2.2. Національні шляхи відновлення Ханаану, очолені Мойсеєм
모세가 사탄세계인 애급(埃及)에서 이스라엘 선민을 이적(異蹟)과 기사(奇事)로써 인 도하여 홍해(紅海)를 건너고 광야를 돌아서 하나님이 약속하신 땅 가나안으로 돌아가는 노정은, 장차 예수님이 이 죄악세계(罪 惡世界)에서 제2 이스라엘인 기독교 신도들을 이적과 기사로 인도하여 이 죄악세계의 고해(苦海)를 건너고 생명의 물이 마른 사막을 돌아서, 하나님이 약속하신 창조본연의 에덴으로 복귀케 될 그 노정을 미리 보여 준 것이 되기도 하는 것이다.
Мойсей вивів ізраїльтян із Єгипту, світу сатани, за допомогою чудес та знамень, повів їх через Червоне море, блукав із ними пустелею перед тим, як досягти обіцяної Ханаанської землі. Це віщувало шлях, яким Ісус у майбутньому за допомогою чудес та знамень виведе християн, другий Ізраїль із грішного світу через море страждань, перетне з ними пустелю, позбавлену води життя, і поведе їх в обіцяний Богом первозданний Едемський сад.
한편 모세를 중심한 민족적 가나안 복귀노정이 이스라엘 민족의 불신으로 말미암아 3 차로 연장된 것과 같이, 예수님을 중심한 세계적 가나안 복귀노정도 유대인들의 불신으로 말미암아 3차로 연장되었던 것이다. 번거로움을 피하기 위하여 여기에서는 모세노정과 예수노정과의 세밀한 대조설명은 하지 않겠 다. 그러나 이것은 본절과 다음 절을 대조함으로써 소상히 밝혀질 것이다.
Так само як національний шлях відновлення Ханаану на чолі з Мойсеєм був тричі подовжений через невіру ізраїльтян, світовий шлях відновлення Ханаану на чолі з Ісусом також подовжувався три рази через невіру єврейського народу. Щоб уникнути заплутаних пояснень, тут не буде робитися докладного порівняння шляху Мойсея і шляху Ісуса. Та все ж паралелі, які існують у них, буде чітко видно, якщо порівняти цей та наступний розділи.
1. 제1차 민족적 가나안 복귀노정
2.2.1. Перший національний шлях відновлення Ханаану
(1) 믿음의 기대
2.2.1.1. Основа довіри
이스라엘 민족이 400년 간을 애급에서 고역(苦役)함으로써 아브라함의 ‘상징헌제(象 徵獻祭)’ 실수로 초래된 민족적인 탕감기간(蕩減期間)은 끝나게 되었었다. 여기에서 모세가 이스라엘 민족을 영도(領導)하여 ‘믿음의 기대’를 복귀하는 인물이 되기 위하여는, 민족적 탕감기간인 400년을 다시 개인적으로 탕감함으로써 ‘40일 사탄 분 립의 기대’를 세워야 했던 것이다. 모세는 이 목적과 함께 타락 전 아담이 ‘믿음의 기대’를 위하여 세워야 했던 40수를 탕 감복귀하기 위하여(후편 제3장 제2절 Ⅳ) 사탄세계의 중심인 바로궁중에 들어가 40년을 지내야 했던 것이다.
Із завершенням чотирьохсот років єгипетського рабства закінчився період тангам на національному рівні, який ізраїльтянам необхідно було пройти через помилку Авраама. Щоб Мойсей став центральною особою у відновленні основи довіри та отримав право очолити ізраїльтян і вивести їх із Єгипту, він на індивідуальному рівні мав сплатити тангам за чотирьохсотлітній період національного тангам та завершити промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі. Крім того Мойсей мав відновити шляхом тангам число сорок, яке безгрішний Адам повинен був утілити в собі, щоб створити основу довіри (Періоди 2.4). З цих причин Мойсей опинився в палаці фараона — центрі сатанинського світу — і провів там сорок років (Дії 7:23).
그러므로 모세는 남 모르게 그의 유모(乳母)로 세워진 어머니로부터 선민의식(選民意識)에 불타 는 교육을 받으면서 바로궁중생활 40년을 마친 후, 선민의 혈통에 대한 지조(志操)와 충절(忠節)을 변치 않고, 하나님의 백성 으로 더불어 고난을 받기를 잠시 바로궁중에서 죄악의 낙(樂)을 누리는 것보다 기뻐하여 그 가운데서부터 뛰쳐나오게 되었던 것이다(히 11 : 24∼25). 이와 같이 모세는 바로궁중생활 40년으로써 ‘40일 사탄 분립기대’를 세워서 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)하였던 것이다.
У палаці Мойсей виховувався нянею, яка насправді була його матір’ю, хоча ніхто про це не знав. Вона таємно прищепила йому усвідомлення належності до обраного народу та почуття гордості за це. Незважаючи на зручності розкішного життя, Мойсей зберіг непохитну вірність та відданість народу Ізраїлю. Після завершення сорока років він залишив палац, бо «хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху» (Євр. 11:24—25). Таким чином, протягом сорока років життя в палаці фараона Мойсей здійснив промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі, у такий спосіб відновивши шляхом тангам основу довіри.
(2) 실체기대
2.2.1.2. Субстанційна основа
모세는 ‘믿음의 기대’를 세움으로써, 동시에 위에서 이미 논한 바와 같이 ‘타락성 을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세우는 데 있어서의 아벨의 위치도 확립하게 되었었다. 이제 가인의 입장에 있는 이스라 엘 민족이 그들의 부모의 입장인 동시에 자녀로서의 아벨의 입장에 있었던 모세에게 믿음으로 순종굴복(順從屈伏)하여 그로부 터 하나님의 뜻을 이어받음으로써 선(善)을 번식하게 되었더라면, 그때에 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세워 가지고 ‘민족적인 실체기대’를 탕감복귀하게 되어 있었던 것이다. 이스라엘 민족이 이와 같이 모세를 따라 애급을 출발하여 가나안 복지로 돌아가는 기간은 바로 그들이 이 ‘실체기대(實體基臺)’를 세우기 위한 기간이 되는 것이었다.
Коли Мойсей заклав основу довіри, він утвердився на положенні Авеля для створення національної умови тангам для звільнення від гріховної природи. Ізраїльтяни, які перебували в положенні Каїна, повинні були з вірою слідувати й коритися Мойсею. Успадкувавши Божу волю від Мойсея і примноживши добро, вони б виконали національну умову тангам для звільнення від гріховної природи та заклали б національну субстанційну основу. Ізраїльтяни повинні були закласти цю основу, ідучи слідом за Мойсеєм від часу виходу з Єгипту до входу в благословенну Ханаанську землю.
하나님은 모세가 애급인(埃及人)을 쳐죽이는 것으로써 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨다. 모세는 자기의 동포가 애급인에게 학대받는 것을 보고 불타는 동포애(同胞愛)를 이기지 못하여 그 애급인을 쳐죽였던 것이나(출 2 : 12), 실상 이것은 하나님이 자기 백성의 참경(慘景)을 보시고(출 3 : 7) 울분을 느끼신 그 심정의 표시였던 것이다. 그렇기 때문에 이러한 모세를 중심하고 이스라엘 민족이 하나가 되느냐 되지 못하느냐 하 는 것은, 그들이 모세를 따라서 사막을 횡단하는 가나안 복귀노정을 성공적으로 출발하느냐 못 하느냐 하는 사실을 결정짓는 것이 되었던 것이다.
Бог відкрив промисел для початку шляху, коли Мойсей убив єгиптянина. Дивлячись, як грубо єгипетський наглядач поводиться з одним із ізраїльтян, Мойсей у пориві гарячої любові до свого народу вдарив насильника та вбив його (Вих. 2:11—12). Насправді цей учинок був проявом Божого Шімджон, який палав від обурення, коли Бог споглядав страждання Свого народу (Вих. 3:7). У той момент успішний початок повернення ізраїльтян у Ханаан залежав від того, об’єднаються вони з Мойсеєм чи ні.
하나님이 택하신 모세가 이와 같이 애급인(埃及人)을 쳐죽인 것은, 첫째 로 천사장(天使長)이 인간 시조를 타락시켰고 또 가인이 아벨을 죽임으로써 사탄이 장자(長子)의 입장에서 인류 죄악사(罪惡史 )를 이루어 나오고 있으므로, 하늘편에서 장자의 입장에 있는 사탄편을 쳐서 탕감복귀하는 조건을 세우지 않고는 가나안 복귀 노정을 출발할 수 없었기 때문이다. 그리고 다음으로는 모세로 하여금 바로궁중에 대한 미련을 끊고 다시는 그곳으로 되돌아갈 수 없는 입장에 서게 하기 위함이었으며, 또 한편으로는 이것으로 이스라엘 민족에게 그의 애국심을 보여 줌으로써 그를 믿게 하기 위함이기도 하였던 것이다. 제2차 민족적 가나안 복귀노정에서 하나님이 애급인의 장자와 그 가축의 맏것을 전부 쳐 버렸 던 이유도 이러한 데 있었다.
Убивство єгиптянина Мойсеєм, якого обрав Бог, відбулося за таких причин. По-перше, архангел спровокував прабатьків людства вчинити гріхопадіння і спонукав Каїна вбити Авеля; це були умови, за допомогою яких сатана контролював розвиток гріховної історії, займаючи положення старшого сина. Таким чином, перед тим, як Бог міг розпочати провидіння відновлення Ханаану, на Його стороні повинна була з’явитися людина, здатна створити умову для відновлення шляхом тангам цієї ситуації, тобто завдати удару особі на стороні сатани, яка займає положення старшого сина. По-друге, Бог прагнув створити ситуацію, за якої настане край прив’язаності Мойсея до палацу фараона і він уже ніколи не зможе повернутися назад. По-третє, цим учинком Бог хотів спонукати ізраїльтян довіряти Мойсею, показавши їм його патріотичні почуття. Як буде видно з подальшого викладу, зі схожих причин Бог уразив усіх первістків єгиптян і всіх первістків їхньої худоби під час другого національного шляху відновлення Ханаану.
