제6절 하나님이 인간 조상의 타락행위를 간섭치 않으신 이유
하나님은 전지전능(全知全能)하시므로 인간 조상의 타락행위(墮落行爲)를 모르셨을 리가 없는 것이다. 한편 그들이 타락행위를 감행할 수 없도록 그것을 막을 수 있는 능력이 없으신 것도 아니었다. 그러면 하나님은 왜 그들의 타락행위를 아시면서도 그것을 간섭하여 막지 않으셨던가? 이것은 아직까지의 인류역사를 통하여 풀리지 않은 중대한 문제 중의 하나인 것이다. 우리는 하나님이 인간의 타락행위를 간섭치 않으신 이유로서 다음의 세 가지를 들 수 있다.
Усезнаючий і всемогутній Бог знав про гріховні дії прабатьків людства і мав змогу відвернути їх. Чому ж Він не втрутився і не запобіг гріхопадінню? Це одне з найважливіших питань, на яке, однак, не було знайдено відповіді за всю історію людства. Розгляньмо три причини невтручання Бога в гріхопадіння перших людей.
6.1. Заради збереження абсолютності й досконалості принципу творення
창조원리(創造原理)에 의하면, 하나님은 인간이 하나님의 창조성(創造性)을 닮음으로써 하나님이 인간을 주관하시듯이 인간도 만물세계를 주관하도록 창조하셨다. 그런데 인간이 하나님의 창조성을 닮기 위하여는 인간 자신의 책임분담(責任分擔)을 수행하면서 성장하여 완성하지 않으면 아니 된다. 이러한 성장기간(成長期間)을 우리는 간접주관권(間接主管圈), 혹은 원리결과주관권(原理結果主管圈)이라고 한다. 그러므로 인간이 이 권내에 있을 때에는, 그들 자신의 책임분담을 다하도록 하시기 위하여 하나님은 그들을 직접적으로 주관해서는 안 되는 것이다. 그리하여 하나님은 인간이 완성된 후에야 그들을 직접 주관하시게 되어 있다.
Згідно з принципом творення, Бог створив людину за Своїм образом і подобою, наділивши її якостями та могутністю творця, щоб людина могла володарювати над усім, що існує, так само, як Бог володарює над людством. Однак, щоб успадкувати від Бога Його творче начало, людина повинна виконати свою частку відповідальності впродовж періоду розвитку і досягти досконалості. Цей період розвитку називається сферою непрямого володарювання Бога, або сферою володарювання над результатом, досягнутим згідно з Принципом. Доки людина перебуває в цій сфері, Бог не може бути її безпосереднім володарем, оскільки Він має на меті дати людині можливість до кінця виконати свою частку відповідальності. У сферу прямого володарювання Бога людина входить лише після досягнення досконалості.
만일 하나님이 그들을 직접 주관하실 수 없는 성장기간에 있어서 그들의 행위를 간섭하시게 되면 인간의 책임분담을 무시하는 것이 되며, 따라서 인간에게 창조성을 부여하시어 만물의 주관주로 세우시려는 창조원리를 스스로 무시하는 입장에 서시게 된다. 이와 같이 원리가 무시되면 동시에 원리의 절대성(絶對性)과 완전무결성(完全無缺性)은 상실되고 마는 것이다. 그런데 하나님은 절대자이시며 완전무결하신 창조주이시므로, 하나님이 세우신 창조원리도 또한 절대적이며 완전무결해야 하는 것이다. 그러므로 하나님은 창조원리의 절대성과 완전무결성을 위하여 미완성기(未完成期)에 있는 그들의 타락행위를 간섭하실 수 없었던 것이다.
Втручання Бога під час періоду розвитку в дії людини, яка перебуває у сфері непрямого володарювання, було б рівнозначним тому, що Бог ігнорує частку відповідальності людини. У такому разі Він проігнорував би принцип творення, за яким людина повинна успадкувати Його творче начало і стати володарем над усім, що існує. Якби Бог не дотримувався Принципу, то абсолютність та досконалість Принципу були б утрачені. Оскільки Бог є абсолютним та досконалим Творцем, Його принцип творення також повинен бути абсолютним та досконалим. Отже, дотримуючись необхідності зберегти принцип творення абсолютним та досконалим, Бог не міг утрутитися в гріховні дії недосконалої людини.
6.2. Заради того, щоб тільки Бог був Творцем
하나님은 스스로 창조하신 원리적인 존재와 그 행동만을 간섭하시기 때문에, 범죄행위(犯罪行爲)나 지옥(地獄)과 같은 자기가 창조하시지 않은 비원리적인 존재나 행동은 간섭하실 수가 없다. 그렇기 때문에 하나님께서 만일 어떠한 존재나 행동을 간섭하시게 되면, 간섭을 받는 그 존재나 행동은 벌써 창조의 가치가 부여되어 원리적인 것으로서 인정된 것과 같은 결과에 이르게 되는 것이다.
Бог володарює лише над тими, кого Він створив за Принципом, і втручається лише в ті їхні дії, які відповідають Принципу. Він не володарює над тим, що Ним не створене і перебуває поза сферою Принципу, наприклад, над пеклом; також Він не втручається в ті дії, які не відповідають Принципу, наприклад такі, як злочини. Утручання Бога надає будь-якій істоті або вчинку цінність Божого творення і рівнозначне визнанню Богом того, що вони відповідають Принципу.
