예수님의 초림시(初臨時)와 그의 재림시(再臨時)는 섭리적인 동시성의 시대인 것이다. 그러므로 오늘날 기독교(基督敎)를 중심으로 벌어지고 있는 모든 사정은 예수님 때에 유대교를 중심하고 벌어졌던 모든 사정들과 흡사하다.
Часи Ісуса і період його Другого пришестя утворюють провіденційну ідентичність часу. Відповідно, ситуація, у якій перебуває сучасне християнство, схожа на ту, яка склалася в іудаїзмі часів Ісуса. Давайте розглянемо деякі з цих паралелей.
이러한 실례를 들어 보면, 첫째로 오늘의 기독교는 유대교와 같이 교권(敎權)과 교회의식(敎會儀式)에 붙들려 있는 한편 내용이 부패하고 있다는 점이다. 예수님 당시의 제사장(祭司長)과 교법사(敎法師)들을 중심으로 한 지도층은 형식적인 율법주의(律法主義)의 노예가 되어 그 심령생활(心靈生活)이 부패하였으므로, 양심적인 신도들일수록 심령의 갈급을 채우기 위하여 이단자(異端者)로 몰리던 예수님을 벌떼같이 따라다녔던 것이다. 이와 같이 오늘의 기독교에 있어서도 교직자(敎職者)를 비롯한 지도층이 그 교권과 교회의식의 노예가 되어 심령적으로는 날로 암매(暗昧)해 가고 있다. 그러므로 독실한 기독교 신도들은 이러한 환경을 벗어나 신앙의 내적 광명을 체휼(體恤)하려고 참된 길과 새로운 지도자를 찾아 산과 들로 헤매고 있는 실태인 것이다.
По-перше, схоже на іудаїзм часів Ісуса сучасне християнство міцно тримається церковної влади й ритуалів, хоча при цьому внутрішньо руйнується. За часів Ісуса багато священиків та книжників стали рабами формальної обрядовості на шкоду своєму духовному життю, і віруючі іудеї, прагнучи втамувати духовну спрагу, щиро потяглися до Ісуса, якого звинувачували в єресі. Так само багато священиків та представників вищого духівництва сучасного християнства стали рабами церковної влади й ритуалів і їхні душі день за днем дедалі більше занурюються в пітьму. Тому глибоко віруючі християни блукають розгублені в пошуках істинного шляху та нових лідерів, щоб залишити духовну пустелю та віднайти внутрішнє світло віри.
다음으로 오늘의 기독교인들도 예수님 초림(初臨) 때의 유대교인들과 같이, 예수님이 재림(再臨)하시면 그들이 먼저 주를 핍박하게 되리라는 것은 위에서 이미 상론(詳論)한 바와 같다. 예수님은 예언자(豫言者)들에 의한 구약성경(舊約聖經)의 말씀을 이루시고 그 터전 위에서 새 시대를 세우시기 위하여 오신 분이셨기 때문에, 그는 구약 말씀을 되풀이하는 데 그치시지 않고 새 시대를 위한 새 말씀을 주셔야 했던 것은 당연한 일이었다. 그런데 제사장(祭司長)과 교법사(敎法師)들은 예수님의 언행(言行)을 모두 구약성경의 문자가 허락하는 범위 안에서 비판하였기 때문에, 거기에서 오는 차질로 인하여 마침내 예수님을 십자가에 내주는 결과에 이르렀던 것이다.
Далі, так само як вище іудейське духівництво часів Ісуса, християнське духівництво сьогодні найімовірніше стане в перші ряди тих, хто переслідуватиме Христа Другого пришестя. Ісус приходив, щоб розпочати нову епоху, яка втілила б істини Старого Заповіту, що проголошувалися пророками. Він не обмежувався повторюванням слів Старого Заповіту, а дав нове слово істини, яке відповідало новій епосі. Єврейські священики й книжники піддавали осуду слова та справи Ісуса, спираючись на своє вузьке розуміння писань Старого Заповіту. Їхні помилкові судження стали причиною того, що вони відправили Ісуса на хрест.
이와 같이 예수님이 재림하시는 목적도 기독교 신도들이 닦아 놓은 신약시대(新約時代)의 영적 구원섭리의 터전 위에 새 하늘과 새 땅을 건설하시려는 데 있는 것이기 때문에(계 21 : 1∼4), 장차 그가 재림하시면 이미 2천년 전 옛날에 주고 가셨던 신약의 말씀을 되풀이하시지 않고 새 하늘과 새 땅을 건설하는 데 필요한 새 말씀을 주실 것임에 틀림이 없다. 그러나 성서의 문자에 붙들려 있는 오늘의 기독교 신도들은 초림 때와 같이 재림주님의 언행을 신약성경의 문자가 보여 주는 범위 안에서 비판하게 될 것이니, 결국 그를 이단자(異端者)로 몰아 핍박할 것임은 명약관화(明若觀火)하다. 예수님이 그가 재림하실 때에 먼저 많은 고난을 받게 될 것이라고 말씀하셨던 이유는 바로 여기에 있는 것이다(눅 17 : 25).
