가인이 아벨을 죽임으로써 아담가정을 중심한 복귀섭리는 이루어지지 않았다. 그러나 창조목적(創造目的)을 완성하시려는 하나님의 뜻은 변할 수 없는 것으로서 절대적인 것으로 예정하시고 이루시는 것이므로, 하나님은 아벨이 하늘을 대하여 충성했던 그 심정(心情)의 터전 위에서 그의 대신으로 셋을 세우셨다(창 4 : 25). 그리하여 그 후손에서 노아의 가정을 택하시사 아담가정의 대신으로 세우시어 새로운 복귀섭리를 하셨던 것이다.
Каїн убив Авеля, що стало перешкодою для втілення провидіння відновлення в сім’ї Адама. Однак Бог абсолютно призначив утілення мети творення, і Його воля залишилася незмінною. Тому, на основі відданого Небесам шімджон Авеля, Бог обрав Сифа на його місце (Бут. 4:25). Серед нащадків Сифа Бог обрав сім’ю Ноя, поставивши її на положення сім’ї Адама, і розпочав нове провидіння відновлення.
창세기 6장 13절에 모든 혈육 있는 자의 강포가 땅에 가득하므로 그 끝날이 내 앞에 이르렀으니 내가 그들을 땅과 함께 멸하리라고 하신 말씀대로 홍수심판(洪水審判)을 하신 것을 보면 그때도 말세(末世)였던 것이 분명하다. 왜냐하면 홍수심판 후 노아가정을 터로 하여 메시아를 보내심으로써 창조목적을 완성하려 하셨기 때문이다. 그러므로 노아가정도 먼저 ‘믿음의 기대’를 복귀하는 탕감조건(蕩減條件)을 세우고, 다음으로 그 기대 위에서 ‘실체기대(實體基臺)’를 복귀하는 탕감조건을 세움으로써 아담가정이 복귀하지 못하였던 ‘메시아를 위한 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)하지 않으면 아니 되었던 것이다.
У Біблії написано, що Бог судив світ потопом: «І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі» (Бут. 6:13). Це явно свідчить про настання останніх днів у часи Ноя, адже після суду потопом Бог мав намір утілити мету творення, пославши Месію на основі створених сім’єю Ноя умов. Отже, сім’я Ноя була відповідальною за виконання умови тангам для відновлення основи довіри (믿음의 기대, мідиме кіде), а потім — умови тангам для відновлення субстанційної основи (실체기대, шільчекіде). Їй слід було відновити шляхом тангам основу для Месії (메시아를 위한 기대, мешіариль віхан кіде), яку не вдалося відновити сім’ї Адама.
Ⅰ. 믿음의 기대
2.1. Основа довіри
2.1.1. Центральна особа у відновленні основи довіри
노아가정을 중심한 복귀섭리(復歸攝理)에 있어서 ‘믿음의 기대’를 복귀해야 할 중심인물(中心人物)은 노아였다. 그러므로 하나님은 아담으로 이루시려다 못 이루신 뜻을 대신 이루시기 위하여 아담으로부터 1600년을 지나 10대 만에 노아를 부르셨다. 그렇기 때문에 하나님은 일찍이 아담에게 축복하셨던 것(창 1 : 28)과 마찬가지로 노아에 대해서도 ‘생육하고 번성하라’고 축복하셨던 것이다(창 9 : 7). 이러한 의미에서 노아는 제2 인간 조상이 된다.
У провидінні відновлення, зосередженому на сім’ї Ноя, центральною особою у відновленні основи довіри був Ной. Бог сподівався здійснити Свою волю з допомогою Адама, однак той зазнав невдачі. Тому через десять поколінь або тисяча шістсот років після Адама Бог покликав Ноя, щоб він утілив Його волю. Відповідно, Бог дав Ною благословення «плодіться й розмножуйтеся» (Бут. 9:7), так само, як раніше благословив Адама (Бут. 1:28). У цьому розумінні Ной був другим прабатьком людства.
노아는 온 땅이 하나님 앞에 패괴(悖壞)하여 강포(强暴)가 땅에 충만한 때에 부름을 받아 (창 6 : 11), 120년 간이나 갖은 조롱과 비소를 받아 가며 하나님의 명령에만 절대 순종하여 평지도 아닌 산꼭대기에 방주(方舟)를 지었다. 그 때문에 하나님은 이것을 조건삼아 노아가정을 중심하고 홍수심판(洪水審判)을 감행하실 수 있었던 것이다. 이러한 의미에서 노아는 제1 믿음의 조상인 것이다. 우리는 아브라함을 믿음의 조상으로 알고 있지만, 원래는 노아가 되어야 할 것이었는데 아래에 기록되어 있는 바와 같이 그의 아들 함의 범죄로 인하여 노아의 믿음의 조상으로서의 사명은 아브라함에게로 옮겨졌던 것이다.
Ной був покликаний у часи, коли «зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась… насильством» (Бут. 6:11). Терплячи всілякі знущання й висміювання, він присвятив сто двадцять років життя будівництву ковчега — не на рівній місцевості, а на вершині гори, проявляючи абсолютну слухняність Божому дорученню. Це стало передумовою, завдяки якій Бог отримав можливість здійснити промисел суду через потоп, у центрі якого стояла сім’я Ноя. У цьому значенні Ной був першим батьком віри. На загальну думку, батьком віри є Авраам, однак насправді цього привілею повинен був удостоїтися Ной. Як буде очевидно з подальших пояснень, місія батька віри перейшла до Авраама через гріховний учинок сина Ноя, Хама.
