제4절 말세와 현세
예수님께서 장차 있을 베드로의 죽음에 관하여 말씀하실 때에, 이 말씀을 듣고 있던 베드로가 요한은 어떻게 될 것인가고 질문하였다. 이에 대하여 예수님은 내가 올 때까지 그를 머물게 하고자 할지라도 네게 무슨 상관이냐(요 21 : 22)고 대답하셨다. 그러므로 이 말씀을 들은 사도(使徒)들은 모두 요한의 생전에 예수께서 재림하실 줄 알고 있었던 것이다. 그뿐 아니라 마태복음 10장 23절을 보면, 예수님은 제자들에게 이스라엘의 모든 동리를 다 다니지 못하여서 인자가 오리라고 하셨고, 마태복음 16장 28절에는 여기 섰는 사람 중에 죽기 전에 인자가 그 왕권을 가지고 오는 것을 볼 자들도 있느니라고 말씀하셨다. 이러한 말씀들에 의하여 예수님의 제자들도 그러했거니와, 그 후 오늘에 이르기까지의 많은 성도들은 저마다 자기 당대(當代)에 예수님이 오실 것으로 믿었기 때문에, 그들은 언제나 말세라는 절박감에서 벗어날 수 없었던 것이다.
Коли Ісус говорив про смерть, визначену для Петра, той запитав його про долю Івана. Ісус відповів: «Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі?» (Іван. 21:22). Учні, чуючи ці слова, думали, що Ісус повернеться ще за життя Івана. Крім того Ісус сказав їм: «…не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський» (Матв. 10:23), а також: «Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм» (Матв. 16:28). Посилаючись на ці слова Ісуса, не лише його учні, а й багато християн вірили, що він може повернутися за їхнього життя. І тому їх ніколи не залишала думка про те, що саме їхній час — останні дні.
이것은 말세(末世)에 대한 근본 뜻을 몰랐기 때문이다. 우리는 이제 하나님께서 복귀섭리(復歸攝理)의 목적으로 세우고 이루어 나오시던 3대 축복(三大祝福)이 복귀되어 가는 현상으로 보아 현세가 바로 말세임을 입증할 수 있다. 그래서 예수님은 무화과나무의 비유를 배우라 그 가지가 연하여지고 잎사귀를 내면 여름이 가까운 줄을 아나니(마 24 : 32)라고 하셨다.
Причина полягає в їхньому нерозумінні того, що насправді означають останні дні. Розглянувши різні події теперішньої епохи, ми можемо зробити висновок, що насправді останні дні вже настали. У цих подіях можна виявити ознаки відновлення Трьох Благословень, утілення яких і є метою Божого провидіння відновлення. Як сказав Ісус: «Від дерева ж фігового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо» (Матв. 24:32).
4.1. Ознаки відновлення Першого Благословення
이미 창조원리(創造原理)에서 논술한 바, 하나님이 아담과 해와에게 약속하셨던 제1축복(第一祝福)은 바로 그들이 개성(個性)을 완성하게 되는 것을 의미한다. 타락인간(墮落人間)을 개성을 완성한 창조본연(創造本然)의 인간으로 복귀해 나오신 하나님의 섭리가 그 최종단계에 이르렀다는 것은, 아래와 같은 여러 현상으로 보아 알 수 있는 것이다.
Як уже говорилося в главі «Принцип творення», Першим Благословенням, що було дане Богом Адамові та Єві, була здатність до вдосконалення особистості. У сучасному світі відбуваються різні явища, які вказують на те, що Боже провидіння відновлення грішної людини до первісно призначеного їй стану досконалої особистості наближається до свого зеніту.
첫째로, 타락인간의 심령(心靈)이 복귀되어 가는 것으로 보아 그러하다. 인간이 완성되면 하나님과 완전히 심정적인 일체를 이루어 서로 교통(交通)할 수 있도록 창조되었다 함은 이미 위에서 논한 바와 같다. 그러므로 아담과 해와도 불완전한 상태이기는 하였지만 하나님과 일문일답하던 단계에서 타락되어, 그의 후손은 하나님을 모르는 데까지 떨어져 버린 것이다. 이렇게 타락된 인간이 복귀섭리의 시대적인 혜택을 받게 됨에 따라 점차 그 심령이 복귀됨으로써, 말세에 이르러서는 사도행전 2장 17절에 말세에 내가 내 영으로 모든 육체에게 부어 주리니 너희의 자녀들은 예언할 것이요 너희의 젊은이들은 환상을 보고 너희의 늙은이들은 꿈을 꾸리라고 하신 말씀대로, 많은 성도들이 하나님과 영통(靈通)하는 데까지 이르게 되는 것이다. 그런데 현세에 이르러서는 영통하는 성도들이 우후(雨後)의 죽순(竹筍)같이 일어나는 것으로 보아, 현세는 말세이기 때문에 인간이 개성을 완성하여 하나님의 제1축복(第一祝福)을 복귀할 수 있는 시대에로 들어가고 있다는 것을 알 수 있는 것이다.
