика – це шлях, яким має йти людство.
Душа спонукає наше тіло допомагати бідним людям і жертвувати собою заради інших, навіть якщо ми самі перебуваємо у скрутному становищі.
Допомагаючи іншим, нам не треба думати, що ми віддаємо щось із власної кишені. Віддаючи, ми повинні думати, що все це прийшло до нас зі скарбниці Небес. Людина, якій ми допомагаємо, відчує наше налаштування і зрозуміє, що отримує допомогу безпосередньо від Небесного Батька. І тоді Він запам’ятає нас і поверне нам удесятеро більше.
Якщо перед обідом ви зустрінете літню людину, яка опинилася в скрутному становищі через брак грошей на їжу, сходіть із нею в їдальню і почастуйте хорошим обідом. Попіклуйтесь про неї, наче перед вами – ваш рідний дідусь. Такі вчинки важливіші і дорожчі за молитву.
Милосердя – це відображення любові Небесного Батька, що допомагає нам зблизитися з Ним.