아담은 ‘믿음의 기대’를 복귀해야 할 중심인물이었음에도 불구하고, 앞서 설명한 바와 같은 이유로 말미암아 자기가 직접 헌제를 하지 못하였던 것이다. 그러나 노아는 이미 아벨이 ‘상징헌제(象徵獻祭)’를 뜻맞게 드림으로써 하늘을 대하여 충성(忠誠)했던 그 심정(心情)의 터 위에서 부름을 받았고, 그는 또 혈통적으로 보더라도 아벨 대신 택함을 받은 셋(창 4 : 25)의 후손이었으며, 뿐만 아니라 그의 위인(爲人)도 하나님이 보시기에 의인(義人)이었기 때문에(창 6 : 9) 그는 방주를 지어 그것으로써 직접 하나님에게 ‘상징헌제’를 드릴 수 있게 되었던 것이다.
Адам був центральною особою у відновленні основи довіри, та, з уже згаданих причин, він не міг приносити жертви сам. Ситуація Ноя була іншою. Бог покликав його на основі відданого Небесам шімджон Авеля, який зробив прийнятне з точки зору Бога символічне жертвоприношення. За родоводом Ной був нащадком Сифа, обраного на місце Авеля (Бут. 4:25). Більше того, Ной був праведною людиною в очах Бога (Бут. 6:9). З цих причин він отримав право сам зробити символічне приношення Богу — побудувати ковчег.
2.1.2. Об’єкт для умови у відновленні основи довіри
노아가 ‘믿음의 기대’를 복귀하기 위한 조건물(條件物)은 방주(方舟)였다. 그러면 그 방주의 의의는 무엇이었던가? 노아가 아담 대신 제2 인간 조상의 입장에 서기 위하여는 아담의 타락으로 말미암아 사탄에게 내주었던 천주(天宙)를 탕감복귀하기 위한 조건을 세워야 한다. 따라서 신천주(新天宙)를 상징하는 어떠한 조건물을 제물로서 하나님 앞에 뜻맞게 바치지 않으면 아니 되었던 것이다. 이러한 조건물로 세웠던 것이 바로 방주였다.
Об’єктом для умови, за допомогою якого Ной повинен був відновити основу довіри, був ковчег. Він мав глибоке символічне значення. Перед тим як Ной міг зайняти положення Адама в ролі другого прабатька людства, він спочатку мав виконати умову для відновлення шляхом тангам Чонджу, який опинився під владою сатани внаслідок гріхопадіння Адама. Тому об’єкт для цієї умови, який Ной повинен був принести в спосіб, прийнятний для Бога, мав символізувати новий Чонджу. Таким об’єктом для приношення став ковчег.
방주는 3층으로 지었는데, 그 이유는 3단계의 성장과정을 통해서 창조된 천주를 상징하기 위함이었다. 한편 방주에 들어간 노아의 식구가 여덟이었던 것은, 노아가 아담 대신의 입장이었으므로 일찍이 사탄에게 내주었던 아담가정의 여덟 식구를 탕감복귀하기 위함이었다. 방주가 천주를 상징하는 것이기 때문에 그 안에 주인으로 들어간 노아는 하나님을 상징하였고, 그의 식구들은 전인류(全人類)를 상징하였으며, 그 안에 들어간 동물들은 만물세계 전체를 상징했던 것이다.
Ковчег був побудований у три палуби, які символізували Чонджу, створений через три стадії періоду розвитку. Вісім членів сім’ї Ноя, які ввійшли в ковчег, представляли вісьмох членів сім’ї Адама, які, опинившись під владою сатани, мали бути відновлені шляхом тангам. Таким чином, ковчег символізував Чонджу; Ной, його господар, символізував Бога; члени його сім’ї — людство; а тварини, узяті в ковчег, символізували весь світ творіння.
이와 같이 방주가 완성된 후에 하나님께서 40일 간의 홍수심판(洪水審判)을 하셨는데, 이 심판의 목적은 무엇이었던가? 창조원리(創造原理)에 의하면 인간은 한 주인을 대하도록 창조되었기 때문에, 음란(淫亂)에 빠져서 이미 사탄을 대하고 있는 인류를 하나님이 또 하나의 주인의 입장에서 대하시어 비원리적인 섭리를 하실 수는 없었던 것이다. 그러므로 하나님만이 대하시어 섭리하실 수 있는 대상을 세우시기 위하여 사탄의 상대가 되어 있는 전인류를 멸하시는 홍수심판의 섭리를 하셨던 것이다.
Коли ковчег було побудовано, Бог судив світ сорокаденним потопом. Яка мета суду потопом? Згідно з принципом творення, люди були створені так, щоб мати лише одного господаря. Відтоді як люди опинилися у сфері залежності від сатани, сповненій морального розкладу й розпусти, Бог, щоб мати стосунки з ними, повинен був зайняти положення другого господаря, що суперечить Принципу. Отже, Бог здійснив суд потопом, знищивши все людство, яке було об’єктом сатани, щоб утвердити сім’ю, яка мала б стосунки лише з Ним.
그러면 심판기간(審判期間)을 40일로 정하신 이유는 어디 있었던가? 후편 제3장 제2절 Ⅳ에서 논술하는 바, 10수는 귀일수(歸一數)인 것이다. 그러므로 하나님이 아담 이후 10대 만에 노아를 찾아 세우셨던 목적은, 아담을 중심하고 이루지 못하였던 뜻을 노아를 중심하고 탕감복귀하여 하나님에게로 재귀일(再歸一)시키기 위한 10수 복귀의 탕감기간 (蕩減期間)을 세우시려는 데 있었던 것이다. 그러므로 하나님은 사위기대(四位基臺)의 목적을 이루시기 위하여, 4수를 복귀하 는 탕감기간으로써 각 대(代)를 세우시는 섭리를 노아에 이르기까지 10대에 걸쳐서 계속하여 오셨던 것이다. 따라서 아담으로부터 노아까지의 기간은 40수를 복귀하기 위한 탕감기간이었던 것이다. 그런데 당시의 인간들의 음란으로 말미암아 이 40수 탕감기간이 사탄의 침범을 당하였기 때문에, 하나님은 노아 방주(方舟)를 중심하고 사위기대를 완성하는 섭리를 다시 하시기 위하여, 사탄의 침범을 당한 이 40수를 복귀하는 탕감기간으로 40일 심판 기간을 세워 가지고 ‘믿음의 기대’를 복귀하려 하셨던 것이다.