모세의 이러한 행동을 목격하고 있던 이스라엘 민족이 하나님과 같은 심정으로 모세의 애국심에 감동되어 그를 더 존경하고 더 믿고 모시며 따랐더라면, 그들은 모세를 중심하고 하나님의 인도하심을 따라서 홍해(紅海)를 건너거나 시내광야를 도는 일이 없이 바로 블레셋으로 가는 곧은 길을 통하여 가나안 복지로 들어가 ‘실체기대(實體 基臺)’를 이루었을 것이었다. 그리고 이 노정은 야곱의 하란 21년노정을 탕감하는 21일노정이 되었을 것이었다.
Ставши свідками того, як Мойсей убив єгиптянина, ізраїльтяни мали б відчути натхнення від його любові до Ізраїлю, як це відчував у своєму Шімджон Бог. Тоді вони змогли б поважати Мойсея, вірити йому і віддано йти за ним. Тоді Бог, діючи через Мойсея, привів би їх через землю Філістимську прямим шляхом у Ханаан, де ізраїльтяни заклали б субстанційну основу. Насправді вони не повинні були перетинати Червоне море чи блукати Синайською пустелею. Передбачалося, що двадцять один день шляху стане сплатою тангам за двадцятиоднолітній шлях Якова в Харані.
출애굽기 13장 17절에는 바로가 백성을 보낸 후에 블레셋 사람의 땅의 길은 가까울지 라도 하나님이 그들을 그 길로 인도하지 아니하셨으니 이는 하나님이 말씀하시기를 이 백성이 전쟁을 보면 뉘우쳐 애굽으로 돌 아갈까 하셨음이라고 기록되어 있다. 이 말씀을 보아서 하나님은 제1차 민족적 가나안 복귀노정(復歸路程)을 블레셋 땅의 곧은 길로 통하게 하려 하셨던 것인데, 이스라엘 민족이 모세를 불신함으로 말미암아 이 노정은 출발조차도 해보지 못하고 말 았고, 제2차 민족적 가나안 복귀노정 때는 제1차 때와 같이 그들이 다시 불신으로 돌아가 가나안 복귀의 도중에서 애급으로 되 돌아갈까 염려하여 홍해(紅海)를 건너고 광야를 돌아서 가도록 인도하셨던 것임을 알 수 있다.
Через невдачу ізраїльтян, які не пішли слідом за Мойсеєм і не змогли пройти перший національний шлях, пізніше, на другому національному шляху, у Бога були причини не довіряти ізраїльтянам. У Біблії написано: «…Коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі філістимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту» (Вих. 13:17). Упродовж другого національного шляху відновлення Ханаану Бог повів ізраїльтян через Червоне море і в обхід через пустелю, адже в Нього були підстави боятися, що вони можуть упасти в невіру й повернуться в Єгипет, не завершивши шляху.
(3) 제1차 민족적 가나안 복귀노정의 실패
2.2.1.3. Поразка першого національного шляху відновлення Ханаану
가인의 입장에 있는 이스라엘 민족이 아벨의 입장에 있는 모세에 게 순종굴복(順從屈伏)하여 가나안 땅으로 들어갔더라면, 그들은 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세워 ‘실체기 대(實體基臺)’를 이루었을 것이었다. 그러나 그들은 모세가 애급인(埃及人)을 쳐죽이는 것을 보고 도리어 그를 오해하고 나쁘게 발 설하였으므로, 바로는 이 소문을 듣고 모세를 죽이려 하였던 것이다(출 2 : 15). 이에 모세는 할수없이 바로의 눈을 피하여 이 스라엘 민족을 떠나 미디안광야로 도망하게 되었으므로 그 ‘실체기대’는 이루지 못하고 말았으며, 따라서 모세를 중심한 이 스라엘 민족의 가나안 복귀노정은 2차 내지 3차까지 연장되게 되었던 것이다.
Якби ізраїльтяни, які стояли на стороні Каїна, слухняно підкорилися Мойсею, який займав положення Авеля, і ввійшли в Ханаанську землю, вони б здійснили національну умову тангам для звільнення від гріховної природи та заклали субстанційну основу. Однак, навпаки, побачивши Мойсея, який убиває єгиптянина, вони неправильно зрозуміли його і погано відгукнулися про нього. Про цю справу почув фараон і хотів убити Мойсея (Вих. 2:15). Так у нього не залишилося жодного вибору, крім утечі від фараона. Він залишив ізраїльтян і попрямував у Мадіянську пустелю. Отже, субстанційна основа не була створена, і національний шлях відновлення Ханаану на чолі з Мойсеєм повторився вдруге і зрештою втретє.
제2차 민족적 가나안 복귀노정
2.2.2. Другий національний шлях відновлення Ханаану
(1) 믿음의 기대
2.2.2.1. Основа довіри
이스라엘 민족의 불신(不信)으로 말미암아 제1차 민족적 가나안 복귀노정이 실패로 돌 아가자, 모세가 그의 ‘믿음의 기대’를 위하여 세웠던 바로궁중 40년 기간은 사탄의 침범을 당한 결과로 돌아가 버리고 말았 다. 그러므로 모세가 제2차 민족적 가나안 복귀노정(復歸路程)을 출발하기 위하여는 사탄 침범으로 말미암아 잃어버린 바로궁 중생활 40년 기간을 탕감복귀(蕩減復歸)하는 기간을 다시 찾아 세워 ‘믿음의 기대’를 복귀하지 않으면 아니 되었던 것이다. 모세가 바로를 피하여 미디안광야로 들어가 다시 40년 기간을 보내게 되었던 목적은 바로 여기에 있었다. 이 40년 기간에는 이스라엘 민족도 모세를 불신한 죄로 더욱더 비참한 생활을 하였던 것이다.
Коли перший національний шлях відновлення Ханаану завершився поразкою через невіру ізраїльтян, сорок років життя Мойсея в палаці фараона, упродовж яких ним була створена основа довіри, були захоплені сатаною. Тому Мойсею, щоб почати другий національний шлях відновлення Ханаану, слід було знову закласти основу довіри, завершивши ще один сорокалітній період для того, щоб відновити шляхом тангам утрачені сорок років життя в палаці. У цьому полягала причина сорока років вигнання Мойсея в Мадіянській пустелі (Дії 7:30). У цей сорокалітній період страждання ізраїльтян у Єгипті посилилися, що було покаранням за їхню недовіру Мойсею.
모세는 미디안광야 40년으로 ‘40일 사탄 분립기대’를 새로이 세웠기 때문에 제2차 민족적 가나안 복귀를 위한 ‘믿음의 기대’를 복귀할 수 있게 되었었다. 그러므로 하나님은 모 세에게 나타나셔서 애굽에 있는 내 백성의 고통을 정녕히 보고 그들이 그 간역자로 인하여 부르짖음을 듣고 그 우고를 알고 내 가 내려와서 그들을 애굽인의 손에서 건져내고 그들을 그 땅에서 인도하여 아름답고 광대한 땅 젖과 꿀이 흐르는 땅 곧 가나안 족속 헷 족속 아모리 족속 브리스 족속 히위 족속 여부스 족속의 지방에 이르려 하노라 이제 이스라엘 자손의 부르짖음이 내게 달하고 애굽 사람이 그들을 괴롭게 하는 학대도 내가 보았으니 이제 내가 너를 바로에게 보내어 너로 내 백성 이스라엘 자손을 애굽에서 인도하여 내게 하리라(출 3 : 7∼10)고 말씀하셨던 것이다.
Мойсей пройшов через другий промисел із числом сорок в основі для відокремлення від сатани, провівши сорок років у Мадіянській пустелі. Там він відновив основу довіри, необхідну для початку другого національного шляху відновлення Ханаану. Після цього Бог з’явився перед Мойсеєм і сказав: «Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його. І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина… А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть. А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих» (Вих. 3:7—10).
(2) 실체기대
2.2.2.2. Субстанційна основа
모세는 미디안광야 40년으로써 ‘40일 사탄 분립기대’를 재조성하여 ‘믿음의 기대’ 를 복귀하는 동시에, 다시 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세우는 데 있어서의 아벨의 위치도 확립하였다. 따라서 제1차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서의 경우와 같이, 가인의 입장에 있는 이스라엘 민족이 아벨의 입장에 있는 모세를 절대로 믿고 따르면 하나님의 말씀대로 젖과 꿀이 흐르는 가나안 땅으로 들어가게 되므로, 여기에서 ‘타락성을 벗기 위한 민 족적인 탕감조건’을 세워 ‘실체기대(實體基臺)’를 조성할 수 있게 되어 있었던 것이다.
Завершивши промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі та відновивши основу довіри в Мадіянській пустелі, Мойсей став на положення Авеля для виконання національної умови тангам із метою звільнення від гріховної природи. Тепер ізраїльтяни, які займали положення Каїна, як і на першому національному шляху відновлення Ханаану, ідучи за Мойсеєм з абсолютною вірою, повинні були ввійти в обіцяну землю, «що тече молоком та медом». Якби вони втілили все це в життя, то умова тангам для звільнення від гріховної природи була б виконана і субстанційна основа була б закладена.
제1차 민족적 가나안 복귀노정을 출발하려 하였을 때에 모세가 애급인(埃及人)을 쳐죽 였던 것과 같은 목적으로, 제2차 민족적 가나안 복귀노정을 출발할 때에는 하나님이 모세에게 3대 기적(三大奇蹟)과 10재앙(十 災殃)의 권능을 주시어 애급인을 치게 하심으로써 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨다.
Коли Мойсей убив єгиптянина, Бог відкрив промисел для початку першого національного шляху відновлення Ханаану. Щоб здійснити промисел для початку другого національного шляху, Бог діяв аналогічно: велів Мойсею вразити єгиптян трьома знаменнями та десятьма покараннями.
모세가 사탄편을 쳐야 하는 이유는 위에서 이미 밝힌 바와 같이, 첫째 사탄이 침범한 장자(長子)의 입장을 탕감복귀하고, 둘째 이스라엘 민족으로 하여금 애급에 대한 미련을 끊게 하고, 셋째 모세는 하나님이 보 내신 분이라는 것을 이스라엘 민족에게 알리기 위함이었던 것이다(출 4 : 1∼9).
Ми вже говорили про причини, з яких Бог хотів, щоб Мойсей завдав удару сатанинській стороні: по-перше, щоб відновити шляхом тангам положення старшого сина, захоплене сатаною; по-друге, щоб змусити ізраїльтян позбутися прив’язаності до Єгипту; по-третє, щоб дати ізраїльтянам зрозуміти, що Мойсей — посланець Бога (Вих. 4:1—9).
