Шанобливий син

Синівська (дочірня) шанобливість – основа всіх чеснот. Неможливо бути шанобливим сином і при цьому мати егоцентричним відношення.

Шаноблива дитина завжди думає про те, чого найбільше хочуть батьки, і діє відповідно. Очі шанобливої дитини бачать те, що хотіли б бачити її батьки, її вуха чують те, що хочуть почути її батьки, і її серце відчуває те, що хотіли б відчути батьки. Інакше кажучи, шанобливі діти люблять, спираючись на п’ять органів почуттів своїх батьків, і завжди прагнуть бути в сфері їх серця. Вони хочуть для батьків тільки добра і ніколи не бажають їм зла. І коли батьки отримують щось хороше, діти хочуть зробити це ще краще.

Шанобливий син бере на себе відповідальність за проблеми батьків. Він відправиться куди завгодно, незважаючи на труднощі, і вирішить проблеми батьків, щоб порадувати їх. Він служить батькам, прикладаючи всі зусилля.

Якщо сина або дочку більше хвилюють тривоги і турботи батьків, ніж власні біди, значить, це шаноблива дитина. Якщо ж він тільки й чекає, що батьки будуть дбати про його проблеми, і навіть не думає про те, що у них можуть бути власні проблеми і справи, значить, він не повністю єдиний зі своїми батьками.

Що ви повинні робити, щоб стати шанобливою дитиною? Вам потрібно серцем і душею співвідноситися з думками і почуттями ваших батьків. Шаноблива дитина не буде діяти в стороні від батьків. Якщо батьки йдуть на схід, вона теж йде на схід, а якщо вони йдуть на захід, вона теж йде на захід. Якщо батьки раптово повернуть назад, вона теж поверне назад без заперечень. Навіть якщо вони десять разів поміняють напрямок, вона все одно буде слідувати за ними.

Давайте виконаємо синівський обов’язок по відношенню до батьків, станемо шанобливими синами і дочками.