Чому Бог обрав для суду сорокаденний період? Число десять означає повернення до початку (Періоди 2.4). Щоб установити період тангам для відновлення числа десять та повернути свій промисел до початку, коли Божа воля повинна була виповнитися через Адама, Бог покликав Ноя через десять поколінь після Адама. До того ж, оскільки метою відновлення є завершення чотирьохпозиційної основи (사위기대, савікіде), Бог визначив кожному з цих десяти поколінь пройти період тангам із метою відновлення числа чотири. Загалом період від Адама до Ноя був періодом тангам для відновлення числа сорок. Однак через моральну розпусту людей того часу в цей період тангам числа сорок утрутився сатана. Промисел Ноєвого ковчега став новою спробою Бога в завершенні чотирьохпозиційної основи. Тому Бог визначив, що період суду потопом повинен складати сорок днів, як період тангам для відновлення числа сорок, яке було захоплене сатаною. Завершивши цей числовий період тангам, Бог збирався відновити основу довіри.
이와 같이 되어 40수는 그 후의 탕감복귀섭리노정(蕩減復歸攝理路程)에 있어서 ‘믿음의 기대’를 복귀하기 위한 사탄 분립수로 필요하게 되었다. 그 예를 들면, 노아 심판(審判) 40일을 비롯하여 노아에서 아브라함까지의 400년, 이스라엘 민족의 애급 고역(埃及苦役) 400년, 모세의 두 차례에 걸친 금식기도(禁食祈禱) 40일, 가나안 정탐기간(偵探期間) 40일, 이스라엘 민족의 광야 표류(曠野漂流) 40년, 사울왕 다윗왕 솔로몬왕의 재위기간(在位期間) 각 40년, 엘리야 금식 40일, 니느웨 멸망에 관한 요나의 예언(豫言) 40일, 예수님의 금식기도 40일과 부활기간(復活期間) 40일 등은 모두 사탄을 분립하는 탕감기간이었던 것이다.
Тож відтоді на шляху провидіння відновлення за допомогою тангам число сорок було числом відокремлення від сатани (사탄 분립수, сатан пулліпсу), необхідним для відновлення основи довіри. Можна навести такі приклади: сорокаденний потоп Ноя, чотириста років від Ноя до Авраама; чотириста років рабства ізраїльтян у Єгипті; два сорокаденних пости Мойсея; сорок днів розвідки в Ханаані; сорок років блукання ізраїльтян у пустелі; сорок років правління кожного з царів: Саула, Давида й Соломона; сорок днів посту Іллі; пророцтво Іони про зруйнування Ніневії через сорок днів; сорок днів посту й молитви Ісуса в пустелі; сорокаденний період від воскресіння до вознесіння Ісуса.
한편 성경을 보면 그 심판이 끝날 때에 노아가 방주(方舟)에서 까마귀와 비둘기를 내보냈다는 기록이 있는데, 이것을 통하여서 하나님은 장차 이루실 어떠한 섭리를 예시(豫示)하셨던가를 알아보기로 하자. 왜냐하면 아모스 3장 7절을 보면, 여호와께서는 자기의 비밀을 그 종 선지자들에게 보이지 아니하시고는 결코 행하심이 없으시리라고 말씀하셨기 때문이다.
У Біблії написано, що наприкінці сорокаденного потопу Ной випустив із ковчега крука й голуба (Бут. 8:6—7). Прослідкуймо, які провіденційні події Бог віщував цим на майбутнє, як сказано: «Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Ам. 3:7).
방주를 하나님의 뜻 앞에 합당한 것으로 세움으로써, 천주(天宙)를 복귀하기 위한 탕감조건(蕩減條件)을 세우는 심판 40일 기간은 천지창조(天地創造)의 이상(理想)이 실현될 때까지의 혼돈기간(창 1 : 2)에 해당되는 기간이었다. 따라서 40일이 끝날 때에 방주를 중심하고 나타내 보이셨던 행사는 하나님이 천지창조를 완료한 이후의 전역사노정(全歷史路程)을 상징적으로 표시하는 것이다.
Побудувавши ковчег відповідно до волі Бога та подолавши сорокаденний період суду потопом, Ной виконав умову тангам для відновлення Чонджу. Період потопу відповідав періоду хаосу до часу втілення ідеалу створення неба і землі (Бут. 1:2). Тому все, що було пов’язане з ковчегом після сорокаденного потопу, було символічним проявом усього історичного шляху після того, як Бог завершив створення неба і землі.
그러면 까마귀를 방주에서 내보내어 물이 마를 때까지 왕래하게 하신 것은(창 8 : 6∼7) 무 엇을 예시하신 것이었던가?
이것은 마치 인간 창조 직후에 천사장(天使長)이 해와의 사랑을 노렸었고, 또 가인과 아벨이 헌제(獻祭)를 할 때에도 사탄이 그들에게 침범할 기회를 엿보고 있었던 것과 같이(창 4 : 7), 홍수심판(洪水審判)이 끝날 무렵에도 사탄은 노아가정에 무슨 침범할 조건이 없는가 하고 엿보고 있었다는 것을 까마귀가 어디에 앉을 곳이 없는가 하고 물 위를 찾아 헤매는 모양으로써 표시하신 것이었다.