Мета Христа Другого пришестя також полягає в тому, щоб створити «небо нове й нову землю» (Об’яв. 21:1—4) на провіденційній основі духовного спасіння, закладеній християнством в епоху Нового Заповіту. Повернувшись, Христос не просто повторить слова Нового Заповіту, дані ним дві тисячі років тому, а й обов’язково дасть нове слово істини, необхідне для створення нових небес і нової землі. Однак ті християни, які міцно тримаються за Біблію, почнуть критикувати слова та дії Христа в межах тексту Нового Заповіту. Отож, очевидно, що вони затаврують Господа як єретика і будуть переслідувати його. Ось чому Ісус передбачав, що за Другого пришестя Христу «перше належить багато страждати…» (Лук. 17:25).
한편 또 예수님의 재림에 관한 계시나 재림하셔서 주실 말씀을 받아들이는 데 있어서도 초림 때와 똑같은 양상이 나타나게 된다. 초림 때에 있어 하나님은 메시아가 오셨다는 소식을 제사장(祭司長)이나 교법사(敎法師)들에게는 주시지 않고 이방의 점성술자(占星術者)와 순진한 목자(牧者)들에게 주셨던 것이니, 마치 친자식이 무지하기 때문에 의붓자식에게 통정(通情)한 것과 같은 격이다. 또한 예수님의 재림에 관한 소식도 진부한 신앙태도를 묵수(墨守)하고 있는 오늘의 기독교 지도자들에게보다는 도리어 평신도(平信徒)들이나 그들이 이방인(異邦人)으로 취급하는 이교도(異敎徒) 혹은 양심적으로 사는 불신자들에게 먼저 계시해 주실 것이다. 그리고 초림 때에 예수님의 복음을 받아들였던 사람이 선민(選民)인 유대교의 지도층이 아니고 그 하민(下民)이나 이방인들이었던 것과 같이, 예수님의 재림시에도 선민 된 기독교의 지도층들보다 평신도나 비기독교인(非基督敎人)들이 먼저 그의 말씀을 받아들이게 될 것이다. 예수님이 예비한 잔치에 참석할 자는 미리 청함받은 손님들이 아니고 행길에서 만나는 대로 불러들여진 사람들일 것이라고 개탄하셨던 이유는 바로 여기에 있었다(마 22 : 8∼10).
Отримуючи одкровення про Христа Другого пришестя або чуючи його слова, люди відгукнуться на них так само, як і євреї часів Ісуса. Бог не довірив звістку про народження Ісуса священикам та книжникам, а дав одкровення про це астрологам-язичникам та чистим душею пастухам. Так відбувається, наприклад, коли батько через невігластво своїх власних дітей змушений покладатися на названого сина. Отож, не виключена можливість того, що Бог дасть одкровення про повернення Христа спочатку простим віруючим та іновірцям, до яких християни ставляться зі зневагою, або ж тим невіруючим людям, у яких сильний голос совісті. Цілком можливо, що тільки через деякий час ця новина дійде до лідерів християнського духівництва, які вперто тримаються за свою традиційну віру. За часів Ісуса Євангеліє було з готовністю прийняте не первосвящениками та вищим духівництвом, які вважали себе обраними, а простими людьми та іновірцями. Під час повернення Христа прості християни і люди інших вірувань приймуть його слова першими, на відміну від лідерів християнства, які вважають себе Божими обранцями. У цьому полягає суть притчі Ісуса про весільний бенкет. У ній він зі скорботою говорить, що у весільному бенкеті візьмуть участь не ті, хто були запрошені, а ті, кого знайшли на вулиці, бо «недостойні були ті покликані» (Матв. 22:8—10).