Доказом цього, по-перше, може бути той факт, що відбувається відновлення духовності грішної людини. Як уже зазначалося, люди були створені, щоб стати досконалими та досягти найповнішої єдності зі Шімджон Бога, спілкуючись із Ним без жодних обмежень. Незважаючи на те, що Адам та Єва були ще недосконалими, вони перебували на стадії, коли могли отримувати від Бога відповіді на свої запитання. Однак їхнє гріхопадіння призвело до того, що їхні нащадки втратили знання про Бога. З ростом переваг епох у провидінні відновлення поступово відновлюється духовність людини. Тому в останні дні багато глибоко віруючих людей набуде здатності спілкуватися з Богом, як це і пророчиться в Біблії: «І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися» (Дії 2:17). Сьогодні ми стаємо свідками появи багатьох людей, здатних спілкуватися з духовним світом, із чого можна зробити висновок, що наша епоха — останні дні. Ми входимо в епоху, у яку зможемо досягти особистісної досконалості та відновити Перше Благословення Бога.
둘째로, 타락인간이 본심(本心)의 자유를 복귀해 가고 있는 역사적인 귀추가 더욱 그것을 보여 주고 있다. 인간은 타락으로 인하여 사탄의 주관하에 들어 본심의 자유에 구속을 받게 됨으로써, 하나님 앞으로 나아갈 수 있는 자유를 잃어버리게 되었다. 그러나 현세에 이르러서는 육신의 생명을 버리고라도 본심의 자유를 찾으려는 심정이 고조되고 있으니, 이것은 말세(末世)가 되어 개성을 완성함으로써 타락인간이 사탄에게 잃어버렸던 하나님의 제1축복(第一祝福)을 복귀하여 하나님 앞으로 자유로이 나아갈 수 있는 시대에로 들어가고 있기 때문이다.
Другу ознаку відновлення Першого Благословення можна виявити в історичній тенденції до відновлення грішною людиною свободи первозданної душі. Людина не могла вільно приходити до Бога, опинившись унаслідок гріхопадіння під володарюванням сатани. Відтоді свобода її первозданної душі була обмеженою. Сьогодні, однак, властиве шімджон людини прагнення віднайти свободу первозданної душі досягло найвищої точки. Люди шукають свободу навіть ціною власного життя; вони дійсно входять в епоху, коли зможуть нарешті досягти особистісної досконалості та відновити дане їм Богом Перше Благословення, чому довго перешкоджав сатана. Тоді вони зможуть вільно прийти до Бога.
셋째로, 타락인간의 창조본연(創造本然)의 가치성이 복귀되어 가는 현상으로 보아 더욱 그러하다는 것을 알 수 있다. 인간의 창조본연의 가치는 횡적으로 보면 누구나 동등하기 때문에 그 가치가 그다지 귀중한 것같이 여겨지지 않는다. 그러나 하늘을 중심하고 종적으로 보면, 각 개성은 가장 존귀한 천주적인 가치를 제각기 띠고 있는 것이다(전편 제7장 제1절). 그러나 인간은 타락으로 인하여 이러한 가치를 모두 잃어버리고 말았다. 그런데 현세에 이르러 민주주의사상(民主主義思想)이 고조됨에 따라 인간이 노예 해방, 흑인 해방, 약소민족 해방 등을 주장하며 인권옹호(人權擁護)와 남녀평등(男女平等)과 만민평등(萬民平等)을 부르짖음으로써 창조본연의 개성의 가치를 최고도로 추구하는 데 이르렀으니, 이것은 바로 말세가 다 되어 타락인간이 잃어버렸던 하나님의 제1축복을 복귀할 수 있는 시대에로 들어가고 있음을 실증하는 것이다.
По-третє, ми переконуємося в тому, що в наші дні відбувається відновлення Першого Благословення, стаючи свідками того, як відбувається відновлення первозданної цінності грішних людей. Якщо дивитися з горизонтальної точки зору, то всі люди наділені однаковою цінністю, і при такому погляді важко осягнути, наскільки великою є ця цінність. Та якщо дивитися з вертикальної точки зору, поставивши в центр Бога, кожна людина наділена найбільшою цінністю масштабів Чонджу (Христологія 1). Але людина повністю втратила свою цінність унаслідок гріхопадіння. Проте в наш час, коли поширення демократичних ідей досягло своєї кульмінації, настає момент відновлення первозданної цінності людини. Про це свідчить відхід від рабства, згасання расизму, звільнення меншин та малих держав, що супроводжується вимогою поважати гідність іншої людини, статева рівноправність, пропаганда дотримання прав людини тощо. Ці факти доводять, що настали останні дні і грішне людство входить в епоху, у ході якої буде відновлене дане Богом Перше Благословення.
넷째로, 타락인간의 본성(本性)의 사랑이 복귀되어 가고 있다는 사실이 더욱 그것을 말해 주고 있다. 하나님의 창조이상(創造理想)을 완성한 세계는 완성한 사람 하나 모양의 세계로서, 그 세계의 인간은 모두 하나님과 종적으로 일체를 이루고 있기 때문에, 인간 상호간에 있어서도 횡적으로 일체를 이루지 않을 수 없게 되는 것이다. 따라서 이 세계는 오직 하나님의 사랑으로써 종횡(縱橫)으로 얽히어 한 몸같이 될 수밖에 없게 된다. 그러나 인간은 타락으로 인하여 하나님과의 종적인 사랑이 끊어졌기 때문에 인간들 사이의 횡적인 사랑도 따라서 끊어지게 되어 인류역사는 투쟁으로써 엮어져 나왔던 것이다. 그러나 현세(現世)에 이르러서는 박애주의사상(博愛主義思想)이 고조되면서 인간이 점점 그 본성애(本性愛)를 찾아 들어가고 있는 것으로 보아, 현세는 하나님의 제1축복(第一祝福)을 복귀함으로써 하나님의 사랑을 중심하고 개성을 완성할 수 있는 말세(末世)에로 들어가고 있다는 것을 알 수 있다.