Ной випустив крука і «літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі» (Бут. 8:6—7). Що віщувалося цим епізодом? Він означав, що наприкінці суду потопом сатана буде шукати умову для вторгнення в сім’ю Ноя, так само, як архангел шукав шлях завоювати любов Єви невдовзі після створення перших людей і як сатана шукав можливість заволодіти жертвами Каїна й Авеля (Бут. 4:7).
Що віщував Бог тим, що Ной три рази випускав голуба з ковчега?
성서에는 물이 준 것을 알아보기 위하여 비둘기를 내보낸 것으로 기록되어 있다. 그러나 단순히 그것만이 목적이었다면 비둘기를 내보내지 않고 창문으로 직접 내다보아도 알 수 있었을 것이고, 설혹 그 문들이 모두 봉해져 있었다 하더라도 비둘기가 나갈 수 있는 구멍으로 내다보아서도 알 수 있었을 것이다. 그러므로 비둘기를 내보냈던 목적은 물이 준 것을 알려고 했던 것보다 더욱 중요한 데 있었으리라는 것을 미루어 알 수 있다. 이제 우리는 여기에 숨겨 있는 하나님의 섭리의 뜻이 무엇인가를 알아야겠다.
Хоча в Біблії написано, що Ной посилав голуба, щоб перевірити, чи не спала вода, це не було єдиною причиною. Дійсно, Ной міг би визирнути у вікно, через яке він випустив голуба, і він би побачив ситуацію сам. Насправді той факт, що Ной випускав голуба, має глибше значення, визначене волею Божого провидіння.
하나님이 노아를 통하여 홍수심판(洪水審判)이 있을 것을 선포하신지 7일 후에(창 7 : 10) 홍수가 시작되어 40일 심판기간이 지난 후에 첫번 비둘기를 내보냈다. 그런데 이 비둘기는 물 위를 왕래하다가 발붙일 곳이 없어서 다시 방주로 돌아가니, 노아가 그것을 받아들였다고 기록되어 있는 것이다(창 8 : 9).
Потоп розпочався через сім днів після того, як Бог через Ноя сповістив про суд потопом (Бут. 7:10). Через сорок днів після цього вперше було випущено голуба. Незабаром він повернувся до ковчегу, не знайшовши «місця спочинку для стопи своєї ноги», і Ной узяв його до себе (Бут. 8:9).
이 첫번 비둘기는 첫 아담을 상징한 것이었다. 따라서 이 말씀은 창세 전(創世前)부터 하나님 안에 있었던 그의 창조이상(創造理想)이 아담이라는 완성실체(完成實體)로 실현되기를 원하시어 그를 지상에 창조하셨던 것인데, 그가 타락(墮落)되었기 때문에 그를 중심하고는 지상에 그 창조이상을 실현할 수 없게 되어, 하나님은 할수없이 그의 뜻 성사를 후일로 미루시고 그 이상(理想)을 일시 지상으로부터 거두어 들이셨다는 것을 의미한 것이었다.
Випущений першого разу голуб символізував першого Адама. Бог створив Адама з надією, що Його ідеал творення, омріяний Ним іще до створення світу, здійсниться в Адамові як досконалому втіленні цього ідеалу на землі. Однак через гріхопадіння Адама Бог не зміг утілити в ньому цей ідеал і був змушений відкласти його втілення на пізніше.
그다음에 7일을 지나 노아는 다시 그 비둘기를 내보냈다. 그러나 그때에도 역시 물이 다 마르지 않았기 때문에 지상에 내려앉지를 못하고, 다음에는 앉을 수 있다는 표시로서 다만 감람나무 잎사귀를 입에 물고 다시 방주로 되돌아왔다는 것이다(창 8 : 10∼11).
Сім днів по тому Ной випустив голуба вдруге. Вода ще не зійшла з землі, і голуб знову повернувся. Цього разу він тримав у дзьобі оливковий листок — ознаку того, що наступного разу він знайде сушу і зможе опуститися на неї (Бут. 8:10—11).
둘째 번으로 내보낸 이 비둘기는 창조이상(創造理想)의 ‘완성실체’로서 다시 오실 제2 아담 된 예수님을 상징한 것이었다. 따라서 이 말씀은 예수님이 복귀섭리(復歸攝理)를 완성하시기 위하여 이 땅에 오실 것이지만, 만일 유대인들이 불신(不信)으로 돌아가게 되면 그는 지상에 머무르실 수가 없게 되어 그 뜻을 완전히 이루지 못하실 것이기 때문에, 부득이 그는 재림(再臨)하셔야 할 것을 약속하시고 십자가에 달려서 다시 하나님 앞으로 돌아가게 될 것을 예시하신 것이었다.
Голуб, посланий удруге, символізував Ісуса, другого Адама, як повне втілення ідеалу творення. У біблійних віршах віщувалося, що Ісус прийде з метою завершити провидіння відновлення, та він не зможе залишитися на землі, якщо євреї не повірять у нього. Тоді воля Бога не втілиться повністю, тому що Ісус змушений буде прийняти смерть на хресті та повернутися до Бога, пообіцявши своє Друге пришестя.
물론 이 예시는, 만일 그때에 땅에 물이 말라서 비둘기가 내려앉아 먹을 것을 찾을 수 있었다면 그 비둘기는 결코 방주(方舟)로 다시 돌아가지 않았을 것인데, 물이 채 마르지 않았기 때문에 그리로 다시 돌아갔던 것과 같이, 장차 유대민족이 예수님을 잘 믿고 모시면 그는 결코 죽지 않고 지상천국(地上天國)을 이루실 것이지만, 만일 그들이 불신으로 흐르게 되면 예수님은 부득이 십자가에 돌아가셨다가 재림하시지 않을 수 없게 될 것을 보여 주신 것이었다.
