Осінь

Осінь, пора збирання врожаю, вона приносить нові плоди та насіння. Восени хороші плоди пожинає той, хто сіяв навесні. Таким є Небесний принцип. Відповідно, сіяти та обробляти необхідно з усією щирістю.

Щоб плід дозрів і його можна було відправити в засіки восени, він повинен пережити весну та літо, йому вкрай необхідне живлення, яке він отримує від природи, а також турбота людини. Плід, що виростив лінивий і неосвічений господар, буде схильний до захворювань або постраждає від негараздів погоди. Рано чи пізно такий плід впаде на землю незрілим або його підпсує хробак.

На дереві може розцвісти багато квітів і зав’язатися багато плодів, але якщо всі плоди опануть, і восени це дерево залишиться з голими гілками, яка ж це буде убога і сумна картина! Тому наше життя має бути сповнене результатів.

Якщо дерево не дало багато плодів а дало лише один, то нехай цей плід буде досконалим, таким, що краще за нього це дерево просто не може дати. Тоді завдяки йому підтвердиться цінність, авторитетність та гідність дерева.

Коли приходить наша осінь, ми стаємо схожими на висохлі каштани. Літні люди – це не якась окрема категорія людей. Ми всі старіємо. З початку свого шляху ми рухаємося до одного результату, проходячи крізь жорстокі бурі та випробування. Звичайно, найважливіше питання для нас – яким буде результат.

Ми маємо критично оцінити самі себе: «Чи нормально я зустрів весну, літо та осінь? Чи можу я стати зрілим плодом?»

Відчуйте, як у вас усередині виникає нове життя, радість і надія. З того самого дня, як ви ухвалите рішення: «Я стану таким деревом, такою особистістю!», потрібно, щоб до вас безперервно надходили внутрішні елементи, які готують вас до осіннього збирання врожаю.