По-четверте, відновлюється первісна любов. Світ, у якому втілився ідеал Божого творення, схожий на досконалу людину. У такому світі кожна людина пов’язана вертикальними стосунками з Богом, і це створює основу для того, щоб люди могли природно вступати один з одним у гармонійні горизонтальні стосунки. Світ неминуче став би одним цілим, якби поєднався по вертикалі та горизонталі любов’ю Бога. Однак через гріхопадіння припинилися стосунки любові, які пов’язували Бога та людство вертикально, що відтак завадило тому, щоб стосунки між людьми на горизонтальному рівні стали стосунками любові. Тому історія людства і стала історією безперервних конфліктів та війн. Сьогодні, незважаючи на це, ідеї загальної любові набувають великого поширення, і люди дедалі більше прагнуть первісної любові. Усе це також доводить, що наш час — це останні дні, коли людина може втілити дане їй Богом Перше Благословення — досягти особистісної досконалості, в основі якої любов Бога.
4.2. Ознаки відновлення Другого Благословення
하나님의 제2축복(第二祝福)은 아담과 해와가 참부모로 완성되어 선의 자녀를 번식함으로써 선주권(善主權)의 가정과 사회와 세계를 이루게 되는 것을 의미한다. 그런데 아담과 해와는 타락되어 악의 부모가 되었기 때문에, 전인류는 악의 자녀들이 되어 악주권(惡主權)에 구속된 세계를 이루고 말았다. 그러나 하나님은 한편으로 종교를 세워 역사하심으로써 내적인 사탄 분립에 의한 심령복귀(心靈復歸)의 섭리를 하시고, 또 한편으로는 투쟁과 전쟁으로 외적인 사탄 분립을 하심으로써 내외 양면에 걸친 주권복귀(主權復歸)의 섭리를 해 내려오셨던 것이다.
Втілюючи Друге Благословення, дане Богом, Адам та Єва повинні були стати Істинними Батьками, дати життя дітям добра і створити сім’ю, суспільство і світ під владою добра. Однак унаслідок гріхопадіння вони стали батьками зла, давши життя дітям зла, і їхні нащадки, тобто все людство, створили світ, який перебуває під владою зла. Відтоді Бог направляв провидіння відновлення Своєї влади. Для цього Він відділяв людей від сатани, з одного боку — внутрішньо — за допомогою релігії, що було основою відновлення їхнього духовного рівня, і з іншого — зовнішньо — шляхом численних конфліктів та війн.
이와 같이 인류역사는 내외(內外) 양면의 사탄 분립에 의한 복귀섭리(復歸攝理)로서 장차 참부모 되신 예수님을 모실 수 있는 자녀를 찾아 하나님의 제2축복(第二祝福)을 복귀해 온 것이므로, 종교를 중심한 문화권의 발전사와 국가 흥망사에 의해 나타난 내외 양면에 걸친 하나님의 주권복귀의 현상으로 보아 현세가 바로 말세(末世)임을 알 수 있다.
Метою внутрішнього й зовнішнього відокремлення людини від сатани в ході провидіння відновлення була поява дітей Бога, здатних присвятити себе служінню Христу — Істинному Батьку людства. Так в історії прокладався шлях відновлення Другого Божого Благословення. Проаналізувавши події та явища сучасності і побачивши, що в них відображається процес внутрішнього й зовнішнього відновлення влади Бога, можна зробити висновок, що наша епоха — це останні дні. Процес цього відновлення наочно проявляється в деяких тенденціях історії розвитку культурних сфер, в основі яких була релігія, та історії розквіту і занепаду різних народів.
Передусім розгляньмо те, яким чином історія розвитку культурних сфер наблизилася сьогодні до межі останніх днів.
문화권 발전사에 관한 문제는 이미 여러 차례 논술한 바이지만, 하나님은 타락인간에게 성현(聖賢)들을 보내시어 선을 지향하는 인간의 본심을 따라 종교를 세우게 하심으로써 그 종교를 중심한 문화권을 일으키셨다. 그러므로 역사상에는 많은 문화권이 일어났던 것이었으나, 시대가 흘러감에 따라 이것들은 서로 융합 또는 흡수되어 현세에 이르러서는 기독교(基督敎)를 중심한 하나의 세계적인 문화권을 형성해 가는 추세를 보여 주고 있다. 이러한 역사적인 추세는 기독교의 중심인 예수님을 중심하고 모든 민족이 같은 형제의 입장에 서게 됨으로써, 하나님의 제2축복(第二祝福)이 복귀되어 간다는 사실을 보여 주고 있는 것이다.
