희망
[хіман]
希望
Етимологія
希 (희) – сподіватися望 (망) – бажати, очікувати
Надія дає відродження, розвиток, перемогу та процвітання. Якщо людина в молодості багато працює, це гарантує їй надію на майбутнє.
Одні люди живуть із надією, а в інших її немає. Надія буває двох видів: перша, центром якої є людина; і друга, що спирається на Небеса.
У сміливої завзятої людини більше надій і бажань, тому вона постійно в русі, а без надій їй не буде до чого прагнути. Завдяки таким людям історія рухається вперед.
Людина може розквітнути як квітка безмежної любові й безмежної надії. Це тому, що вона зображує безмежні якості Творця.
Любов триває вічно. З нею пов’язані найвищі надії людини, тому всі висловлюють бажання успадкувати її.
Батьки прагнуть віддати все для своєї улюбленої дитини. Любов, життя і надія народжуються з бажання пожертвувати собою заради своїх дітей і жити з ними. Діти – це найбільше багатство будь-якої країни та її надія на майбутнє. Ви повинні виховувати своїх дітей, щоб стати для них джерелом надії.
Усе в цьому світі минуще: сім’ї, країни, ідеології. Що має залишитися наприкінці? Надія, завдяки якій можна боротися і перемогти смерть. Якщо людина не має цієї надії, вона зазнала невдачі в цьому житті.
Навіть коли ви зустрічаєтеся зі смертю, у вашій душі повинна бути надія, яка дозволить вам подолати смерть. Ви повинні сподіватися, що, пройшовши цим шляхом, ви гідно постанете перед Небесами й зможете з радістю прямувати до своєї споконвічної батьківщини, за якою ви тужили душею. Ви переможете смерть лише у тому випадку, якщо у вашому серці горить надія на встановлення ідеального світу.