다음으로는 재림 때에도 초림 때와 같이 천국을 바라고 나선 길로 해서 지옥으로 가게 될 신도들이 많을 것이다. 제사장과 교법사들은 하나님의 선민을 지도할 사명을 가지고 있었기 때문에, 메시아가 오신 것을 누구보다도 먼저 알아 가지고 솔선하여 그 선민을 메시아 앞으로 인도해야 할 것이었다. 예수님은 그들이 이 사명을 다하도록 하시기 위하여 먼저 성전을 찾아가셔서 그들에게 복음을 전하셨던 것이다. 그러나 그들이 받지 않았기 때문에 할수없이 갈릴리 바닷가를 헤매시어 어부(漁夫)로써 제자를 삼으셨고, 또한 주로 죄인과 세리(稅吏)와 창녀(娼女) 등 미천한 사람들을 대하셨다. 그리하여 마침내 제사장과 교법사들은 예수님을 살해하는 데까지 나아갔다. 그리고 그들은 하나님의 역적을 처단한 줄로만 알고 여생을 성직(聖職)에 충성하여 경문(經文)을 외우고 십일조(拾壹條)를 바치며 제사를 드려 곧장 천국에의 길로 달렸다. 그러나 결국 육신을 벗고서 다다른 곳은 뜻밖에도 지옥이었던 것이다. 불행히도 그들은 천국을 바라고 나선 길을 통하여 지옥으로 빗나가 버렸던 것이다.
Крім того, як у дні Ісуса, так і під час Другого пришестя багато відданих віруючих, які стали на шлях віри з надією ввійти в Боже Царство, насправді можуть опинитися в пеклі. За часів Ісуса священики та книжники, які отримали місію направляти обраний народ Бога, повинні були першими визнати прихід Месії та повести за собою єврейський народ назустріч йому. Тому Ісус, аби посприяти їм у виконанні цієї місії, прийшов у храм і почав навчати їх Євангелію першими від усіх інших. Проте, коли вони не прийняли його, в Ісуса не залишилося вибору, і він пішов блукати берегами Галілейського моря та шукати учнів серед рибалок. Він був змушений служити покидькам суспільства й жити серед грішників, збирачів податків та повій. Урешті-решт переслідування священиків та книжників набули такого серйозного розмаху, що Ісус був змушений прийняти смерть на хресті. Ці люди вбили Ісуса, вірячи в праведність скоєного, оскільки вважали його небезпечним єретиком та богохульником, якого слід знищити. Пізніше вони знову приступили до своїх церковних обов’язків і до кінця своїх днів читали Священне Писання, платили десятину та приносили жертви в храмі, переконані, що йдуть шляхом, який веде на Небеса. Замість цього, перейшовши в духовний світ, вони несподівано виявили, що перебувають у пеклі. Як на лихо, той самий шлях, який вони обрали з надією потрапити на Небеса, привів їх до пекла.
이러한 일들이 끝날에도 그대로 일어날 현상이라는 사실을 알게 될 때에, 우리는 누구나 다시 한 번 자기 스스로를 심각히 되살펴 보지 않을 수 없게 된다. 오늘날의 많은 기독교 신도들은 저마다 천국에의 길을 달리고 있다. 그러나 잘못하면 그 길이 바로 지옥으로 통하는 길이 되고 말 것이다. 그렇기 때문에 예수님은 일찍이 끝날에 있어 주의 이름으로 사귀(邪鬼)를 쫓고 모든 기사(奇事)를 행할 정도로 잘 믿던 성도들을 대하여 불법을 행하는 자들아 내게서 떠나가라(마 7 : 23)고 책망케 될 것으로 말씀하셨다.
Усвідомивши, які явища відбуватимуться в останні дні, кожен із нас повинен з усією серйозністю заглянути в себе. Багато християн сьогодні прямують шляхом, який, за їхнім переконанням, приведе їх на Небеса. Однак, зроби вони невірний крок — і цей шлях приведе їх у пекло. Тому Ісус одного разу сказав, що в останні дні відмовиться від багатьох відданих віруючих, навіть тих із них, чия посвята настільки велика, що вони спроможні виганяти демонів та творити чудеса від його імені: «Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Матв. 7:23).
알고 보면 오늘날과 같은 역사의 전환기(轉換期)에 살고 있는 성도들처럼 위험한 입장에 있는 사람은 없을 것이다. 그들이 만일 예수님 당시의 유대인의 지도자들과 같이 그 신앙의 방향을 잘못 잡으면, 아무리 독실한 신앙생활을 하여 왔다 할지라도 그것은 모두 수포(水泡)로 돌아가고 말 것이다. 그렇기 때문에 다니엘은 오직 지혜 있는 자는 깨달으리라(단 12 : 10)고 하였던 것이다.
Насправді, ніхто не стикається з найризикованішою ситуацією, аніж віруючі, які живуть у перехідний період історії, яким і є сьогодення. Яку б глибоку віру вони не проявляли у своєму житті, якщо вони, подібно до єврейських лідерів часів Ісуса, дотримуватимуться неправильного напряму віри, усі їхні зусилля виявляться даремними. Тому Даниїл сказав: «…і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні — зрозуміють» (Дан. 12:10).