그리고 모세가 애급인을 칠 수 있었던 또 하나의 이유가 있었으니, 그것은 이스라엘 민족이 하나님께서 말씀하신 대로 아브라함의 ‘상징헌제(象徵獻祭)’ 실수로 인한 애급고역(埃及苦役) 400년 탕감기간을 다 채웠음에도 불구하고 30년이나 더 고역을 당함으로써(출 12 : 41), 그들의 탄식이 하나님에게 상달되어 하나님의 긍휼(矜恤)을 자아내게 되었었다는 사실이다(출 2 : 24∼25).
Однак існувала ще одна причина, з якої Мойсей отримав право завдати удару єгиптянам. Хоча ізраїльтяни вже завершили відведений для них чотирьохсотлітній період тангам у єгипетському рабстві, вони мали страждати в неволі ще тридцять років (Вих. 12:41). Бог чув їхній плач і стогін та зі співчуття відгукнувся на нього (Вих. 2:24—25).
Три знамення, приготовані Богом для Мойсея та Аарона, віщували часи Ісуса.
첫째 기적은, 하나님이 명령하시고 보여 주신 대로(출 4 : 3∼9) 모세의 명령에 의하 여 아론이 그의 손에 들려 있었던 지팡이를 바로 앞에 던지니 그것이 뱀이 되었다. 이것을 본 바로도 그의 술객(術客)들을 불 러 지팡이를 던지게 하자 그것들도 역시 뱀이 되었다. 그러나 아론의 지팡이가 변하여서 된 뱀이 그들의 것을 모두 삼켜 버렸 다(출 7 : 10∼12).
Перше знамення було дане, коли Бог наказав Мойсею кинути палицю на землю і та перетворилася на змія (Вих. 4:3—5). Пізніше, коли Аарон показував це знамення перед фараоном за вказівкою Мойсея, фараон викликав своїх магів і наказав їм так само кинути свої палиці на землю. Вони також перетворилися на зміїв, однак змій Аарона поглинув їх (Вих. 7:10—12).
그러면 이 기적(奇蹟)은 무엇을 예시한 것이었던가? 그것은 바로 예수님이 구주(救主) 로 오셔서 사탄세계를 멸하실 것을 상징적으로 보여 준 것이다. 하나님 대신 신(神)으로 세워진 모세(출 7 : 1) 앞에서 기적을 나타냈던 그 지팡이는, 장차 하나님 앞에서 이렇듯 기적을 나타내실 권능적인 면에서의 예수님을 상징한 것이었다. 그와 동시에 또 지팡이는 대신 의 지자며 대신 보호자로서 불의(不義)를 쳐서 바른 길잡이의 사명을 하는 것이어서, 이것은 장차 예수님이 전인류 앞에 이러한 사명을 가지고 오실 것을 보여 주신 것이기 때문에, 그 사명적인 면에서의 예수님을 상징하기도 했던 것이다.
У цьому знаменні містилося символічне віщування того, що Ісус прийде як Спаситель та знищить світ сатани.Мойсей, як представник Бога (Вих. 7:1), явив Його чудесну силу за допомогою палиці. Палиця символізувала Ісуса, який явить могутність Бога за допомогою чудес. Палиця забезпечує захист і підтримку людям, які опираються на неї; вона знищує неправедність та спрямовує їх правильним шляхом. Представляючи Ісуса, палиця Мойсея символізувала місії, які слід було виконати Ісусу у своє пришестя, щоб урятувати людство.
그리고 예수님을 상징하는 지팡이가 뱀이 되었다는 것은, 예수님이 또한 뱀의 역할도 해야 된다는 것을 보여 준 것이다. 예수님이 모세가 광야에서 뱀을 든 것같이 인자도 들려야 하 리니(요 3 : 14)라고 자기를 뱀으로 비유하셨던 이유는 여기에 있다. 또 예수님은 제자들에게 뱀같이 지혜로우라(마 10 : 16)고도 하셨다. 이것은 원래 인간 조상이 악한 뱀에게 꼬임을 당하여 타락되었으니, 이것을 탕감복귀(蕩減復歸)하시기 위하여 예수님은 선한 지혜의 뱀으로 오셔 서 악한 인간들을 꼬여 선으로 인도해야 되기 때문에, 제자들도 선한 뱀으로 오신 예수님의 지혜를 본받아 악인(惡人)들을 선 도(善導)해야 된다는 뜻에서 하신 말씀이다. 한편 또 모세의 뱀이 술객의 뱀을 삼켰다는 것은, 예수님이 하늘 뱀으로 오셔서 사탄 뱀을 삼켜 멸하신다는 것을 상징적으로 보여 준 것이었다.
Перетворення палиці Мойсея в змія було також символічним проявом місії Ісуса. Ісус порівнював себе зі змієм, кажучи: «І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський» (Іван. 3:14). Ще Ісус говорив своїм учням: «Будьте ж мудрі, як змії» (Матв. 10:16). Це означало, що Ісус прийшов як добрий та мудрий змій, щоб підштовхнути недобрих людей та повести їх шляхом добра. Тож Ісусу слід було відновити шляхом тангам гріхопадіння людини, спричинене злим змієм, який звабив прабатьків людства. Відповідно, учні Ісуса повинні були навчитися його мудрості та повести за собою злих людей шляхом добра. Більше того, коли змій Мойсея поглинув інших зміїв, це означало, що Ісус прийде як небесний змій, щоб поглинути та знищити сатану, злого змія.
둘째 기적은, 하나님의 명령에 의하여 모세가 첫번 손을 품었을 때 그 손이 문둥병에 걸렸었다. 그러나 하나님의 명령에 의하여 그 손을 다시 품었을 때 그 병든 손이 깨끗이 나아 버렸던 것이다(출 4 : 6∼7). 이 기적은 장차 예수님이 후아담으로 오셔서 후해와의 신성(神性)이신 성신(전편 제7장 제4절 Ⅰ)과 더불어 속죄(贖罪)의 역사(役 事)를 하시게 될 것을 상징적으로 보여 준 것이다.
Друге знамення полягало в тому, що за волею Бога Мойсей заклав руку за пазуху, і вона побіліла від прокази. Потім Бог сказав йому знов покласти руку за пазуху, і вона стала здоровою (Вих. 4:6—7). Цим знаменням символічно віщувалося те, що Ісус прийде як другий Адам і разом зі Святим Духом (який утілює Божественну природу другої Єви) візьме на себе спокуту гріхів людства.
첫번 손을 품음으로써 고칠 수 없는 문둥병에 걸렸다는 것은, 처음에 천사장(天使長) 이 해와를 품음으로써 인간이 구원받을 수 없는 입장으로 타락해 버렸다는 것을 뜻하는 것이었다. 그리고 그 손을 다시 품어서 병이 깨끗해졌다는 것은, 인류의 부성신(父聖神) 되신 예수님이 오셔서 인류의 모성신(母聖神) 되신 성신(전편 제7장 제4절 Ⅰ )을 복귀하여 암탉이 병아리를 품듯이(마 23 : 37) 전인류를 다시 품어 중생(重生)시킴으로써 완전복귀한다는 것을 표시한 것 이었다.
Спочатку архангел пригорнув Єву до своїх грудей і людство було вражене невиліковним гріхом. Цей учинок був символічно представлений тим, що Мойсей заклав руку за пазуху першого разу, і вона покрилася проказою. Коли ж він зробив це вдруге, його рука стала здоровою, що означало прихід Ісуса як духовного батька людства, який відновить Святий Дух у ролі духовної матері людства, і разом вони охоплять любов’ю все людство, «як та квочка збирає під крила курчаток своїх» (Матв. 23:37), та принесуть йому відродження. Отже, це відображало завершення відновлення.
셋째 기적은, 강물을 육지에 부어서 피가 되게 한 것이었다(출 4 : 9). 이것은 무기물 (물)과 같은 생명 없는 존재가 유기물(피)과 같은 생명 있는 존재로 복귀된다는 것을 상징적으로 보여 준 것이었다. 물은 타락 되어 생명을 잃은 세상 사람을 의미하는 것이므로(계 17 : 15), 이 기적은 장차 예수와 성신이 오셔서 생명을 잃어버린 타락인 간들을 생명 있는 자녀로 복귀시킨다는 것을 보여 준 것이었다.
Щоб явити третє знамення, Бог навчив Мойсея зачерпнути води з річки та вилити її на суху землю, після чого вода перетворилася на кров (Вих. 4:9). Вода, неорганічна речовина, перетворилася на кров, органічну речовину життя. Вода в Біблії — це символ грішних людей, які не мають у собі життя (Об’яв. 17:15). Таким чином, цим знаменням віщувався прихід Ісуса і Святого Духа, які відновлять грішних людей, позбавлених життя, перетворивши їх на живих дітей Бога.
위와 같은 3권능을 나타내신 것은, 이스라엘 민족 앞에 장차 예수님과 성신이 인류의 참부모로 오셔서 전인류를 자녀로 복귀하고, 사탄에게 빼앗겼던 창조본연(創造本然)의 사위기대(四位基臺)를 복귀할 수 있는 상징적인 탕감조건(蕩減條件)을 세우게 하시기 위함이었다.
Ці три чуда, здійснені Богом через Мойсея та Аарона, були символічними умовами тангам, на основі яких Ісус та Святий Дух могли прийти в майбутньому в Ізраїль як Істинні Батьки, відновити первозданну чотирьохпозиційну основу (사위기대, савікіде), захоплену сатаною, і відродити всіх людей як своїх дітей.
다음으로 모세가 하나님에게 자기의 말씀을 대신할 수 있는 사람을 요구하였을 때, 하나님은 그 의 형 아론(출 4 : 14)과 아론의 누이가 되는 여선지(女先知) 미리암(출 15 : 20)을 주셨다. 이것은 장차 말씀의 실체이신 예 수님(요 1 : 14)과 성신이 오셔서 타락으로 인하여 말씀을 잃어버린 인간을 말씀의 실체로 복귀하실 것을 형상적으로 보여 주 신 것이었다. 그러므로 아론과 미리암이 가나안 복귀노정에 있어서 하나님의 입장인 모세의 뜻 을 받들고 그의 대신으로 영도(領導)의 사명을 했던 것은, 장차 예수님과 성신(聖神)이 세계적 가나안 복귀노정에 있어서 하나 님의 뜻을 받들어 대신 속죄(贖罪) 사명을 하실 것을 형상적으로 보여 준 것이었다.
