예술
[єсуль]
藝術
Етимологія
藝 (예) [є] – ремесло, техніка術 (술) [суль] – талант, навик
Первозданній природі людини притаманне прагнення шукати і виражати красу. Внутрішній світ людей включає емоції, інтелект і волю, а фізичне тіло діє за велінням душі. Отже, люди невпинно шукають красу, істину і любов і висловлюють свої прагнення за допомогою мистецтва, науки і релігії.
Яким би безцінним не був витвір мистецтва, що зберігається в музеї, чи можна його порівняти з живим творінням? Наш світ – витвір мистецтва, створений Небесним Батьком.
Література прагне висловити глибинну лірику природи, а образотворче мистецтво у всьому різноманітті жанрів і форм намагається відобразити явну чи приховану природну красу.
Мистецтво миттєво дає людям наснаги. Воно повне ентузіазму та енергії. Музика здатна вплинути на безліч людей у найкоротший час і додати нові стимули, які допомагають зорієнтуватися молодим людям. Така роль культури та мистецтва.
Мистецтво не має сенсу, якщо за ним не стоїть емоційна глибина. Справжній витвір мистецтва має змогти торкнутися потаємних глибин людської душі; при цьому не має значення, коли він був створений – у наш час чи тисячу років тому. Наприклад, якщо живопис здатний викликати в нас такі глибокі переживання, це справжній шедевр.
У світі культури та мистецтва немає жодних меж. Мистецтво вільно виходить за межі національностей, рас та ідеологій. Його мета не в тому, щоб стати знаряддям ідеології чи будь-яких таємних планів. Основні принципи мистецтва – гармонія та єдність. Інакше кажучи, у світі мистецтва Схід і Захід повинні зрозуміти і прийняти одне одного, оскільки суть мистецтва є універсальною і доступною всім без винятку.