Якби вода на землі висохла і голуб знайшов собі їжу, він не прилетів би назад до ковчегу. Та він повернувся, тому що вода не висохла. Так, якби серед євреїв було більше людей, які віддано служили Ісусу, він не був би змушений померти на хресті та продовжив би побудову Царства Небесного на землі.
그런 후 또다시 7일이 지나서 노아는 세번째로 비둘기를 내보냈다. 그런데 이때는 이미 물이 말랐었기 때문에 다시는 비둘기가 방주로 돌아오지 않았다고 기록되어 있는 것이다(창 8 : 12).
Після закінчення ще семи днів Ной випустив голуба втретє. Цього разу він не повернувся, тому що вся вода зійшла з землі (Бут. 8:12).
이 셋째 번의 비둘기는 제3 아담으로 오실 재림 예수님을 상징하는 것이었다. 따라서 이 말씀은 예수님이 재림하실 때에는, 반드시 지상에 하나님의 창조이상을 실현할 수 있게 되어 다시는 그 이상이 지상에서 거두어지는 일이 없게 된다는 것을 보여 주신 것이다. 제3차의 비둘기가 돌아오지 않았을 때 노아는 비로소 방주에서 땅으로 내려와 신천지(新天地)를 맞이하였다. 이것은 제3 아담으로 인하여 창조이상이 지상에서 이루어질 때, 비로소 요한계시록 21장 1절 이하의 말씀대로 새 예루살렘이 하늘로부터 내려오고 하나님의 장막(帳幕)이 사람들과 함께 있게 될 것을 예시하신 것이었다.
Цей голуб, випущений утретє, символізував Господа Другого пришестя, який прийде як третій Адам. Це означає, що, коли Христос прийде знову, він обов’язково втілить Божий ідеал творення на землі, який відтоді перебуватиме на ній вічно. Коли голуб не прилетів назад, сім’я Ноя нарешті зійшла з ковчега і ступила на землю, зустрівши нові небо й землю. Це свідчить про те, що коли ідеал творення буде втілений на землі через третього Адама, новий Єрусалим зійде з небес і оселя Бога буде з людьми (Об’яв. 21:1—3).
이 비둘기를 세 번 내보낸 실례(實例)로써, 예정론(豫定論)에서 밝혀진 바와 같이 하나님의 복귀섭리(復歸攝理)는 그 섭리의 대상인 인간이 그 자신의 책임분담(責任分擔)을 다하지 못하면 반드시 연장된다는 것을 보여 주신 것이다. 아담이 불신으로 인하여 그의 책임을 다하지 못하였기 때문에 예수님이 후아담으로 오셔야 할 것과, 만일 유대인들도 불신으로 돌아가서 그들의 책임을 다하지 못하면 부득이 예수님은 십자가에 돌아가시게 되어 제3 아담으로 재림(再臨)하셔야 할 것을 예시하신 것이었다.
На прикладі цієї історії з голубом Бог показав, що, як пояснювалося в главі «Призначення», Боже провидіння відновлення відкладається, якщо людина, яка є об’єктом цього провидіння, не виконує своєї частки відповідальності. Так через невіру Адама і його безвідповідальність Ісус був змушений прийти в ролі другого Адама. Схожим чином, коли єврейський народ не зміг виконати свою відповідальність унаслідок невіри в Ісуса, Христос повинен був померти на хресті, щоб прийти знову як третій Адам.
그리고 여기에 기록되어 있는 7일이라고 하는 기간은, 천지(天地)를 창조하실 때에 7일이라는 기간이 있었던 것과 같이 그것을 다시 찾아 세우는 데에도 섭리적인 어떠한 기간이 지난 후가 아니면 아니 된다는 것을 보여 주신 것이다.
Те, що Ной посилав голуба через кожні сім днів, указує, що відновлення небес і землі також вимагає певних провіденційних періодів часу, так само, як створення небес і землі зайняло сім днів.
이러한 가운데서 노아가정은 심판 40일로써 ‘믿음의 기대’를 복귀하기 위한 조건물인 방주(方舟)를 뜻맞게 찾아 세워 그 기대(基臺)를 탕감복귀(蕩減復歸)할 수 있었던 것이다.
Побудувавши ковчег як об’єкт для умови, як того хотів Бог, і подолавши сорокаденний період суду потопом, сім’я Ноя змогла відновити шляхом тангам основу довіри.
Ⅱ. 실체기대
2.2. Субстанційна основа
노아는 방주를 하나님의 뜻에 합당한 제물로 바쳐 ‘상징헌제(象徵獻祭)’에 성공함으로써 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀하였다. 이로써 노아는 만물(萬物)을 복귀하기 위한 탕감조건(蕩減條件)을 세우는 동시에 인간을 복귀하기 위한 상징적인 탕감조건을 세웠던 것이다. 다음엔 이 기대 위에서 노아의 아들 셈과 함이 각각 가인과 아벨의 입장에서 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세워서 ‘실체헌제(實體獻祭)’에 성공하면 ‘실체기대(實體基臺)’가 이루어지게 되어 있었다.
Ной успішно відновив шляхом тангам основу довіри, завершивши промисел з основою на ковчезі і в такий спосіб зробивши символічне приношення, прийнятне з точки зору Бога. При цьому він створив умову тангам для відновлення творіння та умову тангам для символічного відновлення людей. На цій основі сини Ноя, Сим та Хам, представляючи відповідно Каїна та Авеля, повинні були досягти успіху в субстанційному приношенні, виконавши умову тангам для звільнення від гріховної природи. Так вони заклали б субстанційну основу.