Коли Мойсей сказав Богу про те, що не володіє красномовством, Бог дав йому в допомогу тих, хто говорив би замість нього: його старшого брата Аарона (Вих. 4:14) і його сестру Маріям — пророчицю (Вих. 15:20). Цим образно віщувалося, що Ісус і Святий Дух прийдуть як утілення Слова (Іван. 1:14) і допоможуть людству, яке втратило Слово через гріхопадіння, стати його втіленням. Аарон та Маріям на шляху відновлення Ханаану прийняли волю Мойсея, який займав положення Бога, та виконали місію — направляли людей від його імені. Це образно показувало, що в майбутньому Ісус і Святий Дух на світовому шляху відновлення Ханаану приймуть волю Бога та виконають від Його імені місію спокути гріхів людства.
모세가 하나님의 명령을 받고 바로 앞으로 나아가는 도중에 여호와께서 나타나셔서 모 세를 죽이려 하셨다. 그때에 모세는 그의 처(妻) 십보라가 그의 아들을 할례(割禮)함으로써 죽음을 모면하였던 것이다(출 4 : 24∼26). 모세는 할례로써 그 시험을 이겼기 때문에 그의 가족이 살아났었고, 따라서 이스라엘 민족이 애급(埃及)에서 나올 수 있게 되었으니, 이것도 장차 예수님이 오실 때에 이스라엘 민족이 할례의 과정을 거치지 않으 면 하나님의 구원섭리(救援攝理)가 이루어질 수 없다는 것을 미리 보여 준 것이었다.
За наказом Бога Мойсей пішов на зустріч із фараоном. Коли по дорозі перед ним з’явився Єгова й намагався вбити його, життя Мойсея було врятоване завдяки тому, що його дружина Ціппора обрізала крайню плоть їхньому сину (Вих. 4:24—26). Вона допомогла Мойсею подолати випробування та врятувала їхню сім’ю. Обрізання дало змогу ізраїльтянам звільнитися від єгипетського гніту. Це віщувало те, що коли Ісус прийде, Божа робота зі спасіння не буде завершена, доки люди не зроблять внутрішнього обрізання.
그러면 할례는 어떠한 뜻을 가지고 있는가를 알아보기로 하자. 인간 조상은 사탄과 혈연관계(血緣關係)를 맺음에 따라 양부(陽部)를 통하여 사망의 피를 받았았다. 그러므로 타락된 인간이 하나님의 자녀로 복귀하기 위하여는, 그 탕감조건(蕩減條件)으로 양부를 쳐서 피를 냄으로써 그 사망의 피를 뽑았다는 표시의 조건으로 할례를 하게 되었던 것이다. 그러므로 이 할례의 근본 의의는 첫째로 사망의 피를 뽑는 표요, 둘째로는 남자의 주관성(主管 性)을 다시 찾는 표이며, 셋째로는 본성(本性)의 자녀의 입장을 다시 찾는 약속의 표인 것이다. 그런데 할례의 종류에는 마음할례(신 10 : 16), 육신할례(창 17 : 10), 만물할례(레 19 : 23) 등 세 종류가 있다.
Розгляньмо, у чому полягала внутрішня суть обрізання. Прабатьки людства вступили в кровний зв’язок із сатаною і відтак успадкували кров смерті через чоловічий статевий орган. Щоб відновити грішних людей як Своїх дітей, Бог визначив умову тангам — церемонію обрізання, яка полягала в тому, щоб обрізати крайню плоть чоловічого статевого органа і дати крові стекти з нього. Обрізання означає звільнення від крові смерті. Одночасно це символ відновлення чоловічого володарювання та символ обіцянки, що Бог відновить людей як Своїх істинних дітей. Існує три типи обрізання: обрізання серця (Повт. 10:16), обрізання крайньої плоті (Бут. 17:10) та обрізання всього творіння (Лев. 19:22—23).
다음으로 하나님은 모세를 통하여 10재앙(十災殃)의 기적을 행하심으로써 이스라엘 민족을 애급 에서 구출하셨으니(출 7 : 10∼12 : 36), 이것도 장차 예수님이 오셔서 이적(異蹟)과 기사(奇事)로써 하나님의 선민(選民)을 구원하실 것을 보여 주신 것이었다. 야곱이 하란에서 21년 간의 고역(苦役)을 할 때에 라반이 응당 야곱에게 주어야 할 품삯을 주지 않고 열 번이나 그를 속였었다(창 31 : 7). 그렇기 때문에 야곱노정을 걷는 모세노정에 있어서도, 바로가 이스라엘 민족에게 한도에 넘는 고역을 시켰을 뿐 아니라 열 번이나 그들을 놓아 준다고 하면서 매번 속였기 때문에, 하나님은 그 탕감으로 10재앙을 내려 바로를 칠 수 있었던 것이다.
Через чудо десяти покарань Бог дав можливість Мойсею звільнити ізраїльтян із Єгипту (Вих. 7:14—12:36). Цей факт також віщував, що в майбутньому Ісус прийде з чудесами та знаменнями, щоб спасти обраний Богом народ. Коли Яків жив у Харані двадцять один рік, страждаючи від тяжких випробувань, Лаван десять разів обманював Якова і не давав йому належної плати (Бут. 31:7). Схожі події відбулися й на шляху Мойсея, який ішов шляхом Якова: фараон не лише продовжував гнобити ізраїльтян понад визначений період, але й обманював їх десять разів порожніми обіцянками про звільнення. Тому, щоб компенсувати це шляхом тангам, Бог мав право вразити фараона десятьма покараннями.
그러면 이 재앙(災殃)들은 또 무엇을 예시(豫示)하셨는가를 알아보자.
Серед них дев’яте й десяте мали особливе значення.
애급편에는 3일 간의 어둠이 있었고 이스라엘에게는 3일 간의 광명이 있었으니, 이것 은 장차 예수님이 오시면 사탄편은 흑암이요, 하늘편은 광명으로 분기(分岐)된다는 것을 보여 준 것이다.
Дев’яте покарання полягало в тому, що Бог покрив Єгипет густою темрявою на три дні, у той час як в оселях ізраїльських залишив світло (Вих. 10:21—23). Цим віщувалося те, що коли прийде Ісус, темрява огорне світ сатани, у той час як світло проллється на народ Бога, і дві сторони розділяться.
다음으로 하나님은 애급(埃及)의 장자(長子)와 육축(育畜)의 맏것을 모조리 쳤으나 이 스라엘은 양(羊)의 피로써 이것을 면할 수 있었다. 이것은 사탄편에 있어서의 장자는 가인의 입장이므로 이것을 쳐서 아벨의 입장인 차자(次子)로 하여금 장자의 입장을 복귀케 하기 위함이었다. 이 재앙도 역시 장차 예수님이 오시면 당초에 장자의 입 장을 취함으로써 섭리노정(攝理路程)을 먼저 출발한 사탄편은 망하고, 차자의 입장인 하늘편은 예수님의 피의 대속(代贖)으로 인하여 구원(救援)을 받는다는 것을 미리 보여 준 것이었다.
Десяте покарання проявилося через те, що Бог убив усіх первістків єгиптян і їхньої худоби, тоді як ізраїльтян навчив помітити одвірки та поперечини дверей кров’ю ягняти, щоб ангел смерті обминув їх. Первістки єгиптян, будучи на стороні сатани, перебували в положенні Каїна. Бог уразив їх, щоб ізраїльтяни, які займали положення другого сина, Авеля, були відновлені на положенні старшого сина. Сатана захопив це положення і взяв ініціативу у свої руки на шляху історії, а Бог залишився позаду, ідучи слідом. Це покарання свідчило про те, що після приходу Ісуса сторона сатани загине, а сторона Бога, яка займала положення другого сина, буде врятована завдяки спокуті, яку ціною своєї крові заплатив Ісус.
모세는 또 애급에서 많은 재물을 취해 가지고 왔는데(출 12 : 35∼36), 이것도 장차 있을 예수님의 만물복귀(萬物復歸)를 미리 보여 준 것이었다.
Мойсей прийшов із Єгипту з великими багатствами (Вих. 12:35—36). Це віщувало, що в часи пришестя Ісуса відбудеться відновлення всього творіння (만물복귀, манмульпоккві).
하나님은 재앙의 이적을 내리실 때마다 바로의 마음을 강퍅(剛愎)하게 하셨으니(출 10 : 27), 그 이유는 첫째 바로와 이스라엘 민족에게 하나님의 능력을 보여 주시어 하나님은 바로 이스라엘의 하나님이시라는 것 을 보여 주시기 위함이었고(출 10 : 1∼2), 둘째로는 바로로 하여금 있는 힘을 다하여서 이스라엘 민족을 붙잡다가 할수없이 단념하게 하심으로써, 자기의 무력함을 깨닫고 이스라엘 민족이 애급을 떠난 후에도 그들에 대한 미련을 가지지 않게 하시기 위함이었던 것이다. 그리고 셋째로는 이스라엘 민족으로 하여금 바로에 대한 적개심을 품게 하여 애급에 대한 미련을 끊게 하 시기 위함이었다.
Після кожного покарання Бог робив серце фараона більш жорстоким (Вих. 4:21; 10:27). Причини цього полягали ось у чому: по-перше, неодноразово показуючи ізраїльтянам Свою могутність, Бог хотів, щоб вони побачили, що Він — їхній Бог (Вих. 10:1—2); по-друге, Бог хотів, щоб фараон спробував утримати ізраїльтян будь-якою ціною, перед тим як змусити його відпустити їх, — тоді фараон усвідомив би своє безсилля та після виходу ізраїльтян відмовився б від них; по-третє, Бог хотів, щоб ізраїльтяни відмовилися від своєї прихильності до Єгипту, викликаючи в них сильне почуття ворожості до фараона.