Посилаючи грішному людству пророків та святих, Бог дає початок релігіям. Діючи через первозданну душу людини, яка завжди прагне добра, Він сприяє розвитку релігій та на їхній основі формує культурні сфери. Хоча в історії людства виникало багато різних культурних сфер, із плином часу вони або об’єднувалися, або одні з них поглиналися іншими. У наші дні чітко простежується тенденція до утворення єдиної світової культурної сфери, заснованої на засадах християнства. Зараз усі народи стають у положення братів, що об’єднуються навколо Ісуса Христа, який є центром християнства, і ця історична тенденція свідчить про відновлення Другого Божого Благословення.
기독교가 다른 종교와 다른 것은, 전인류(全人類)의 참부모를 찾아 세워 가지고 그로 말미암아 모든 인간이 중생(重生)하여 선의 자녀가 됨으로써, 하나님의 창조본연(創造本然)의 대가족의 세계를 복귀하려는 데 그 목적이 있다는 점이다. 이것은 곧 기독교가 복귀섭리의 목적을 완성할 중심 종교라는 것을 의미하는 것이다. 그런데 현세에 이르러서는 세계가 기독교를 중심하고 하나의 문화권으로 형성되어, 인류의 참부모 되신 예수와 성신(전편 제7장 참조)을 중심하고 모든 인간이 선의 자녀의 입장에 서게 됨으로써, 하나님의 제2축복(第二祝福) 복귀의 현상을 보여 주고 있다. 이러한 사실로 보아 우리는 현세가 바로 말세(末世)라는 것을 부인할 수 없는 것이다.
Головна відмінність християнства від інших релігій — у його меті, яка полягає в тому, щоб прийняти Істинних Батьків людства. Їхня поява дасть можливість усім людям, отримавши народження згори, стати дітьми, які є втіленнями добра. Таким чином християнство може перетворити світ у єдину світову сім’ю, створення якої було визначене Богом іще від початку часів. Тому християнство є центральною релігією, місія якої — виконати мету Божого провидіння відновлення. У нинішню епоху світ об’єднується в єдину культурну сферу на засадах християнства. Прийнявши Ісуса та Святого Духа як Істинних Батьків людства (Христологія 4), усі люди світу стануть дітьми, які втілили в собі добро. Ця тенденція є свідченням відновлення Другого Благословення, даного Богом людству. Тому ми можемо з упевненістю сказати, що в наш час настають останні дні.
다음으로 국가 흥망사는 어떻게 주권복귀(主權復歸)의 목적을 향하여 흘러와서, 현세를 말세에로 이끌어 가고 있는가를 알아보자.
Далі розглянемо, яким чином розвиток історії розквіту та занепаду країн, який мав на меті відновлення влади добра, підвів нас сьогодні до епохи останніх днів.
투쟁이나 전쟁을 단순히 어떠한 이해관계나 이념의 상충에서 빚어지는 결과라고 보는 것은 하나님의 근본섭리(根本攝理)를 모르는 데서 일어나는 잘못이다. 인류역사는 인간 시조의 타락으로 말미암아 사탄을 중심한 악주권(惡主權)으로 출발하여 죄악의 역사를 형성하였다. 그러나 하나님의 창조목적(創造目的)이 남아 있는 한, 그 역사의 목적도 어디까지나 사탄을 분립하여 하나님의 선주권(善主權)을 복귀하는 데 있지 않으면 안 된다. 만일 악주권의 세계에 전쟁도 분열도 없다면 그 세계는 그대로 영속(永續)할 것이요, 따라서 선주권은 영원히 복귀될 수 없을 것이다. 그러므로 하나님은 타락인간에게 성현(聖賢)들을 보내시어 선을 세우고 종교를 일으키심으로써, 보다 선한 주권으로 하여금 보다 악한 주권을 멸하게 하시면서 점차적으로 하늘편 주권을 복귀하시는 섭리를 해 오신 것이다. 따라서 복귀섭리(復歸攝理)의 목적을 이루기 위하여는 투쟁과 전쟁이라는 과정을 거치지 않을 수 없는 것이다.
Нерозуміння основного провидіння Бога призводить до поверхневої думки про те, що причиною різних конфліктів та війн є лише інтереси різних ідеологій, що суперечать одна одній. Уся історія людства була історією гріха, яка розпочалася, коли прабатьки людства вчинили гріхопадіння і потрапили під владу сатани. Однак поки Божа мета творення залишатиметься невтіленою, кінцева мета історії полягатиме в тому, щоб відділити людство від сатани та відновити Божу владу добра. Якщо б не було конфліктів та розділення в цьому грішному світі, то влада зла була б вічною, і тоді світ, у якому править добро, не був би створений ніколи. Провидіння відновлення влади на стороні Небес Бог здійснює поступово. Він посилає грішному світу пророків та святих, щоб заснувати релігії і підняти моральний рівень людей. Він підтримує владу, яка відстоює більш високі ідеали добра і протистоїть суспільному ладу, в основі якого більш низькі моральні критерії. Отже, на шляху, яким людству необхідно пройти для здійснення мети провидіння відновлення, конфлікти та війни неминучі.
