Реальність

Звідки ви знаєте, що Бог справді існує? У цьому вся суть філософської суперечки між ідеалізмом і реалізмом. З погляду реалізму, все, що не можна побачити, не існує насправді, і являється лише абстрактною ідеєю. З цього погляду навіть совість – не більше, ніж концепція.

Те саме стосується і любові. Любов для прихильників філософії реалізму – це абстрактна ідея, проте істина в тому, що любов – це аж ніяк не ідея. Любов пов’язана з усім, що є у нашому реальному житті.

Порівняйте віру та фізичну реальність. Віра здається незбагненною та нереальною, проте насправді вона вічна і цілком відчутна. Реальність нашого світу для нас є очевидною і відчутною, але ми не можемо їй довіряти, оскільки вона мінлива і непостійна. З іншого боку, якщо основою життя є віра, вона приносить постійність.

Добро і зло визначаються не в майбутньому, вони творяться зараз, щодня. Те, наскільки ви хороша чи погана людина, визначається не вашими думками. Це визначається вашим життям.

Хоча фізично ми живемо в реальності сьогодення, наші почуття та ідеали повинні прагнути ідеального світу, з бажанням мешкати в ньому.

Той, хто зневажає історію, не може відповідати за реальний світ. Той, хто хоче відповідати за поточний момент, має успадкувати історію.

Надія – це щось нереальне. Це сон майбутнього. Однак, ставши дійсністю, вона набуває цінності і дарує радість.

Люди минулого протягом усієї історії наполегливо працювали, але все хороше, що було накопичено, їм не належало: вони все віддали нам. Коли ми віримо та втілюємо їхні надії у реальність, їхні заслуги стають нашими.