Принцип подібності

Людям подобається те, що на них схоже. Отже, ідеальний світ має бути схожим на Творця. Все у світі є Його відображенням. Природа відображає Творця символічно, а людина створена за Його образом та подобою. Як наслідок у світі природи ми можемо виявити загальні атрибути. Все рухається, дотримуючись певного порядку, і між усіма видами є певна спільність.

Всесвіт був створений за зразком людини, яка була створена за образом і подобою Творця. Тому його будова повторює будову людини, яка має душу та тіло. З цієї причини Всесвіт включає не тільки подібний до тіла людини фізичний світ, а й невидимий духовний світ, що відповідає його душі.

Будь-яке насіння несе у собі подібність із джерелом. Насіння будь-якої рослини складається із двох половинок, загорнутих в одну зовнішню оболонку. У цьому бачиться образ Творця. Його особистість включає властивості плюсу і мінусу. Так Він відтворює свій Власний образ і співвідноситься із створеними істотами. Чоловік є прообразом партнера-суб’єкта, а жінка – прообразом партнера-об’єкта. Створивши їх як дві окремі сутності, Він хотів, щоб кожен із них досяг особистої досконалості.

Шлюб – це священний союз, який дозволяє двом людям уподібнитися до Бога. У шлюбі чоловік і жінка зливаються в одне ціле, утворюючи подобу Творця, Його відображення.

Однак люди втратили дар успадковувати творчий початок Небесного Батька. Вони почали виявляти творчу здібність, засновану на самому собі, частіше, ніж творчу здібність, засновану на Серці, а це, здебільшого, завдає шкоди іншим людям та природі.

Хоча людина і створена за подобою Творця, це не означає, що вона подібна до Нього з моменту свого народження. Щоб стати подібним до Небесного Батька, людям потрібен певний час. У своєму розвитку вони проходять три стадії: формування, росту та завершення. Розвиток людини – це процес набуття схожості з Богом, під час якого люди починають бути схожими на Його особистість.