이 문제에 관하여는 후편에서 더욱 상세히 논하겠거니와, 인류역사는 탕감복귀(蕩減復歸)의 섭리노정을 밟아 내려오는 것이기 때문에 어느 국한된 시간권 내에서만 보면 악이 승세(勝勢)한 때도 없지 않았으나, 결국 그것은 패망하여 보다 선한 판도 내에 흡수되곤 하였다. 그러므로 전쟁으로 인한 국가의 흥망성쇠(興亡盛衰)는 선주권을 복귀하기 위한 섭리노정에서 일어나는 불가피한 결과인 것이다.
Хоча більш докладно це питання буде розглядатися в другій частині Принципу, зазначимо, що, оскільки історія людства прямує провіденційним шляхом відновлення за допомогою тангам, іноді, якщо брати до уваги обмежений період часу, може скластися враження, що зло перемагає; та врешті-решт, безсумнівно, воно буде або знищене, або поглинуте сферою, ближчою до добра. Таким чином, розквіт та занепад багатьох країн унаслідок війн є невідворотним результатом провіденційного шляху відновлення влади добра.
그러기에 하나님은 이스라엘 민족을 세워 가나안 7족을 멸하셨던 것이고, 사울은 하나님의 명을 어기고 아말렉족과 그에 속한 짐승들을 전멸시키지 않았다가 엄벌을 받았던 것이다(삼상 15 : 18∼23). 하나님은 이와 같이 직접 이민족(異民族)들을 멸할 것을 이스라엘에게 명령하셨을 뿐만 아니라, 그의 선민(選民)이었던 북조 이스라엘도 악으로 돌아갈 때 아낌없이 그들을 앗시리아에 내주시어 멸망케 하셨던 것이다(왕하 17 : 23). 하나님이 이와 같이 하셨던 것은 오직 악주권(惡主權)을 멸하시고 선주권(善主權)을 복귀하시기 위함이었던 것임을 알아야 한다.
У Біблії, наприклад, говориться, що Бог наказав ізраїльтянам знищити сім ханаанських племен. Коли Саул не послухався Його, залишивши в живих деяких з амалікітян та їхню худобу, Бог суворо покарав його (1 Сам. 15:18—23). Того разу Бог наказав ізраїльтянам знищити поганські племена. Іншого разу Він «відкинув від лиця Свого» ізраїльтян північного царства, коли вони повернулися до зла, та віддав їх у рабство ассирійцям (2 Цар. 17:23). Ми повинні розуміти, що Бог робив це лише заради того, щоб знищити владу зла і відновити владу добра.
그러므로 같은 하늘편 안에서의 개인적인 투쟁은 선주권 자체를 파괴하는 결과가 되므로 악이 되지만, 선주권이 악주권을 멸하는 것은 하나님의 복귀섭리(復歸攝理)의 목적을 이루기 위한 것이므로 이것은 선이 된다.
Тому конфлікти й боротьба між людьми, які перебувають на стороні, підвладній Богу, є злом, бо призводять до її ослаблення і навіть можуть спричинити знищення влади добра; з іншого боку, війни, у яких сторона добра знищує сторону зла, служать добру, оскільки сприяють досягненню мети Божого провидіння відновлення.
이와 같이 사탄 분립을 위한 투쟁의 역사는 점차적으로 땅과 재물을 세계적으로 빼앗아 하늘편 주권으로 복귀하는 데 이르렀고, 인간에 있어서도 개인으로부터 가정과 사회와 국가에로 하늘편 기대를 넓혀, 오늘날에는 이것을 세계적으로 복귀하는 데 이르렀다. 이렇듯 사탄 분립을 위한 섭리가 씨족주의시대(氏族主義時代)에서 출발하여 봉건주의시대(封建主義時代)와 군주주의시대(君主主義時代)를 거치어 민주주의시대(民主主義時代)로 들어오게 된 오늘날에 와서는, 이 인간세계를 하늘편 주권을 세우는 민주주의세계와 사탄편 주권을 세우는 공산주의세계의 두 세계로 분립하여 놓았다.
Історія конфліктів між народами розвивалася з метою відокремлення людства від сатани і поступово прийшла до моменту, коли Божа сторона може відновити по всьому світу свою владу над землями та багатством. Провидіння, спрямоване на повернення людства на сторону Бога, розпочалося з окремих людей, яких покликав Бог. Потім створена ними основа поступово розширювалася, охоплюючи сім’ї, суспільства, країни, і сьогодні вона досягла світового рівня. Провидіння відокремлення людей від сатани, розпочавшись з епохи родового устрою, пройшло такі стадії політичного та суспільного розвитку, як феодалізм, монархічний устрій і на цей момент перебуває на стадії демократії. Сьогодні світ розділений на два табори: демократичний, що прагне зміцнити владу на стороні Бога, і комуністичний, метою якого є встановлення влади на стороні сатани.