제1차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서는 모세가 애급인(埃及人)을 쳐죽이는 것으로 써 그 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨었다. 그러나 그들이 모세를 도리어 불신하였기 때문에 이 노정은 출발도 해 보지 못한 채 실패로 돌아가고 말았었던 것이다. 그러나 제2차 노정에 있어서의 이스라엘 민족은 그 ‘출발을 위한 섭리’로서 보여 주신 3대 기적(三大奇蹟)과 10재앙(十災殃)을 보고, 모세야말로 하나님이 보내 주신 진정한 이스라엘의 영도자(領導者)라는 것을 믿 게 되었었다. 그리하여 이스라엘 민족은 ‘민족적인 믿음의 기대’ 위에서 아벨의 입장을 확립한 모세를 믿고 따르는 입장에 서게 되었기 때문에, 그들은 드디어 제2차 민족적 가나안 복귀노정을 출발할 수 있게 되었었다.
Коли Мойсей убив єгиптянина, Бог відкрив промисел для початку першого національного шляху відновлення Ханаану. Та цей шлях зазнав невдачі, оскільки люди не довірилися Мойсею. У промислі для початку другого шляху Бог дарував ізраїльтянам милість трьох знамень і десяти покарань. Ставши свідками цих знамень, вони повірили, що Мойсей був справді посланий Богом, щоб очолити їх. Отже, віра в Мойсея — особу типу Авеля, яка заклала національну основу довіри, — та готовність іти за ним дала ізраїльтянам змогу почати другий національний шлях відновлення Ханаану.
그러나 이스라엘 민족이 일시적으로 이와 같이 모세에게 순종굴복(順從屈 伏)하였다고 해서 그것으로 곧 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’이 세워진 것은 아니었다. 왜냐하면 타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세우는 섭리노정(攝理路程)에 사탄이 침범하여 오랜 섭리의 기간을 사탄이 침범하여, 오랜 섭리의 기간을 사탄에게 내주었던 것이므로, 모세에 대하여 가인의 입장이었던 이스라엘 민족은 이러한 ‘기간’을 민족적으로 탕감복귀하기 위하여 이 광야노정의 전 기간을 두고 순종과 굴복으로 모세를 믿고 따라가지 않고서는 ‘타락성을 벗기위한 민족적인 탕감조건’을 세울 수 없었기 때문이다. 따라서 이스라엘 민족이 모세에게 순종하여 광야노정을 지나 가나안에 들어가기 전에는 ‘민족적인 실체기대’는 이루어질 수 없는 것이었다.
Однак тимчасові слухняність і покірність ізраїльтян Мойсею не були достатніми для того, щоб виконати умову тангам для звільнення від гріховної природи. Через попередню невдачу у створенні цієї умови сатана захопив увесь провіденційний шлях відновлення Ханаану. Тепер ізраїльтянам, які перебували на положенні Каїна, слід було відновити цей шлях, залишаючись відданими та слухняними Мойсею протягом тривалого періоду поневірянь у пустелі. Тільки таким чином вони могли відновити національну умову тангам для звільнення від гріховної природи. Субстанційна основа на національному рівні могла бути закладена лише за умови непохитної віри ізраїльтян у Мойсея на всьому шляху через пустелю та їхнього входу в Ханаанську землю.
이와 같이 하나님은 제2차 가나안 복귀노정(復歸路程)에 있어서는 그 1차 때보다도 더 큰 은사로써 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨다. 그러나 이것은 그들의 불신 때문이었으므로, 제2차 노정에 있어서의 이스라엘 민족이 세워야 할 탕감조건(蕩減條件)은 더 가중되었던 것이다. 즉 제1차 노정에 있어서는 그들이 모세를 믿고 따르 기만 하였더라면, 블레셋의 곧은 길로 인도되어 야곱의 하란노정 기간 수인 21일 간이면 가나안 복지(福地)로 들어갔을 것이었 다. 그런데제2차 노정에 있어서는 출애굽기 13장 17절에 명시되어 있는 바와 같이, 만일 그들이 블레셋 땅의 곧은 길로 인도되면 전쟁을 보고 두려워함으로써 제1차 노정 때와 같이 다시 불신으로 돌아가 애급 땅으로 되돌아 갈까 염려하시어, 하나님은 그들을 이 길로 인도하시지 않고 홍해(紅海)를 건너고 시내광야를 돌아 21개월 걸려 가나안으로 들 어가는 노정을 취하게 하셨던 것이다.
У промислі для початку другого національного шляху відновлення Ханаану ізраїльтяни отримали більшу милість, ніж на першому шляху. Та оскільки продовження відбулося через невіру ізраїльтян, умова тангам, яку їм слід було виконати, була цього разу відповідно більшою. На першому шляху, якби ізраїльтяни пішли слідом за Мойсеєм, вони могли б дістатися Ханаану прямим шляхом, через землю Філістимську, за двадцять один день — період, який відповідає двадцять одному рокові життя Якова в Харані. Проте на другому шляху Бог не повів ізраїльтян прямим шляхом. Його непокоїло те, що коли вони зустрінуться з войовничими філістимлянами, то можуть знову впасти в невіру та повернутися в Єгипет (Вих. 13:17). Бог повів їх через Червоне море і пустелю довгим обхідним шляхом. За Божим задумом, вони повинні були прийти в Ханаан двадцять один місяць по тому.
이와 같이 되어 모세를 중심한 이스라엘 민족은 21개월 광야노정(曠野路程)을 출발하게 되었다.
Тож ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм розпочали свій двадцятиодномісячний шлях через пустелю.
그러면 이미 위에서 논술한 바와같이, 이 노정이 어떻게 장차 오실 예수님을 중심한 세계적 가나안 복귀노정의 본보기가 되 었는가 하는 것을 알아보기로 하자.
Розглянемо цей шлях та визначимо, у чому він став зразком для Ісуса на світовому шляху відновлення Ханаану.
모세에게 굴복한 바로가 이스라엘 민족에게 거기에서 희생(犧牲)을 드릴 것을 허락했을 때에, 모세는 그리함은 불가하나이다 우리가 우리 하나님 여호와께 희생을 드리는 것은 애굽 사람의 미워하는 바이온즉 우리가 만일 애굽 사람의 목전에서 희생을 드리면 그들이 그것을 미워하여 우리를 돌로 치지 아니하리이까 우리가 사 흘 길쯤 광야로 들어가서 우리 하나님 여호와께 희생을 드리되 우리에게 명하시는 대로 하려 하나이다(출 8 : 26∼27)라는 말 로써 바로를 속여 자유허여(自由許與)의 3일 간을 얻어 가지고 이스라엘 민족을 인도하여 나왔다.
Коли підкорений фараон дав Мойсею дозвіл на те, щоб ізраїльтяни приносили жертви в Єгипті, Мойсей сказав: «Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас? Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господові, Богові нашому, як скаже Він нам» (Вих. 8:22—23).
이 3일 기간은 바로 아브라함이 이삭 헌제를 위하여 사탄 분립에 요(要) 한 기간이었기 때문에, 그 후 이것은 섭리노정(攝理路程)을 출발할 때마다 사탄 분립에 필요한 탕감기간이 되었던 것이다. 따 라서 야곱이 가나안 복귀노정을 출발하려 할 때에도 라반을 속이고 하란을 떠나 사탄을 분립한 3일 기간이 있었다(창 31 : 19 ∼22). 이와 마찬가지로 모세에게도 그가 가나안 복귀노정을 출발하기 위하여서는 바로를 속이고 자유행동을 취하여 사탄을 분립하는 3일 기간이 있어야 했던 것이다. 그리하여 이것은 후일 예수님에게 있어서도, 사탄 분립을 위한 부활 3일 기간이 있은 후에야 영 적 복귀섭리(復歸攝理)의 출발을 하시게 된다는 것을 보여 준 것도 되었다.
Мойсей спитав дозволу у фараона відлучитися на три дні з наміром обманути його і вивести весь народ із Єгипту. Цей триденний період мав таке ж значення, як і триденний шлях Авраама до гори Морія, що був необхідний для відокремлення від сатани до того, як Авраам міг принести Ісака в жертву. Від часів Авраама це був період тангам, необхідний для відокремлення від сатани на початку кожного провіденційного шляху. Коли Яків став на шлях відновлення Ханаану, йому був необхідний триденний період відокремлення від сатани, для чого він обманув Лавана й залишив Харан (Бут. 31:19—22). Щоб звільнити свій народ від єгипетського рабства, Мойсей на початку другого національного шляху обманув фараона, попросивши в нього три дні, необхідні для відокремлення від сатани.Ісус також розпочав духовне провидіння відновлення, лише пройшовши через триденний період відокремлення від сатани, який передував його воскресінню.
이리하여 이스라엘의 장정(壯丁) 60만 명이 라암셋을 출발한 것은 정월 15일이었다(출 12 : 6∼ 37, 민 33 : 3).
Ізраїльтяни, які нараховували шістсот тисяч чоловіків, як написано в Біблії, вийшли з Рамсесу в п’ятнадцятий день першого місяця (Вих. 12:37; Чис. 33:3).
이스라엘 민족이 3일 기간을 뜻맞게 세워 숙곳에 이른 후에는, 하늘이 은사를 내리시 어 낮에는 구름기둥으로 밤에는 불기둥으로 그들의 앞길을 인도하셨다(출 13 : 21). 모세노정에서 이스라엘 민족을 인도한 낮(양)의 구름기둥은 장차 이스라엘 민족을 세 계적인 가나안 복귀노정으로 인도할 예수님을 표시하였고, 밤(음)의 불기둥은 여성신(女性神)으로서 그들을 인도할 성신(聖神) 을 상징했던 것이다.
Вони дотримувалися Божої волі впродовж триденного шляху до свого першого пристановища в Соккоті, і Бог дарував їм милість стовпа хмар удень і стовпа вогню вночі, які вказували шлях (Вих. 13:21). Стовп хмар, який направляв ізраїльтян удень (янсон), символізував Ісуса, який одного дня мав повести за собою народ Ізраїлю шляхом відновлення Ханаану на світовому рівні. Стовп вогню, за яким ізраїльтяни йшли вночі (имсон), символізував жіноче начало Бога — Святий Дух, який направлятиме їх у майбутньому.
