공통 승리
[контон сині]
共通勝利
Етимологія
共通 (공통) [контон] – загальна勝利 (승리) [сині] – перемога
Кожен із нас, як окрема особистість, має уособлювати весь світ. Отже, індивідуум живе заради спільного блага. Саме таким шляхом справжня любов розширюється безмежно. Нам слід жити не тільки заради себе та своєї родини, а й на благо своєї країни та всього світу. Ми повинні йти цим шляхом, навіть якщо цей шлях – жертовний.
Ми повинні жити вищими інтересами. Навіть якщо ми як особистість зазнаємо краху, залишиться надія, що наша загибель послужить імпульсом для інших людей.
Перемога не повинна обмежуватися індивідуальним рівнем, вона належить сфері загального. Особиста перемога приносить тільки особисту радість. Але якщо окрема перемога служить загальній справі, вона стає її частиною. Тому жертва, принесена однією людиною, буде спільною перемогою. Дотримуючись цього принципу, світ процвітатиме.
Ми не можемо кинути свою країну на погибель. Для неї ми повинні зробити все, що в наших силах, інакше ми приречені на поразку. Стоячи на роздоріжжі, ми вирішуємо, ким нам стати – переможцями чи переможеними. І це потрібно вирішити не в майбутньому, через 10 років, а зараз, у цей момент. Поки ви не візьмете ситуацію під контроль, вам не досягти перемоги. Ті, кому непідвладне сьогодення, не досягнуть перемоги і в майбутньому.
Тому вже зараз ми повинні стати переможцями. Ми не досягнемо перемоги, сидячи в спокої й теплі. Нам було б дуже складно дочекатися дня радості, якби ми жили тільки у своє задоволення.
Ключ до перемоги чи поразки в наших діях. Щоб здобути перемогу, нам доведеться стати воїнами. Не можна, щоб ми стали невдахами і скуштували гіркоту поразки. Нам слід проаналізувати себе, піддати критиці та приготуватися до подолання всіх труднощів на шляху до перемоги. Якщо ви тривожитеся за свою країну, то обов’язково відчуєте скорботу.
Страждаючи на благо країни, ми повинні пишатися цим. Ми повинні ясно розуміти: поки ми не станемо свідками перемоги нашої країни, нам доведеться терпіти нещастя і боротися. Навіть опинившись на шляху смерті, ми повинні продовжувати йти. Ми зможемо жити лише з такою переконаністю.