노아가 ‘상징헌제(象徵獻祭)’에 성공한 후에 이 가정의 ‘실체헌제(實體獻祭)’가 뜻맞는 것으로 바쳐지기 위하여서는, 먼저 ‘실체헌제’의 중심이 되어야 할 차자(次子) 함이 아담가정의 ‘실체헌제’의 중심이었던 차자 아벨의 입장을 복귀하지 않으면 아니 되었었다. 아담 때에는 아벨 자신이 아담의 대신으로 ‘상징헌제’를 하였기 때문에, 아벨이 그 헌제에 성공함으로써 그는 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀하는 동시에 ‘실체헌제’의 중심으로도 결정되었던 것이다. 그러나 노아 때는 함이 아니고 노아 자신이 ‘상징헌제’를 하였기 때문에, 함이 ‘상징헌제’에 성공한 아벨의 입장에 서기 위하여는 ‘상징헌제’에 성공한 노아와 심정적으로 일체불가분(一體不可分)의 입장에 서지 않으면 아니 되었던 것이다.
Щоб зробити прийнятне для Бога субстанційне приношення в сім’ї Ноя, який зробив успішне символічне приношення, Хам, його другий син, повинен був спочатку відновити положення Авеля, другого сина Адама. Передбачалося, що він стане центральною особою субстанційного приношення, так само як Авель був нею в сім’ї Адама. Зробивши символічне приношення замість Адама, Авель успішно відновив основу довіри та одночасно отримав право стати центральною особою субстанційного приношення. У сім’ї ж Ноя символічне приношення робив Ной, а не Хам. Тому, щоб зайняти положення Авеля, який свого часу успішно завершив його, Хам повинен був створити непорушну єдність у шімджон із Ноєм, котрий домігся перемоги в символічному приношенні.
그러면 우리는 여기에서 하나님이 함으로 하여금 노아와 심정적으로 일체적인 입장에 서게 하시기 위하여 어떠한 섭리(攝理)를 하셨는가를 알아보기로 하자.
Розгляньмо, який промисел здійснив Бог, щоб допомогти Хамові стати єдиним у шімджон із Ноєм.
창세기 9장 20절 내지 26절에 씌어 있는 기록을 보면, 함은 그의 부친 노아가 장막(帳 幕) 안에서 나체(裸體)로 누워 있는 것을 보고 부끄럽게 여겼을 뿐 아니라, 그것을 못마땅하게 생각하여 그 형제 셈과 야벳을 선동(煽動)하였다. 이때에 그들도 함의 선동에 뇌동(雷同)되어 그의 부친의 나체를 부끄럽게 생각하고 그것을 보지 않으려고 얼굴을 돌이키고 뒷걸음으로 들어가 그 부친의 몸에 옷을 덮었던 것이다. 그런데 이것이 죄가 되어 노아는 함을 저주하여 이르기를 그 형제의 종이 될 것이라고 하였다.
У Біблії написано, що, коли Хам побачив свого батька, який лежав голим у наметі, він засоромився цього і відчув невдоволення. Він передав свої почуття братам, Симу та Яфету, і ті, піддавшись впливу Хама, відчули сором від наготи батька, відвернули обличчя, щоб не бачити цього видовища, задкуючи підійшли до нього і прикрили його тіло одежою. Цей учинок, певно, був гріховним, оскільки Ной прокляв сина Хама, пророкуючи, що той буде рабом його братів (Бут. 9:20—25).
Чому Бог здійснював Свій промисел таким чином і чому в почутті сорому, яке виникло в Хама, коли він побачив наготу, приховувався гріх?
이러한 내용을 알기 위하여 우리는 먼저 어떻게 되면 죄가 되는가 하는 문제부터 알아보기로 하자. 사탄도 어떤 대상을 세워 그와 상대기준(相對基準)을 조성하여 수수(授受)의 관계를 맺지 않으면 그 존재 및 활동의 힘을 발휘할 수 없는 것이다. 그러므로 어떠한 존재든지 그에게 사탄이 침범할 수 있는 조건이 성립되어 사탄의 상대가 됨으로써 사탄이 활동할 수 있게 될 때 거기에 죄가 성립되는 것이다.
Щоб зрозуміти це, згадаймо спочатку, що таке гріх. Сатана не здатний проявити силу свого існування й дії, доки не знайде собі об’єкта, з яким може створити умову для взаємодії (상대기준, сандекіджун) і на цій основі вступити в стосунки віддавання та приймання. Тому кожного разу, коли людина створює умову для вторгнення сатани, це означає, що вона таким чином ставить себе в положення об’єкта сатани, дозволяючи останньому діяти. У цьому й полягає гріх.
다음으로 알아야 할 것은, 하나님은 어찌하여 노아의 나체(裸體)로써 함을 시험하셨던가 하는 것이다. 방주(方舟)는 천주(天宙)를 상징하는 것이기 때문에, 심판 40일로써 방주를 뜻 가운데 세운 직후에 되어진 모든 사실들은 천주창조(天宙 創造) 이후에 되어지는 모든 사실들을 상징한 것이었다 함은 이미 논술한 바와 같다. 그러므로 40일 심판이 끝난 직후의 노아의 입장은 천지창조 후의 아담의 입장과 마찬가지인 것이다.
Далі розгляньмо, навіщо Богу знадобилося випробовувати Хама, роблячи його свідком наготи Ноя. Ми бачили, що ковчег символізував Чонджу і що всі події, які сталися після того, як на основі сорокаденного суду потопом Бог прийняв ковчег Ноя, символізували події, які відбувалися після створення Чонджу. З цього випливає, що положення Ноя після сорокаденного потопу нагадувало положення Адама після створення світу.