이와 같이 사탄을 중심한 악주권(惡主權)으로써 출발한 인류역사는, 한편으로 종교와 철학과 윤리에 의하여 선을 지향하는 인간의 창조본성(創造本性)이 환기됨에 따라 점차 악주권에서 선주권(善主權)을 위한 세력이 분립되어, 마침내 세계적으로 대립되는 두 주권을 형성하는 데 이르른 것이다. 그런데 목적이 상반되는 이 두 주권이 결코 공존할 수는 없다. 따라서 인류역사의 종말에 이르르면 이것들은 반드시 한 점에서 교차(交叉)되어 이념을 중심하고 내적으로 상충하고, 그것이 원인이 되어 군사력을 중심하고 외적으로 전쟁을 하여, 결국 사탄주권은 영원히 파멸되고 하늘편 주권만이 영원한 하나님의 단일주권(單一主權)으로서 복귀되는 것이다. 그런데 현세는 선주권을 지향하는 하늘편 세계와 사탄을 중심한 악주권의 세계가 대결하여 서로 교차되고 있는 때이므로 또한 말세인 것이다.
Іншими словами, хоча історія людства розпочалася під владою зла, центром якої був сатана, Боже провидіння викликало поступові зміни в серцях людей під впливом релігії, філософії та етики, пробуджуючи їхню первозданну природу, яка прагне добра. Що більше розвивалася первозданна природа людини, то більшою ставала могутність влади добра через відокремлення від влади зла. Урешті-решт цей процес відокремлення привів до світового протистояння двох могутніх сил. Мирне співіснування цих двох сфер влади, які мають протилежні цілі, неможливе. У часи завершення історії людства шляхи добра і зла обов’язково повинні перетнутися, що спричинить внутрішній конфлікт на ідеологічному рівні. Це внутрішнє зіткнення може вилитися в зовнішній конфлікт із застосуванням військової сили. З розв’язанням цього конфлікту назавжди зникне влада сатани і буде встановлена вічна та єдина влада Бога. Сьогодні ми якраз підійшли до моменту, де перетинаються шляхи світу влади добра, що стоїть на стороні Бога, і світу, що перебуває під сатанинською владою зла, які протистоять один одному в останній боротьбі. Це ще один доказ того, що наша епоха є останніми днями.
이와 같이 악주권에서 선주권을 분립하여 나온 인류역사는, 마치 흐르는 흙물이 시간이 흐름에 따라 흙은 가라앉고 물은 위에 뜨게 되어 나중에는 흙과 물이 완전히 분리되는 것과 같이 시대가 흘러감에 따라 악주권은 점차 쇠망(衰亡)의 길로 내려오고 선주권은 융흥(隆興)의 길로 올라가게 되어, 역사의 종말에 이르러 이 두 주권은 얼마동안 교차되었다가 결국 전자는 영원히 멸망하고 후자는 하나님의 주권으로서 영원히 남아지게 되는 것이다.
Плин історії людства, у ході якої влада добра поступово відокремлювалася від влади зла, можна порівняти з потоком каламутної води. Коли вода біжить повільно, бруд осідає на дно, а чиста вода піднімається вгору. Урешті-решт вода та бруд повністю відокремлюються один від одного. Схоже відбувається і в історії людства: з плином часу влада зла опускається вниз, наближаючись до свого кінця, а влада добра поступово піднімається, досягаючи дедалі більшого розквіту. Після того як в останні дні шляхи сфер влади зла і добра перетнуться, через деякий час перша навіки зникне без сліду, а друга залишиться як сфера влади Бога та буде існувати вічно.
이와 같이 선(善) 악(惡) 두 주권의 역사노정(歷史路程)이 교차되는 때가 말세(末世)인 것이다. 그리하여 이때는 아담과 해와가 타락된 장성기 완성급(長成期 完成級)의 시기를 탕감복귀(蕩減復歸)하는 때이므로, 마치 에덴동산의 인간 시조가 어디에다 중심을 두어야 할지 모르고 혼돈되었던 것과 같이 모든 인간들도 사상의 혼돈을 일으키어 방황하게 되는 것이다.
Епоха, коли перетинаються історичні шляхи влади добра і влади зла, і є останніми днями. Це час, коли відновлюється шляхом тангам завершальний етап стадії росту, перебуваючи на якому, згрішили Адам і Єва. Тому все людство в цей час перебуває в ідеологічному хаосі, подібно до своїх прабатьків в Едемському саду, коли ті, перебуваючи в стані цілковитої розгубленості, не знали, кого їм слухати і як чинити.
복귀섭리노정(復歸攝理路程)에 있어 이와 같이 말세가 되어 선악의 두 주권이 교차되었던 때는 여러 차례 있었다. 위에서 이미 논술한 바와 같이, 노아 때나 예수님 때도 말세여서 이 두 주권은 서로 교차되었었던 것이다. 그러나 그때마다 인간이 그 책임분담(責任分擔)을 다하지 못하여 악주권을 멸하지 못하였기 때문에, 주권 분립(主權分立)의 섭리를 다시 하시지 않을 수 없게 되었던 것이다. 따라서 예수 재림기(再臨期)에 있어 다시 한 번 두 주권의 교차가 있게 되는 것이다. 복귀섭리노정은 이렇듯 주기적으로 상사(相似)의 나선상(螺線狀)을 반복하면서 원형과정(圓形過程)을 거쳐 창조목적(創造目的)을 지향하여 내려왔기 때문에, 역사상에는 필연적으로 동시성의 시대가 형성되었던 것이다(후편 제3장 제1절 참조).