이러한 논리에 입각해 볼 때, 만일 하나님이 인간 시조의 타락행위(墮落行爲)를 간섭하시게 되면 그 타락행위에도 창조의 가치가 부여되어서, 그 범죄행위는 원리적인 것으로서 인정되지 않을 수 없게 된다. 만일 그렇게 되면, 하나님이 범죄행위도 원리적인 것으로 인정하신다는 또 하나의 새로운 원리를 세우시는 결과를 가져오게 되는 것이다. 그런데 이러한 결과를 가져오게 되는 것은 어디까지나 사탄 때문이므로, 그렇게 되면 사탄이 또 하나의 새로운 원리를 창조한 것이 되어 그도 역시 창조주의 입장에 서게 된다. 따라서 하나님은 홀로 하나님만이 창조주로 계시기 위하여 그들의 타락행위를 간섭하실 수 없었던 것이다.
З цієї точки зору, втручання Бога в гріховні дії прабатьків людства означало б, що цим діям надається цінність, рівна цінності всього, створеного Богом, тобто гріх був би визнаний таким, що відповідає Принципу. Вчинивши так, Бог тим самим створив би новий принцип, за яким такі злочинні діяння вважалися б законними. Оскільки ситуація гріхопадіння була спровокована сатаною, Боже втручання означало б, що сатана створив новий принцип і що він також став у положення творця. Тому заради того, щоб бути єдиним Творцем, Бог не міг утрутитися в гріховні дії людини.
6.3. Заради того, щоб зробити людину господарем творіння
하나님은 인간을 창조하시고 만물(萬物)을 주관하라고 하셨다(창 1 : 28). 인간이 하나님의 말씀대로 만물을 주관하려면 만물과 동등한 입장에서는 그를 주관할 수 없으므로, 인간은 그를 주관할 수 있는 어떠한 자격을 가져야만 한다.
Створивши людину, Бог благословив її володарювати над усім творінням (Бут. 1:28). Щоб здійснити бажання Бога і стати володарем над усім, що існує, людині необхідно набути певних якостей, адже вона не зможе володарювати над творінням, залишаючись в однаковому з ним положенні.
하나님이 창조주(創造主)이시기 때문에 인간을 주관하실 수 있는 자격을 가지고 계시는 것과 같이, 인간도 만물을 주관할 수 있는 자격을 가지기 위하여는 하나님의 창조성(創造性)을 갖지 않으면 아니 되는 것이다. 따라서 하나님은 인간에게 창조성을 부여하시어 만물을 주관할 수 있는 자격을 가지게 하시기 위하여, 성장기간(成長期間)을 두시고 이 기간이 다하기까지 인간이 그 자신의 책임분담(責任分擔)을 완수함으로써 완성되도록 창조하신 것이다. 그러므로 인간은 이러한 원리과정을 통과하여 완성됨으로써만 만물을 주관할 수 있는 자격을 얻어 가지고 비로소 만물을 주관할 수 있게 된다.
Так само як Бог, будучи Творцем, має право володарювати над людьми, люди повинні успадкувати Його творче начало, щоб володарювати над усім, що існує. Тому, щоб дати змогу людині набути якостей і могутності творця та зробити її вартою позиції володаря всього творіння, Бог призначив їй самій удосконалювати себе, виконуючи свою частку відповідальності до кінця періоду розвитку. Людина може набути необхідних якостей і посісти місце правителя Всесвіту, лише якщо вона пройде таким принциповим шляхом.
그런데 미완성기(未完成期)에 있는 인간을 하나님이 직접 주관하시고 간섭하시게 되면, 이것은 아직도 인간책임분담(人間責任分擔)을 완수하지 못하여 하나님의 창조성을 갖지 못함으로써 만물을 주관할 자격이 없는 인간으로 하여금 그것을 주관케 하시는 것이 될 뿐만 아니라, 미완성한 인간을 완성한 인간과 동일한 취급을 하신다는 모순을 초래하게 된다. 그리고 또 이 인간에게 그의 창조성을 부여하심으로써 만물을 주관케 하시기 위하여 세우셨던 창조원리(創造原理)를 스스로 무시하시는 결과가 되고 마는 것이다. 그러므로 원리에 의하여 피조세계(被造世界)를 창조하시고 그 원칙을 따라서 섭리하시는 하나님은, 인간을 만물의 주관위(主管位)에 세우시기 위하여 아직도 간접주관권 내(間接主管圈內)에 있었던 미완성한 인간의 타락행위를 간섭하실 수 없었던 것이다.
Якби Бог проявив Свою безпосередню владу над людьми в той період, коли вони були ще недосконалими, то це означало б, що Він дав право на володарювання тим, хто насправді не володів необхідними для цього якостями та гідністю. Це означало б, що Бог визнав за людьми право володарювати над усім, що існує, у той час як вони ще не виконали свою частку відповідальності і не успадкували Його творче начало. Крім того, це свідчило б про однакове ставлення Бога до досконалої і недосконалої людини, що призводить до протиріччя. При цьому Бог порушив би власний принцип творення, встановлений Ним заради того, щоб люди мали змогу успадкувати Його творче начало і володарювати над усім, що існує. Отже, Бог створив цей світ і діяв у ньому відповідно до Принципу заради того, щоб зробити людину господарем усього творіння. Тому Бог мусив утриматися від утручання в гріховні дії людини, яка ще не досягла досконалості і перебувала у сфері Його непрямого володарювання.