창조된 아담과 해와가 서로 얼마나 가깝고 허물할 것이 없는 사이였으며, 또한 얼마나 하나님 앞에 숨길 것이 없었던가 하는 것은, 창세기 2장 25절에 그들이 서로 나체로 있었어도 부끄러워하지 않았다고 기록되어 있는 사실로 미루어 보아서도 충분히 이해할 수 있는 것이다. 그러나 그들은 타락(墮落)한 후에 스스로 하체(下體)를 부끄럽게 생각하여 나뭇잎으로 가렸었고, 또 하나님이 보실 것을 두려워하여 나무 사이에 숨었었다(창3:7). 그러므로 그들이 하체를 부끄러워했던 행위는 하체로 범죄하여 사탄과 혈연관계(血緣關係)를 맺었다는 정념(情念)의 표시요, 하체를 가리고 숨었던 행동은 사탄과 혈연관계를 맺었기 때문에 하나님 앞에 나타날 수 없다는 범죄의식의 표현이었던 것이다.
Після створення невинні серця Адама і Єви були довірливо відкриті і близькі одне до одного; їм абсолютно нічого було приховувати від Бога. Ми можемо це ясно зрозуміти зі слів Біблії, у яких говориться, що вони не соромилися своєї наготи (Бут. 2:25). Однак після гріхопадіння Адам і Єва відчули сором і прикрили свої тіла нижче поясу фіговими листками; вони сховалися за деревами, боячись, що Бог побачить їх (Бут. 3:7—8). Цей сором свідчив про їхній внутрішній стан після того, як вони вступили в кровний зв’язок із сатаною, вчинивши гріх своїми статевими органами. Вони прикрили статеві органи й сховалися від Бога, бо усвідомили, що скоїли злочин, уступивши в кровний зв’язок із сатаною.
40일 심판으로 사탄을 분립(分立)한 입장에 있었던 노아는 천지창조 직후의 아담의 입장에 섰어야 했다. 이에 하나님께서는 노아가 나체(裸體)로 있어도 그 가족들이 그것을 보고 부끄러워하지 않고 또 숨으려 하지도 않는 모습을 바라보시는 것으로써, 일찍이 죄를 짓기 전 어디도 가린 데 없이 드러낸 나체 그대로의 인간을 보시면서 기뻐하셨던 그 심정을 탕감복귀하려 하셨던 것이다. 하나님은 이러한 큰 뜻을 이루시기 위하여 노아로 하여금 나체로 누워 있게 하셨었다. 따라서 함도 하나님과 같은 입장에서 하나님과 같은 심정(心情)으로 아무 부끄러움 없이 노아를 대했어야 노아와 일체불가분(一體不可分)의 뜻 가운데서 죄짓기 전 부끄러움을 몰랐던 아담가정의 입장으로 복귀하는 탕감조건(蕩減條件)을 세울 수 있었던 것이다.
Після того, як Ной відокремився від сатани завдяки сорокаденному суду потопом, він мав утвердитися на положенні, яке займав Адам відразу після створення Всесвіту. Бог сподівався, що члени сім’ї Ноя сприймуть його наготу без почуття сорому і що в них не виникне бажання прикрити його тіло. Шляхом тангам Бог хотів повернути той радісний Шімджон, із яким Він дивився на невинних людей перед гріхопадінням. Тому Йому потрібно було відчути радість, дивлячись на невинність Ноєвої сім’ї. Бог створив ситуацію, за якої Ной лежав голим, щоб утілити цю велику волю. Якби Хам досяг єдності з Ноєм, ставлячись до нього з таким самим шімджон, як Бог, і зміг подивитися на нього з точки зору Бога, він сприйняв би наготу Ноя без найменшого почуття сорому. У цьому випадку він виконав би умову тангам для відновлення в сім’ї Ноя того стану невинності, який був властивий Адаму та Єві перед гріхопадінням.
그러나 노아의 아들들은 이와 반대로 그 부친의 나체를 부끄러운 것으로 여겨 이를 가렸으므로, 이로써 그들은 타락 후의 아담가정과 같이 사탄과 혈연관계(血緣關係)를 맺은 부끄러운 몸들이 되어서 하나님 앞에 나타날 수 없다는 사실을 자증(自證)하는 입장에 서게 되었다. 그러므로 이미 까마귀로써 보여 주신 것과 같이, 노아가정에 침범할 수 있는 무슨 조건이 없는가 하고 엿보고 있었던 사탄은 자기의 혈연적인 후손임을 자증하고 나선 노아의 아들들을 대상으로 하여 그 가정에 다시 침범하게 되었던 것이다.
Однак сини Ноя посоромилися наготи свого батька і прикрили його тіло. Ця обставина була рівнозначною визнанню того, що між ними й сатаною, як і в сім’ї Адама після гріхопадіння, існував ганебний кровний зв’язок, через що вони були не гідними постати перед Богом. Сатана, як крук, що кружляв над водою, намагався знайти умову для вторгнення в сім’ю Ноя. Тому, коли сини Ноя насправді визнали свою належність до роду сатани, ставши його об’єктами, він захопив цю сім’ю.
이와 같이 함이 그 부친의 나체를 부끄러워한 행동으로 말미암아 사탄이 침범할 수 있는 조건이 성립되었기 때문에 그 행동은 범죄가 된 것이다. 이렇게 되어 함은 ‘실체헌제’를 하기 위한 아벨의 입장을 탕감복귀하지 못하였고, 따라서 ‘실체기대(實體基臺)’를 이룰 수 없었으므로, 노아를 중심한 복귀섭리도 이루어지지 않게 되었다.
Відчувши сором від наготи батька і прикривши її, Хам створив умову для вторгнення сатани, тому його почуття і вчинок були гріховними. Тож Хаму не вдалося відновити шляхом тангам положення Авеля, яке йому треба було зайняти для здійснення субстанційного приношення. Оскільки він не зміг створити субстанційну основу, провидіння відновлення в сім’ї Ноя закінчилося поразкою.