На шляху провидіння відновлення вже кілька разів наставали останні дні — часи, коли перетиналися шляхи сфер влади добра та зла. Як згадувалося раніше, останніми днями були часи Ноя та Ісуса. Отже, вже тоді дві сфери влади протистояли одна одній. Та оскільки в обох випадках люди не виконали своєї частки відповідальності, не маючи змоги знищити владу зла, Бог обидва рази був змушений знову починати провидіння відокремлення сфери влади добра від сфери влади зла. Відповідно, під час Другого пришестя Господа дві сфери влади зустрінуться знову. Таким чином, провидіння відновлення розвивається по спіралі: події періодично повторюються, формуючи подобу циклів, тоді як саме провидіння рухається вперед у бік утілення мети творення. Тому історія повторюється, що веде до появи паралельних періодів (Епохи 1).
4.3. Ознаки відновлення Третього Благословення
하나님의 제3축복(第三祝福)은 아담과 해와가 완성되어 피조세계(被造世界)에 대한 주관성(主管性)을 갖게 되는 것을 의미한다. 피조세계에 대한 인간의 주관성은 내외(內外) 양면의 주관성이 있다. 인간은 타락으로 인하여 이 양면의 주관성을 상실하였던 것인데, 현세(現世)에 이르러 이것이 복귀되어 가고 있는 것으로 보아 현세는 말세(末世)라는 것을 알 수 있는 것이다.
Досягши досконалості, Адам і Єва повинні були втілити Третє Боже Благословення, встановивши володарювання над світом творіння. Володарювання людини над світом творіння має дві сторони: внутрішню і зовнішню. І внутрішнє, і зовнішнє володарювання були втрачені людиною в результаті гріхопадіння, але в цей час ми стаємо свідками їхнього відновлення. На підставі цього ми можемо сказати, що зараз настали останні дні.
내적 주관성이라는 것은 심정적 주관성을 의미한다. 인간이 개성을 완성하면 하나님과 심정적인 일체를 이루어 하나님의 심정(心情)을 그대로 체휼할 수 있게 되는 것이다. 이와 같이 인간이 완성됨으로써 피조세계에 대한 하나님의 심정과 동일한 심정을 가지고 피조세계에 대하여 사랑을 주고 그로부터 미(美)를 돌려 받게 될 때, 인간은 피조세계에 대한 심정적인 주관자가 되는 것이다. 그런데 인간은 타락되어 하나님의 심정을 체휼할 수 없게 되었으므로 하나님의 심정으로써 피조세계를 대할 수 없게 되었었다. 그러나 종교(宗敎), 철학(哲學), 윤리(倫理) 등에 의한 하나님의 복귀섭리로 말미암아 하나님에 대한 타락인간의 심령(心靈)이 점차로 밝아지게 되어, 현세에 이르러서는 피조세계(被造世界)에 대한 심정적인 주관자의 자격을 복귀해 가고 있는 것이다.
Під внутрішнім володарюванням мається на увазі володарювання шімджон, сповненого любові. Людина, яка досягла досконалості, набуває єдності з Богом у шімджон і може відчувати те, що відчуває Шімджон Бога. Тому вона може любити світ творіння тією ж любов’ю, що і Бог, і з таким же захопленням, як і Він, може споглядати його красу. Таке володарювання над світом творіння і є володарюванням шімджон. Однак у результаті гріхопадіння приховані в Шімджон Бога почуття перестали бути для людини реальністю, і вона не змогла любити світ творіння любов’ю, яка була в Шімджон Бога. Боже провидіння відновлення, що втілюється через релігію, філософію та етику, поступово підвищувало рівень духовності грішної людини, наближаючи її до Бога. У сучасну епоху ми можемо знайти свідчення того, що людство набуває необхідних якостей, щоб керувати світом творіння на основі любові.
그리고 외적 주관성은 과학(科學)에 의한 주관성을 의미한다. 만일 인간이 완성되어 피조세계에 대한 하나님의 창조의 심정과 동일한 심정을 가지고 피조세계를 대하여 내적 주관을 할 수 있었더라면, 인간의 영감(靈感)은 고차적으로 발달되었을 것이기 때문에 과학의 발달도 극히 단시일에 최고도에 달하게 되었을 것이었다. 인간은 그렇게 됨으로써 피조물(被造物)에 대한 외적인 주관을 할 수 있었을 것이었다. 따라서 인간은 일찍이 천체(天體)를 비롯한 자연계(自然界) 전체를 완전히 정복하였을 뿐만 아니라, 과학의 발달에 따르는 경제발전으로 말미암아 지극히 안락한 생활환경을 이루었을 것이었다. 그러나 인간은 타락(墮落)으로 인하여 심령이 어두워짐으로써 피조물에 대한 내적인 주관성을 상실하게 되어 동물과 같이 영감이 둔한 미개인으로 영락(零落)되었기 때문에, 피조물에 대한 외적인 주관성도 상실하게 되었던 것이다.