모세는 하나님의 명령에 의하여 지팡이로 홍해(紅海)를 갈라 세워 이것을 육지와 같이 건넜으나 그들의 뒤를 추격해 오던 애급의 병거는 다 수장(水葬)되어 버리고 말았었다(출 14 : 21∼28). 이미 위에서 논한 바와 같이 바로 앞에 선 모세는 하나님을 상징하였고 (출 7 : 1), 모세의 손에 들려진 지팡이는 하나님의 권능을 나타내실 예수님을 상징하였다. 그러므로 이 기적은 장차 예수님이 오실 때에 사탄은 예수님을 따라 세계적 가나안 복귀노정을 걷는 신앙자들의 뒤를 추격할 것이지만, 지팡이의 사명자로 오시는 예수님이 철장(鐵杖)으로(계 2 : 27, 시 2 : 9) 그들 앞에 가로놓인 이 고해(苦海)의 세상을 치면 이 고해도 평탄한 길로 갈라질 것이기 때문에, 성도들의 갈 길은 열 리고 추격하는 사탄은 멸망한다는 것을 보여 주신 것이었다.
Біля берегів Червоного моря Бог наказав Мойсею підняти палицю, щоб води розступилися. Тоді «ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл» (Вих. 14:22), а єгиптяни, які переслідували їх, потонули разом із колісницями, коли води зімкнулися та поглинули їх (Вих. 14:21—28). Як пояснювалося раніше, Мойсей представляв Бога перед фараоном (Вих. 7:1), а палиця Мойсея символізувала Ісуса, який повинен був явити Божу могутність у майбутньому. Таким чином, це чудо було прообразом того, що мало відбутися в часи Ісуса: на світовому шляху відновлення Ханаану сатана буде переслідувати віруючих, які підуть за Ісусом, але той підніме залізний жезл (Об’яв. 2:27; Пс. 2:9) і вдарить ним по морю зла цього світу; води розійдуться, і відкриється рівний шлях, яким підуть віруючі, а сатана, який їх переслідуватиме, загине.
전편 말세론(末世論)에서 이미 밝힌 바와 같이 철장은 하나님의 말씀을 의미한다. 그리고 요한계시록 17장 15절에는 이 죄악세상을 물로 비유하였다. 우리가 이 세상을 고해라고 부르는 것도 이러한 통념(通念)에 기인한 것이라고 볼 수 있다.
Залізний жезл символізує Боже Слово (Есхатологія 3.2.2). У Біблії слово «вода» означає «грішний світ» (Об’яв. 17:15). Тому про нього інколи говориться як про «море зла» чи «море страждань».
이스라엘 민족은 홍해를 건너서 애급(埃及)을 떠난 후 제2월 15일에 신광야에 이르렀 다(출 16 : 1). 이때부터 하나님은 그들이 사람이 사는 땅에 이르기까지 만나와 메추리를 내려 먹이셨으니(출 16 : 13∼ 35), 이것은 장차 예수님이 세계적 가나안 복귀노정에 있어서 인간의 생명의 요소인 예수님 의 살(만나)과 피(메추리)를 모든 인간에게 주실 것을 보여 주신 것이다. 그러므로 요한복음 6장 49절 이하를 보면 예수님은 너희 조상은 광야에서 만나를 먹었어도 죽었거니와…… 인자의 살을 먹지 아니하고 인자의 피를 마시지 아니하면 너희 속에 생 명이 없나니라고 말씀하셨던 것이다.
Ізраїльтяни перетнули Червоне море та прибули в пустелю Сін у п’ятнадцятий день другого місяця після виходу (Вих. 16:1). Відтоді Бог годував їх манною та перепелами, доки вони не досягли землі, придатної для життя (Вих. 16:13—35). Манна та перепели символізували плоть і кров Ісуса, які наповнять життям усіх людей на світовому шляху відновлення Ханаану. Тому Ісус сказав: «Отці ваші в пустині їли манну, і померли. …Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя» (Іван. 6:49—53).
이스라엘 민족이 신광야에서 떠나 르비딤에 장막(帳幕)을 쳤을 때, 하나님은 모세에게 명하시어 호렙산의 반석(磐石)을 쳐서 물을 내어 그들에게 먹이셨다(출 17 : 6). 고린도전서 10 장 4절에 반석은 곧 그리스도시라고 하였으니, 이 행사는 장차 메시아가 오셔서 생명수(生命水) 샘물로(요 4 : 14) 모든 사람 을 살리신다는 것을 보여 주신 것이었다.
Коли ізраїльтяни вийшли з пустелі Сін і зупинилися в Рефідімі, у них закінчилася питна вода. Бог наказав Мойсею вдарити по скелі в Хориві, щоб із неї пішла вода. Мойсей ударив по скелі і дав людям воду, яка врятувала їхні життя (Вих. 17:6). Святий Павло писав: «Та скеля був Христос» (1 Кор. 10:4). У відповідності до цього, чудо води, яка потекла зі скелі, віщувало, що Месія врятує людство водою вічного життя (Іван. 4:14).
모세가 다음에 시내산에서 받게 되는 두 석판(石板)도 예수와 성신(聖神)을 상징하 지만, 반석(磐石)은 석판의 뿌리가 되므로 이것은 또한 하나님도 상징한다. 모세가 석판의 뿌리가 되는 반석을 쳐서 샘물을 내 어 이스라엘 민족을 먹여 살린 터전이 있기 때문에, 이 터전 위에서 모세가 석판을 받을 수 있게 되었고, 따라서 법궤(法櫃)와 성막(聖幕)을 지을 수 있게 되었던 것이다.
Дві кам’яні скрижалі, отримані Мойсеєм на горі Сінай, символізували Ісуса і Святий Дух; камінь — «корінь» кам’яних скрижалей — символізував Бога. Коли Мойсей ударив по скелі й дав людям воду, він заклав основу для того, щоб отримати кам’яні скрижалі, а також згодом побудувати ковчег заповіту та скинію.
여호수아가 르비딤에서 아말렉과 싸울 때, 모세가 손을 들면 이스라엘이 승리하고 손 을 내리면 패하였다. 그러므로 아론과 훌은 돌을 쌓아 모세를 그 위에 앉히고, 그의 손이 내려지지 않도록 좌우에서 붙들고 있 었기 때문에, 그 앞에서 싸운 여호수아는 아말렉 왕과 그 백성을 쳐서 승리하였다(출 17 : 10∼13). 이것도 장차 예수께서 오실 때에 되어질 것을 미리 보여 주신 것이었으니, 여호수아 는 예수를 믿는 신앙자를, 아말렉은 사탄세계를, 그리고 아론과 훌은 예수님과 성신을 각각 상징한 것이었다. 그리고 아론과 훌이 모세의 손을 붙들고 서 있는 그 앞에서 여호수아가 아말렉을 쳐서 멸하였다는 것은 하나님을 중심한 예수님과 성신의 삼 위신(三位神)을 모신 신앙자들은 그 앞에 오는 모든 사탄을 멸할 수 있다는 것을 예시하신 것이었다.
У Рефідімі Ісус Навин боровся з амаликитянами. Коли Мойсей піднімав руки, перемагали ізраїльтяни; як тільки він опускав їх, перемагали вороги. Аарон та Хур посадили Мойсея на купу каменів і підтримували його за праву та ліву руки, щоб дати можливість Ісусу Навину перемогти царя амаликитян і його військо (Вих. 17:10—13). Це також віщувало те, що мало статися в часи приходу Ісуса. Ісус Навин символізував віруючих, амаликитяни — світ сатани, а Аарон та Хур символізували Ісуса і Святий Дух. Те, що Аарон та Хур тримали руки Мойсея, даючи Ісусу Навину змогу перемогти амаликитян, свідчило про те, що віруючі люди, які шануватимуть Трійцю — Бога, Ісуса і Святого Духа — завдадуть поразки будь-якому злу, яке стоятиме на їхньому шляху.
2.2.2.3. Провидіння відновлення і скинія
우리는 먼저 석판과 성막과 법궤를 받게 된 경위를 알아야겠다. 이스라엘 민족은 아말 렉과 싸워서 승리한 후 제3월 초에 시내광야에 이르렀다(출 19 : 1). 여기에서 모세는 장로(長老) 70인을 거느리고 시내산으로 올라가 하나님을 뵈었다(출 24 : 9∼10). 하나님은 특별히 모세를 시내산정(山頂)으로 부르시 사, 석판에 기록한 십계명(十誡命)을 받기 위하여 40주야의 금식(禁食)을 하라고 명하셨다(출 24 : 18). 모세는 시내산에서 금식을 하는 동안 하나님으로부터 법궤와 성막에 대한 지시를 받았 다(출 25∼31장). 그리고 40일 간의 금식이 끝났을 때 모세는 십계명을 기록한 두 석판을 하나님으로부터 받았던 것이다(출 31 : 18).
Розгляньмо, як ізраїльтяни отримали кам’яні скрижалі, скинію та ковчег заповіту. Вони прибули в Сінайську пустелю на початку третього місяця після перемоги над амаликитянами (Вих. 19:1). Потім Мойсей узяв із собою сімдесят старійшин та піднявся на гору Сінай, щоб зустріти Бога (Вих. 24:9—10). На вершину гори Бог покликав лише Мойсея, де Він наказав йому поститися сорок днів, щоб отримати десять заповідей, написаних на кам’яних скрижалях (Вих. 24:18). Упродовж посту Мойсей отримав Божий наказ про ковчег заповіту та скинію (Вих. 25:31). Після сорокаденного посту Мойсей отримав дві кам’яні скрижалі, на яких рукою Бога було написано десять заповідей (Вих. 31:18).
모세가 이 석판(石板)을 가지고 시내산에서 내려와 이스라엘 백성 앞으로 나아갔을 때, 그들은 아론을 시켜 금송아지를 만들어 가지고 그것이 이스라엘 민족을 애급(埃及)에서 인도한 신(神)이라고 섬기고 있었다(출 32 : 4). 이것을 본 모세는 대로(大怒)하여 손에 들었던 석판들을 산 아래로 던져 깨뜨려 버리고 말았던 것이다(출 32 : 19). 그러나 하나님은 다시 모세에게 나타나시어, 처음 것과 같은 석판을 깎아 만들어 오면 거기에 다시 십계명의 말씀을 써 주시겠다고 약속하셨다(출 34 : 1). 이 말씀을 받은 모세가 다시 40주야를 금식하였을 때, 하나님은 그의 석판에 다시 십 계명을 기록하여 주셨다(출 34 : 28). 모세가 이 석판을 가지고 다시 이스라엘 민족 앞에 나타났을 때 비로소 그들은 모세를 받들게 되어 법궤를 만들고 성막을 건축하였던 것이다(출 35∼40장).
