Творчість

Небесний Батько створив Всесвіт Своєю творчістю та передав людям творчі здібності. Саме здатність до творчості згодом дозволила людям створити науки та мистецтва.

Мистецтво та творчість допомагають людині відтворити піднесені ідеали, втілені у роботі Самого Бога. Він вклав усе своє серце у створення людей і навколишнього світу – так само, як люди мистецтва вкладаються повністю у свої твори.

Люди втілюють творчий аспект Бога, рухаючи вперед неймовірний науковий прогрес, однак вони й досі не навчилися любити так, як любить Небесний Батько. Тому наш світ все ще сповнений болю, гіркоти та душевних страждань.

Творчість безглузда, якщо вона не містить емоційної глибини. Витвір мистецтва повинен зуміти торкнутися потаємних глибин людської душі; при цьому не має значення, коли він був створений – у наш час чи тисячу років тому. Наприклад, якщо живопис здатен викликати в нас глибокі переживання, це справжній шедевр.

Без любові ні в співі, ні в танці, ні в мистецтві загалом немає жодного сенсу. Сутність мистецтва – любов.

Любов має здатність до творчості, тому вона не може виснажитися. Лише любов здатна дарувати творчі здібності – наприклад, дар красномовства; без любові ці здібності не виявлються. Все спонукається рушійною силою любові.

Людям слід відтворити первозданну творчість, що ґрунтується на Серці. Серце має стати центром творчості. Інакше кажучи, мотивом творчості має стати любов, а творча діяльність має ґрунтуватися на справжніх цінностях. Наприклад, вчений повинен насамперед бути особистістю, яка обрала правильну систему цінностей, і вже потім вченим. Інакше висловлюючись, основою для наук має стати етика. (Див. більше про творчість: https://sj.academy/uk/2023/12/07/shimdzhon-tvorchist/)