Зовнішнє володарювання означає освоєння світу природи в процесі розвитку науки й техніки. Якби людина, ставши досконалою, досягла внутрішнього володарювання над світом творіння зі шімджон любові, схожим на Шімджон Бога, то її чутливість до духовного аспекту світу творіння досягла б максимального рівня. Це сприяло б швидкому розвитку наукового знання, який дає людині зовнішнє володарювання над усіма елементами творіння. Вона не лише дуже швидко підкорила б світ природи, включаючи освоєння планет і зірок, вона також у результаті економічного розвитку, який супроводжує наукові досягнення, створила б максимально зручні умови життя. Але через гріхопадіння духовний рівень людини став низьким, і вона втратила внутрішнє володарювання над світом творіння; вона впала до рівня примітивної людини, духовна чутливість якої схожа на чутливість тварин. Із цієї причини вона не змогла досягти й зовнішнього володарювання над світом творіння.
그러나 인간은 하나님의 복귀섭리(復歸攝理)에 의하여 심령이 밝아짐에 따라 피조물에 대한 내적인 주관성도 복귀되어 왔고, 그에 따라 피조물에 대한 외적인 주관성도 점차로 복귀되어 왔기 때문에 현세에 이르러서는 과학의 발달도 최고도에 달하게 되었다. 그리하여 과학의 발달에 따르는 경제발전으로 말미암아 현대인은 극도로 안락한 생활환경을 이룩할 수 있게 되었다.
Проте в ході Божого провидіння відновлення відбувалося поступове відновлення духовності людини. Відповідно відновлювалося і внутрішнє володарювання, услід за чим відбувалося відновлення зовнішнього володарювання. У результаті цього вже в наш час наука досягла дуже високого рівня розвитку. І оскільки наукові досягнення супроводжуються економічним розвитком, сучасна людина змогла створити виключно сприятливі умови життя.
이와 같이 타락인간의 피조세계에 대한 주관성을 복귀함에 따라 하나님의 제3축복(第三祝福)이 복귀되어 가는 현상을 볼 때, 우리는 현세가 말세(末世)임을 부인할 수 없는 것이다.
Так грішне людство відновлювало своє володарювання над світом творіння, втілюючи тим самим дане йому Богом Третє Благословення. Це ще раз доводить, що людство ввійшло в епоху останніх днів.
이미 위에서 여러 번 보아 온 바와 같이, 문화권(文化圈)의 발전도 하나의 종교를 중심하고 하나의 세계적인 문화권을 형성해 가고 있고, 국가 형태도 하나의 세계적인 주권기구를 지향하여 국제연맹(國際聯盟)에서 국제연합(國際聯合)으로, 그리고 오늘에 이르러서는 세계정부(世界政府)를 모색하는 데까지 이르렀다. 뿐만 아니라 경제발전을 놓고 보더라도 세계는 하나의 공동시장(共同市場)을 이루어 가는 추세에 있으며, 극도로 발달된 교통기관과 통신기관은 시간과 공간을 단축시켜서 인간으로 하여금 지구를 하나의 정원과 같이 거닐고 또 교통할 수 있게 하였으며, 동서(東西)의 이색민족(異色民族)들을 한 가족처럼 접촉할 수 있도록 만들어 놓았다. 그리하여 인류는 사해동포(四海同胞)의 형제애(兄弟愛)를 부르짖고 있다. 그러나 가정은 부모가 있음으로써만 이루어지며, 또 거기에서만 진정한 형제애는 일어나게 되는 것이다. 그러므로 이제 인류의 부모 되신 예수님만 재림하시면 전인류는 하나의 정원에서 하나의 대가족(大家族)을 이루어 가지고 단란하게 살 수 있게 될 것이다.
На основі всього сказаного можна зробити висновок, що розвиток культурних сфер дійшов до того, що сьогодні формується світова культурна сфера, центром якої буде одна релігія. Одночасно з цим, країни рухаються в напрямку формування апарату міжнародного управління, перейшовши від Ліги Націй до Організації Об’єднаних Націй. Сьогодні люди вже малюють у своїй уяві образ світового уряду. Якщо брати до уваги економічний розвиток, то ми стоїмо на порозі створення світового загального ринку. Великі успіхи в розвитку засобів транспорту і зв’язку прибрали колишні просторові й часові бар’єри. Сьогодні люди можуть подорожувати та спілкуватися один з одним майже так, немов би вони всі жили в одному саду. Люди всіх рас зі Сходу і Заходу можуть зустрічатися один з одним без будь-яких обмежень, немов вони є членами однієї великої сім’ї. Народи всіх шести континентів, перетинаючи океани, будують один з одним стосунки дружби та братської любові. Але сім’я існує, тільки коли є батьки. Саме тоді з’являється можливість відчути справжню братську любов. Отож, варто повернутися Ісусу Христу — Батьку всіх людей — і всі народи зможуть утворити одну велику сім’ю в єдиному саду та дружно жити один з одним.
이러한 것을 보더라도 현세는 말세임에 틀림이 없는 것이다. 이렇게 흘러온 역사가 인류에게 주어야 할 최후의 선물이 한 가지 있으니, 그것은 목적 없이 한 정원에 모여 웅성거리고 있는 낯선 이 나그네들을 한 부모를 중심한 한 식구로 묶어 줄 수 있는 천주적(天宙的)인 이념인 것이다.
Усі ці події також доводять, що настали останні дні. Та є ще один останній дар, який історія повинна принести людству: всеосяжна ідеологія на рівні Чонджу, яка об’єднає всіх поки що чужих одне одному людей, які безцільно блукають садом, в одну сім’ю на чолі з єдиними батьками.