Небесний Батько

Бог — це наш Небесний Батько, Першопричина. Він створив людей за Своїм образом і подобою, а це означає, що Батько схожий на нас так само, як ми схожі на батька. Тому, коли вас запитають, на кого схожий Бог, сміливо відповідайте: “Він схожий на когось на зразок мене”. І це буде найточніша відповідь.

Який Він — Небесний Батько? Йому довелося пережити найтрагічніший шлях за всю історію. Його трагедії були страшнішими, ніж наші, людські. Дивлячись на те, як Його діти змучені горем, стражданнями й відчаєм, Він не казав: “Ви це заслужили”. Наш Батько працював над порятунком Своїх дітей, вбитих горем, добровільно терплячи ще більше горе; Він рятував Своїх дітей, які стогнуть від болю, вирушаючи туди, де буде ще болючіше. Він без вагань пішов би навіть на смерть заради порятунку Своїх дітей, які могли ось-ось загинути.

Уявіть, що наш Батько — живий Бог, Який уважно спостерігає за нами від народження і до самої смерті. Він передбачає і наше життя у вічному духовному світі, і наше нинішнє життя на землі. Як ви думаєте, що Він бачить, коли дивиться на нас Своїм духовним зором?

Коли ми забуваємо про їжу і сон, сумуючи за нашим Небесним Батьком і кличучи до Нього “О Отче!”, Він тримає нас за руку, хоч ми Його й не помічаємо. Ми кличемо Його: “Отче!” — і Небесний Отець притискає нас до Своїх грудей. Такі переживання в житті віри просто безцінні. Ще до того, як ви скажете “Будь ласка, будь зі мною в моїх справах!”, люблячий Бог буде з вами. Переживши це, ви зрозумієте, що Бог добрий і милосердний.

Божа мета творення полягала у створенні ідеальної сім’ї, де Бог жив би разом із людьми. Хоча люди вчинили гріхопадіння, у глибині душі вони мріють про той день, коли Бог-Отець очолить єдину сім’ю людства — Божу сім’ю, членами якої вони стануть. Ми хочемо вшановувати Бога як нашого вічного Батька, стати членами Його сім’ї й вічно жити разом із Ним. Це наша надія, наш ідеал, наше життя і наша радість. Саме це і стане втіленням довгоочікуваної мрії Бога.

Хоча ми віримо в те, що Бог — наш Небесний Батько, ми повинні докладати зусиль, щоб наблизити день, коли Він зможе на сто відсотків довіряти нам.

Бог-Отець і людство, Його діти, повинні були сформувати вертикальну вісь; у цьому й полягала мета створення людей. Якби ця вісь стала досконалим єднальним початком — інакше кажучи, якби склалися стосунки, що об’єднують людей і Бога узами істинної любові, — Бог і люди стали б нерозлучними, і ніщо у Всесвіті не змогло б їх роз’єднати. Хіба зможе хтось, з’єднавшись з істинною Божою любов’ю і спробувавши її на смак, коли-небудь відірватися від неї?

Навіщо Бог створив Всесвіт? Причина в тому, що Він хотів побудувати стосунки любові зі Своїми дітьми, ставши для них Батьком. По суті, стосунки батька і дітей — це основа Всесвіту.