Коли Мойсей із кам’яними скрижалями зійшов із гори до свого народу, він побачив, що люди поклоняються золотому теляті. За його відсутності ізраїльтяни змусили Аарона зробити теля, і коли він зробив його, вони проголосили, що це бог, який вивів їх із Єгипту. Побачивши те, що відбувалося, Мойсей так розгнівався, що «кинув таблиці із рук своїх, та й розторощив їх під горою» (Вих. 32:1—19). Бог знову з’явився перед Мойсеєм і наказав йому вирізати дві нові кам’яні скрижалі, ідентичні до попередніх, і пообіцяв знову написати на них десять заповідей (Вих. 34:1). Мойсей знову постав перед Богом на горі та постився ще сорок днів, після чого Бог дав йому десять заповідей, і Мойсей написав їх на скрижалях (Вих. 34:27—28). Мойсей узяв ці скрижалі й знову з’явився перед ізраїльтянами. Цього разу вони поставилися до нього з повагою. Покірні до його вказівок, вони побудували ковчег заповіту і звели скинію (Вих. 35—40).
㉠. 석판 성막 법궤 등의 의의와 그 목적
2.2.2.3.1. Значення і мета кам’яних скрижалей, скинії та ковчега заповіту
석판은 무엇을 의미하는가? 모세가 말씀을 기록한 두 석판을 받았다는 것은, 타락으로 인하여 제물로만 하나님을 대해 오던 복귀기대섭리시대(復歸基臺攝理時代)는 지나가고, 타락인간이 말씀을 복귀하여 그것으로 하나님을 대할 수 있는 복 귀섭리시대(復歸攝理時代)에로 들어왔다는 것을 뜻하는 것이다. 그리고 이미 후편 서론(緖論)에 서 밝힌 바와 같이, 말씀으로 창조되었던 아담과 해와가 완성되었더라면 그들은 말씀의 ‘완성실체’가 되었을 것이었다. 그러 나 그들은 타락됨으로 인하여 말씀을 잃어버린 존재가 되었다.
Що означали кам’яні скрижалі? Отримання Мойсеєм кам’яних скрижалей із Божим Словом означало, що епоха провидіння зі створення основи для відновлення, коли стосунки грішних людей із Богом установлювалися лише через жертви, минула; кам’яні скрижалі ознаменували собою початок епохи провидіння відновлення, коли люди могли встановлювати зв’язок із Богом через дане Слово. Як пояснювалося раніше, якби Адам та Єва, створені за допомогою Слова, досягли досконалості, вони стали б його втіленнями. Замість цього вони згрішили і втратили його (Відновлення 1.2.1).
이제 모세가 ‘40일 사탄 분립기간’으로써 말씀을 기록한 두 석판(石板)을 찾았다는 것은, 사탄세계로부터 잃어버렸던 아담과 해와를 상징적인 말씀의 실체로 복귀했다는 것을 의미한다. 따라서 말씀을 기록한 두 석판은 복귀한 아담과 해와의 상징체로서 장차 말씀의 실체로 오실 예수님과 성신을 상징했던 것이다. 성경에 예수님을 흰 돌로 상징하였고(계 2 : 17), 또 반석은 곧 그리스도(고전 10 : 4)라고 하신 이유는 여기에 있는 것이다. 이렇게 두 석판은 예수님과 성신을 상징하기 때문에, 결국 이 것들은 또 하늘과 땅을 상징하는 것이 되기도 한다.
Мойсей отримав кам’яні скрижалі з написаним на них Божим Словом наприкінці сорокаденного періоду відокремлення від сатани. Це означало, що Адам і Єва, як утілення Слова, були символічно відновлені. Дві скрижалі представляли, відповідно, відновлених Адама і Єву, а також Ісуса і Святий Дух, які повинні були прийти як утілення Слова. У Біблії білий камінь — це символ Ісуса (Об’яв. 2:17) і також написано, що «скеля був Христос» (1 Кор. 10:4). Як символи Ісуса і Святого Духа, кам’яні скрижалі також були символами небес і землі.
다음으로, 성막(聖幕)의 의의는 무엇이었던가? 예수님은 예루살렘의 성전(聖殿)을 자기의 몸으로 비유하셨다(요 2 : 21). 그리고 또 예수님을 믿는 성도(聖徒)들도 하나님의 성전이라고 하셨던 것이다(고전 3 : 16). 그러므로 성전은 예수님의 형상적인 표시체인 것이다. 모세를 중 심한 이스라엘 민족이 제1차 가나안 복귀에 성공하였더라면, 그들은 가나안 땅에 들어가자 곧 성전을 짓고 메시아를 맞을 수 있는 준비를 하였을 것이었다. 그러나 그들의 불신으로 말미암아 제1차 노정은 출발조차도 해 보지 못하였고, 제2차 노정에서 는 홍해(紅海)를 건너 광야에서 표류하게 되었으므로 성전을 건축하지 못하고 그 대신 성막을 지었던 것이다. 그러므로 성막은 예수님의 상징적인 표시체인 것이다. 그렇기 때문에 하나님이 모세에게 성막을 지을 것을 명하실 때에 내가 그들 중에 거할 성소를 그들을 시켜 나를 위하여 짓되(출 25 : 8)라고 말씀하셨던 것이다.
Що означала скинія? Ісус порівнював своє тіло з єрусалимським храмом (Іван. 2:19—21), а тих, хто вірить в Ісуса, називають храмом Божим (1 Кор. 3:16). Таким чином, храм представляв образ Ісуса. Якби ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм успішно завершили перший шлях відновлення Ханаану, то як тільки б вони ввійшли в землю Ханаану, вони звели б храм і приготувалися до прийняття Месії. Однак через їхню невіру перший шлях був перерваний на самому початку. На другому шляху Бог повів їх в обхід через Червоне море та пустелю; Він не велів їм споруджувати храм, а наказав замість нього зробити собі скинію, яку можна було б переносити з місця на місце. Як і храм, скинія представляла Ісуса, але тільки символічно. Наказуючи Мойсею побудувати скинію, Бог сказав: «І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них» (Вих. 25:8).
성막은 지성소(至聖所)와 성소(聖所)의 두 부분으로 되어 있는데, 지성소는 대제사장( 大祭司長)만이 일년에 한 번씩 들어가 헌제(獻祭)를 하는 곳이다. 그리고 거기에는 법궤가 안치되어 있어서 하나님이 친히 임 재하시는 곳이므로 이것은 예수님의 영인체(靈人體)를 상징한 것이었고, 성소는 보통 제사 때에 들어가는 곳으로서 이것은 예수님의 몸을 상징한 것이었다. 따라서 지성소는 무형실체세계(無形實體世界)를, 성소는 유형실체세계(有形實體世界)를 상징하 기도 한다. 예수께서 십자가(十字架)에 달리실 때에 성소와 지성소 사이에 있는 휘장이 위로부터 둘로 갈라졌다는 것은(마 27 : 51), 예수님의 십자가로 인한 영적 구원섭리의 완성으로 말미암아 영인체와 육신 또는 하늘과 땅이 서로 교통(交通)할 수 있는 길이 열렸다는 것을 의미하는 것이었다.
Скинія була розділена на дві частини: Святе Святих і святиня. Тільки первосвященик міг увійти у Святе Святих, і тільки один раз на рік, коли робилося жертвоприношення. Там містився ковчег заповіту. Це було місце, де з’являвся Бог. Воно символізувало духовне «я» Ісуса. У святині відправлялись звичайні богослужіння. Вона символізувала тіло Ісуса. Крім того, Святе Святих символізувало нематеріальний субстанційний світ, тоді як святиня символізувала матеріальний субстанційний світ. Коли Ісус був розп’ятий, завіса між святинею і Святим Святих розірвалася на дві частини, з верху до низу (Матв. 27:51). Це означало, що завдяки розп’яттю Ісуса було створено основу для духовного спасіння і відкрився шлях сполучення між духом та плоттю, а також між небом і землею.
그러면 법궤(法櫃)는 무엇이었던가? 법궤는 지성소에 안치하는 언약궤(言約櫃)로서 그 속에는 예수님과 성신, 따라서 하늘 과 땅을 상징하는 두 석판(石板)이 들어 있었다. 그리고 또 거기에는 광야노정(曠野路程)에 있어서 이스라엘 민족의 생명의 양 식이었고, 또한 예수님의 몸을 상징하는 만나가 하나님의 영광을 표상(表象)하는 금항아리에 담긴 것이 들어 있었으며, 또 이 스라엘에게 하나님의 능력을 보여 주었던 아론의 싹난 지팡이(히 9 : 4)가 거기에 들어 있었다. 이런 점으로 보아 법궤는 크게는 천주(天宙)의, 작게는 성막(聖幕)의 축소체였던 것이다.
Що символізує ковчег заповіту? Розташований у Святому Святих, ковчег був свідченням Божого заповіту. У ньому містилися дві кам’яні скрижалі, які символізували Ісуса і Святий Дух та небеса і землю. У ковчегу була також манна, основна їжа ізраїльтян під час шляху в пустелі, яка символізувала тіло Ісуса. Вона містилася в золотій посудині, яка символізувала Божу славу. У ковчегу заповіту також зберігалася палиця Аарона, яка, покрившись бруньками й давши паростки, стала свідченням Божої могутності (Євр. 9:4). Таким чином, ковчег представляв Чонджу, а також скинію в мініатюрі.
그리고 법궤 위에는 속죄소(贖罪所)가 덮였었는데, 하나님이 말씀하시기를 금으로 두 그룹을 쳐서 만들어 속죄소의 좌우에 덮으면, 두 그룹 사이에 여호와 하나님이 친히 나타나시어 이스라엘 족속에게 전할 모든 말씀을 주시겠다고 하셨다(출 25 : 16∼22). 이것은 장차 두 석판으로 표시된 예수님과 성신이 오시어 역사(役事)하시게 됨으로써 속죄(贖罪)가 성립되면 그 속죄소에 하나님이 나타나시는 동시에, 에덴동산에서 아담이 생명나무에로 나아가는 길을 막았던 그룹(창 3 : 24)이 좌우로 갈라져서 누구든지 생명나무 되시는 예수님 앞으로 나아가 하나님의 말씀을 받을 수 있게 된다는 것을 보여 주신 것이다.