그러면 나체를 부끄러워하는 것이 누구에게나 죄가 되는가? 노아는 아담의 대신으로서 아담으로 인하여 사탄이 침범한 모든 조건들을 제거해야 될 사명을 가지고 있었던 것이다. 그렇기 때문에 노아가정은 나체를 부끄러워하지도 않고 또 그것을 가리지도 않는다는 감성과 행동을 보이는 것으로써, 사탄과 혈연관계(血緣關係)를 맺기 전 아담가정의 입장을 복귀하기 위한 탕감조건(蕩減條件)을 세우지 않으면 아니 되었던 것이다. 따라서 나체를 부끄러워하지도 않고 또 그것을 가리지도 않는 것으로 세워야 할 탕감조건은, 아담가정 대신으로 세워졌던 노아가정만이 세워야 할 조건이었던 것이다.
Чи можна вважати, що почуття сорому, викликане наготою, завжди є гріхом? Ні. Випадок Ноя був особливим. Місія Ноя, який займав положення Адама, полягала в тому, щоб усунути всі умови, які дали змогу сатані захопити Адама. Якби члени сім’ї Ноя не відчули сорому від його наготи і навіть не намагалися б прикрити, то вони виконали б умову тангам для відновлення положення сім’ї Адама в її первісній невинності, — положення, коли Адам і Єва ще не пов’язалися з сатаною стосунками кровної спорідненості. Отже, це була умова тангам, яку повинна була виконати лише сім’я Ноя.
2.3. Чому навчає приклад сім’ї Ноя
노아가 120년 간이나 걸려서 산꼭대기에다 배를 지었던 것은 누구나 쉽사리 이해할 수 없는 것이었다. 그러나 극심한 비난과 조소를 받은 그 일로 말미암아서 노아가정이 구원(救援)을 받았다는 사실은 함도 잘 알고 있었다. 이러한 과거의 사실로 미루어 보아서, 함은 설혹 노아가 나체로 누워 있는 것이 못마땅하게 생각되었다 하더라도 어디까지나 그것을 좋게만 볼 수 있었어야 했던 것이다. 그러나 함은 자기를 중심하고 하늘 앞에 선 노아를 비판하고 또 그것을 행동으로 표시하였기 때문에, 하나님이 아담으로부터 1600년이나 지나 40일 홍수심판(洪水審判)을 행사하심으로써 찾아 세우셨던 노아가정을 중심한 섭리는 결국 이루어지지 않았던 것이다. 이것은 우리에게 하늘 가는 길은 겸허(謙虛)와 순종(順從)과 인내(忍耐)를 요한다는 것을 보여 주고 있는 것이다.
Не кожен міг із легкістю зрозуміти, чому Ной продовжував будувати човна на горі сто двадцять довгих років. Однак Хаму було добре відомо, що вся його сім’я врятувалася завдяки праці його батька, який був змушений терпіти суворий осуд і висміювання оточуючих. Розуміючи це, Хам повинен був проявити таку повагу до свого батька, яка допомогла б подолати особисте почуття невдоволення, викликане наготою Ноя, і прийняти те, що відбувалося, як належне. Проте, замість того, щоб довіряти Ною, виправданому Богом, Хам почав критикувати його зі своєї особистої точки зору і проявив своє невдоволення через дію. Його ставлення розладнало Боже провидіння в сім’ї Ноя, звівши до нуля основу тисячі шестисот років провидіння від часів Адама і промисел сорокаденного потопу. Це говорить нам про те, наскільки важливо мати покірність, слухняність і терпіння на шляху до Бога.
다음으로 또 노아가정을 중심한 섭리는 뜻 성사(成事)에 대한 하나님의 예정과 인간의 책임분담(責任分擔) 수행 여부에 대한 하나님의 태도를 우리들에게 보여 주셨다. 노아가정은 하나님이 1600년이나 걸려 찾아오셨고, 또 노아가 방주(方舟)를 짓기까지 120년이나 이끌어 오셨으며, 뿐만 아니라 40일의 홍수(洪水)로써 전인류를 희생시키면 서까지 세우신 가정이었던 것을 우리는 잘 알고 있다. 그러나 함의 작은 실수로 말미암아서 사탄이 침범하게 되었을 때, 하나님은 복귀섭리(復歸攝理)의 대상이었던 그 가정 전부를 아낌없이 쓸어 버리시어 노아가정을 중심한 섭리는 실패로 돌아가고 말았던 것이다.
Також Боже провидіння в сім’ї Ноя показує нам, у чому полягає призначення Бога стосовно виконання людиною Божої волі і яке ставлення Бога до людської частки відповідальності. Бог знайшов сім’ю Ноя після тисячі шестисот років підготовки. Він направляв Ноя сто двадцять років, доки той будував ковчег, і підняв його сім’ю, пожертвувавши всім людством під час сорокаденного потопу. Однак, незважаючи на те, що сім’я Ноя була об’єктом провидіння відновлення, Бог мусив безумовно залишити її, коли Хам припустився відносно невеликої помилки, яка дала змогу сатані проникнути в цю сім’ю. Так провидіння, у центрі якого стояла сім’я Ноя, закінчилося невдачею.
다음으로 노아가정을 중심한 섭리는 인간에 대한 하나님의 예정(豫定)이 어떠한가를 우리에게 보여 주셨다. 하나님은 노아를 믿음의 조상으로 세우시려고 오랜 기간을 두고 애써 찾아오셨음에도 불구하고 그의 가정이 일단 책임분담(責任分擔)을 다하지 못하게 되었을 때, 그를 아낌없이 버리시고 그 대신 아브라함을 택하셨던 사실을 우리들은 잊어서는 안 될 것이다.
Провидіння в сім’ї Ноя також показує нам, у чому полягає призначення Бога для людини. Незважаючи на те, що тривалий час Бог напружено працював, щоб знайти Ноя й виховати його як батька віри, Він без вагань залишив його, коли сім’я Ноя не виконала своєї частки відповідальності, і обрав на його місце Авраама.
