세계 나무
[сегє наму]
世界樹
Етимологія
世界 (세계) [сегє] - світ樹 (나무) [наму] - дерево
Подивіться на величезне дерево, яке стоїть у дворі на галявині. Щоб воно не хворіло, кожна його частина має існувати в злагоді з усією системою в цілому. Навіть найменші листочки пов’язані з усім деревом, і цей зв’язок дає їм життя. Між корінням, стовбуром, великими й дрібними гілками і, нарешті, листям має вільно протікати дія віддавання та приймання. Якщо зв’язок листя з усією системою перерветься, воно загине, а зрештою загине і все дерево. Так і нам потрібно підтримувати свій зв’язок зі стовбуром і корінням, тоді ми, як маленькі гілочки, зростатимемо і добре будемо розвиватися.
Країна – це велика гілка на всесвітньому дереві. Сім’я – це пучок листя на великій гілці. Ми не можемо раптом заявити: “Я не потребую стовбура! Усе, що мені потрібно, – це найближчі до мене листочки”, бо це приведе нас до смерті. Хочеться нам цього чи ні, нам необхідна взаємодія зі стовбуром, бо через нього ми отримуємо поживні соки. Кожна інша країна також не може заявити: “Нам не потрібні коріння і стовбур світового дерева. Ми досить велика гілка, щоб вижити самотужки”. Кожна нація – це лише гілка, яка повинна служити корінню і стовбуру, інакше вона не буде виконувати своє справжнє завдання.
Листочки мають служити дрібним гілочкам, ті – потребам більших гілок, які, своєю чергою, служать усьому стовбуру. Коли найменший листочок, роблячи свій внесок, з’єднується в такий спосіб із корінням, він може сказати: “Дерево – це я, починаючи з місця, де я перебуваю, і аж до самого коріння! Подивіться на мене, – може, на вигляд я й малий, але я могутній”.
Саме тому нам потрібно більше служити спільній меті, ніж своїй особистій. Тоді життя як представника цілого стане нашою традицією. Адже в кожному живе бажання представляти щось, що має більшу цінність, ніж він сам, і домогтися перемоги в боротьбі за щось велике.