Ковчег заповіту накривався віком із чистого золота. Бог сказав, що на обох кінцях його повинні бути поставлені херувими із золота чеканної роботи, які покриватимуть його своїми крилами. Бог Єгова пообіцяв, що буде являтися над золотим віком і «з-поміж обох херувимів» давати настанови ізраїльтянам (Вих. 25:17—22). Це свідчило про те, що, коли Ісус і Святий Дух, символічно зображені кам’яними скрижалями, прийдуть та очистять людство від гріхів, Бог з’явиться над золотим віком. Той херувим, який загороджував Адаму шлях до дерева життя в Едемському саду (Бут. 3:24), розступиться, відкриваючи шлях до дерева життя. Тоді кожен зможе постати перед Ісусом, деревом життя, і отримати Боже Слово.
그러면 하나님이 석판(石板)과 성막(聖幕)과 법궤(法櫃)를 주신 목적은 어디 있는가? 이스라엘 민족은 아브라함의 상징헌제(象徵獻祭) 실수로 초래된 400년 탕감기간을 마치자 3대 기적과 10재앙으로 애급민족(埃及民族)을 치고, 추격해 오던 애급의 수많은 군사와 병거를 수장(水葬)하고서 홍해(紅海)를 건 너 광야 길로 나섰다. 하나님의 뜻으로 보아서도 그러하지만, 이처럼 원수를 맺고 떠난 애급이었기에 다시 돌아갈 수 없는 입 장에 있었던 이스라엘 민족에게 있어서 가나안 복귀는 기필코 이루어져야 하는 노정이었던 것이다. 그렇기 때문에 하나님은 ‘출발을 위한 섭리’를 그처럼 기사(奇事)와 이적(異蹟)으로 하셨고, 또 이스라엘 민족으로 하여금 홍해를 건너게 하여 다시는 돌아올 수 없는 환경 가운데로 몰아넣으셨던 것이다.
З якою метою Бог дав кам’яні скрижалі, скинію й ковчег заповіту? Коли ізраїльтяни вирушили в пустелю після завершення чотирьохсотлітнього періоду тангам — результату невдачі в символічному приношенні Авраама — Бог уразив єгиптян трьома знаменнями й десятьма покараннями та затопив військо єгипетських солдат, які переслідували ізраїльтян, коли ті переходили Червоне море. Ізраїльтяни не могли повернутися в Єгипет не лише тому, що така була воля Бога, а й тому, що вони стали ворогами єгиптян. У них не було іншого виходу, як тільки дійти до Ханаану; Бог подбав про те, щоб повернення в Єгипет не відбулося.
그러나 이스라엘 민족은 모두 불신으로 흘러 버리고 말았다. 그리고 최후에는 모세마저 불신 의 행동을 취할지도 모르는 터이었다. 여기에서 하나님은 비록 사람은 변하여도 변할 수 없는 그 어떠한 신앙의 대상을 세워 놓으시지 않으면 안 되었던 것이다. 즉 언제나 단 한 사람이라도 이것을 절대로 신봉(信奉)하는 사람이 있으면, 그러한 사 람들로 하여금 그 신앙의 대상을 마치 바통과 같이 이어받게 하면서 섭리(攝理)의 뜻을 이루어 나아가려 하셨던 것이다.
Проте по дорозі ізраїльтяни неодноразово втрачали віру. Урешті-решт назріла небезпека того, що навіть Мойсей міг почати діяти без віри. Тоді Бог вирішив установити об’єкт віри, який би залишався незмінним для мінливих людей. І доки хоча б одна людина шанувала цей об’єкт з абсолютною вірою, Бог міг би продовжувати шлях виконання Своєї волі через цю людину. Така людина успадкує місію, суть якої в тому, щоб служити об’єкту віри, як естафетну паличку, яка передається в ході естафетних змагань від одного учасника наступному.
그러면 이러한 신앙의 대상을 무엇으로 세워야 할 것이었던가? 석판이 들어 있는 법궤 를 안치함으로써 메시아를 상징하였던 성막(聖幕)이 바로 그것이었던 것이다. 그러므로 이스라엘 민족이 성막을 지었다는 것은 벌써 메시아가 상징적으로 강림(降臨)하셨다는 것을 뜻하는 것이다.
Таким об’єктом віри була скинія, у якій зберігалися ковчег заповіту й кам’яні скрижалі. Оскільки скинія символізувала Месію, те, що ізраїльтяни побудували її, означало, що символічно Месія вже прийшов.
따라서 모세를 중심한 이스라엘 민족이, 이 성막을 메시아와 같이 충성으로 받들어 가 나안 복지(福地)로 복귀하면, ‘민족적인 실체기대’는 그때에 이루어지게 되는 것이다. 그리고 이스라엘 민족이 모두 불신으 로 돌아가더라도 모세 한 사람만이라도 남아서 그 성막을 지키면, 그 민족은 다시 탕감조건(蕩減條件)을 세워 가지고 성막을 모시는 모세를 중심한 그 기대 위에 복귀할 수 있는 것이다. 나아가 설혹 모세마저 불신으로 돌아간다 하더라도, 그 민족 중의 어느 한 사람이라도 모세를 대신하여 끝까지 성막을 지킨다면 또 그를 중심삼고 불신으로 돌아간 나머지 전민족을 복귀하는 섭 리를 다시 하실 수 있는 것이었다.
Ізраїльтяни мали віддано служити скинії, немов Месії, і повернутися на чолі з Мойсеєм у благословенну землю Ханаану. Таким чином, вони заклали б субстанційну основу на національному рівні. Навіть якщо б по дорозі всі ізраїльтяни втратили віру, то, доки Мойсей продовжував би служити скинії, у них залишалася б можливість знову створити умову тангам та відновитися на основі Мойсеєвого служіння скинії. Більше того, навіть у разі втрати віри самим Мойсеєм, якби знайшовся хоч один ізраїльтянин, який поклонявся б скинії замість нього, Бог міг би працювати через цю людину, щоб відновити весь народ.
제1차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서 이스라엘 민족이 불신으로 돌아가지 않았더라 면 모세의 가정은 성막 대신이요, 모세는 석판과 법궤 대신이며, 또 모세의 가법(家法)은 천법(天法) 대신이 되었을 것이었기 때문에, 그들은 석판이나 법궤나 성막이 필요 없이 가나안으로 들어가 성전(聖殿)을 지었을 것이었다. 그러므로 석판과 성막과 법궤는 이스라엘이 불신으로 돌아감에 따라 그들을 구원(救援)하시기 위한 방편으로 주신 것이었다. 성막은 예수님과 성신(聖神)의 상징적인 표시체로서 성전을 지을 때까지 필요한 것이었고, 성전은 예수님과 성신의 형상적 표시체로서 실체성전(實體聖殿)이신 메시아가 강림하실 때까지 필요했던 것이다.
Якби ізраїльтяни довірилися Мойсею і ввійшли в Ханаан на першому національному шляху, сім’я Мойсея виступала б у ролі скинії, а сам Мойсей виконав би роль, відведену кам’яним скрижалям та ковчегові заповіту. Норми сім’ї Мойсея представляли б Небесний закон. Тоді ізраїльтяни могли б побудувати храм на землі ханаанській, не потребуючи скрижалей, ковчега чи скинії. Усі ці об’єкти були дані як засоби спасіння тільки після того, як народ утратив віру. Скинія, яка символічно представляла Ісуса і Святий Дух, була необхідна тільки до моменту зведення храму. Храм, який образно представляв Ісуса і Святий Дух, був потрібний тільки до часу приходу Месії — живого втілення храму.
㉡. 성막을 위한 기대
2.2.2.3.2. Основа для скинії
메시아를 맞기 위하여는 ‘메시아를 위한 기대’가 이루어져야 하는 것처럼, 상징적 메시아인 성막을 맞기 위하여서도 ‘성막을 위한 기대’가 이루어져야 하는 것이다. 따라서 이 기대를 세우기 위하여는, 성막 을 위한 ‘믿음의 기대’와 성막을 위한 ‘실체기대(實體基臺)’를 세워야 한다는 것은 두말할 필요도 없다. 그러면 모세를 중심한 이스라엘 민족은 어떻게 하여서 이 두 기대를 세울 수 있었던가?
Для того, щоб прийняти Месію, необхідно закласти основу для його приходу. Так само, для того, щоб прийняти скинію — символ Месії, має бути закладена основа для скинії. Для цього, зрозуміло, мають бути закладені основа довіри для скинії й субстанційна основа для скинії. Розгляньмо, яким чином ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм могли закласти ці основи.
모세가 성막을 위한 하나님의 말씀을 받들어 금식기도(禁食祈禱)로써 ‘40일 사탄 분 립기간’을 뜻맞게 세우면 성막을 위한 ‘믿음의 기대’는 세워지게 되었던 것이다. 한편 이스라엘 민족이 성막을 위한 ‘믿음 의 기대’ 위에서 성막이상(聖幕理想)을 세워 나아가는 모세에게 믿음으로써 순종굴복(順從屈伏)하면 성막을 위한 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’이 세워지고, 따라서 성막을 위한 ‘실체기대’도 이루어지게 되는 것이었다. 여기에서 성막이라 함은 그 속에 들어 있는 석판과 법궤를 포함하여 말하는 것이었다.
Мойсею необхідно було прийняти Боже Слово стосовно скинії під час сорока днів посту й молитви — періоду для відокремлення від сатани, і закласти таким чином основу довіри для скинії. Спираючись на цю основу довіри для скинії, ізраїльтяни повинні були з вірою слухатися та підтримувати Мойсея на шляху втілення ідеалу скинії. Так вони виконали б умову тангам для звільнення від гріховної природи і заклали б субстанційну основу для скинії. У поняття скинії входять кам’яні скрижалі та ковчег заповіту.
ⓐ 제1차 성막을 위한 기대
2.2.2.3.2.1 Перша основа для скинії
인간은 6일 만에 창조된 말씀의 실체이다(요 1 : 3). 따라서 이와 같이 창조되었다가 타락된 인간을 복귀하시기 위한 재창조(再創造)의 말씀을 주시려는 섭리를 하시기 위하여는 사탄의 침범을 당한 창조