모세를 중심한 복귀섭리(復歸攝理)는 아브라함을 중심한 복귀섭리에서 이미 세워진 ‘메시아를 위한 기대’ 위에서 이루어지는 것이지만, ‘믿음의 기대’와 ‘실체기대(實體基臺 )’를 탕감복귀하여 ‘메시아를 위한 기대’를 조성해야 된다는 원칙은 그에게 있어서도 다름이 없었다. 왜냐하면 그 섭리를 담당한 중심인물(中心人物)들이 달라졌으므로 그 인물들 자신도 또한 그러한 책임분담(責任分擔)을 다하지 않고는 복귀섭리의 뜻을 계승할 수 없었으며, 또 그 섭리의 범위가 가정적인 것에서 민족적인 것으로 확대되었기 때문이다. 그러나 모세를 중심한 복귀섭리에 있어서는 다음의 기록이 보이는 바와 같이, 이 기대의 조성을 위한 탕감조건(蕩減條件)의 내용이 전의 것에 비하여 많이 달라지고 있는 것이다.
Провидіння відновлення, яке очолив Мойсей, спиралося на основу для Месії (메시아를 위한 기대, мешіариль віхан кіде), закладену сім’єю Авраама. Проте, за Принципом, необхідно було, щоб сам Мойсей заклав основу для Месії, відновивши шляхом тангам основу довіри (믿음의 기대, мідиме кіде) та субстанційну основа (실체기대, шільчекіде). Кожного разу, коли центральна особа в провидінні змінюється, нова центральна особа не може успадкувати Божу волю, не виконавши, за прикладом попередньої центральної особи, покладену на неї відповідальність. Крім того, у цьому випадку основу для Месії слід було створити знову ще й тому, що межі провидіння розширилися з рівня сім’ї до рівня нації. Як стане зрозуміло з подальших пояснень, у провидінні відновлення, очоленому Мойсеєм, умови тангам, необхідні для створення вищезгаданих основ, відрізнялися від усіх попередніх умов.
1. 믿음의 기대
2.1.1. Основа довіри
2.1.1.1. Центральна особа у відновленні основи довіри
아브라함의 상징헌제(象徵獻祭) 실수로 말미암은 그 후손의 애급고역(埃及苦役) 400년 기간이 끝난 다음, 이스라엘 민족이 가나안 복지(福地)로 복귀하는 노정에 있어서의 ‘믿음의 기대’를 복귀하는 중심인물은 모세였다. 우리는 여기에서 모세가 이 ‘믿음의 기대’를 어떻게 세웠는가 하는 것을 알기 전에 복귀섭리로 본 모세의 위치를 상고(詳考)하여 모세 이전의 섭리노정(攝理路程)에 있어서 ‘믿음의 기대’를 복귀하려던 다른 인물들, 즉 아담이나 노아나 아브라함에 비하여 모세의 다른 점이 무엇이었던가 하는 것을 먼저 알아보기로 하자.
Після завершення чотирьохсот років рабства, які ізраїльтяни провели в Єгипті внаслідок помилки Авраама в символічному приношенні, основу довіри слід було створити знову, щоб розпочати шлях повернення на обіцяну Ханаанську землю. Центральною особою у відновленні основи довіри був Мойсей. Перш ніж розглянути, як Мойсей створив основу довіри, давайте спочатку проаналізуємо провіденційне положення Мойсея та визначимо, у чому полягала його відмінність від положення попередніх центральних осіб, які були покликані закласти основу довіри, тобто Адама, Ноя й Авраама.
그것은 첫째로, 모세는 하나님 대신의 신(神)으로 세워졌었다는 것이다. 그렇기 때문에 출애굽기 4장 16절을 보면 하나님은 모세에게 이스라엘의 선지자 아론 앞에서 신과 같이 되리라고 하셨고, 또 출애굽기 7장 1절에는 그를 바로에게 있어 신이 되게 하셨다고 하였다.
По-перше, Мойсей виступав як представник Бога і діяв від Його імені. Бог сказав Мойсею, що він повинен бути Аарону замість Бога (Вих. 4:16). Він також сказав: «Дивись, Я поставив тебе замість Бога для фараона» (Вих. 7:1).
둘째로, 모세는 장차 오실 예수님의 모의자(模擬者)였었다. 위에서 논한 바와 같이, 하나님은 모세를 아론과 바로 앞에 신이 되게 하셨던 것이다. 그런데 육신을 쓴 신은 예수님밖에 없으므로, 하나님이 모세를 신이 되게 하셨다는 말씀은 곧 모세를 출애급노정(出埃及路程)에 있어서 예수님의 모의자로 세우셨다는 것을 의미하는 것이다. 이와 같이 모세는 예수님의 모의자로서 예수님이 걸으실 노정을 그대로 앞서 걸음으로써, 마치 세례 요한이 예수님의 가실 길을 곧게 해야 했던 것과 같이(요 1 : 23) 모세도 예수님이 가실 길을 미리 개척하였던 것이다.
По-друге, Мойсей був прообразом Ісуса. Хоча Мойсей і займав положення Бога перед Аароном та фараоном, єдиним Богом у плоті був Ісус. Мойсей мав пройти майбутнім шляхом Ісуса. Так само як Іван Хреститель, який прийшов вирівняти Ісусові дорогу (Іван. 1:23), Мойсей теж мав прокласти для Ісуса шлях.
Погляньмо, як Мойсей ішов цим шляхом.
모세는 ‘메시아를 위한 기대’를 조성하였던 야곱의 후손으로서, 복귀섭리시대(復歸 攝理時代)의 섭리역사를 담당한 중심인물일 뿐 아니라, 다음에 예수님이 오셔서 걸으셔야 할 야곱의 전형노정(典型路程)을 형상적으로 걸었던 것이다.
Будучи нащадком Якова, який заклав основу для Месії, Мойсей не лише був центральною особою в епоху провидіння відновлення, він образно пройшов зразковим шляхом Якова, яким у майбутньому мав іти Ісус.
그리고 또 모세는 야곱가정의 입애급노정(入埃及路程)에서 요셉이 세운 터전 위에 서 있었다. 그런데 요셉은 또 하나의 예수님의 모의자였다. 요셉은 야곱의 하늘편 처(妻)로 세워진 라헬이 낳은 아들로서, 야곱의 사탄편 처로 세워진 레아의 소생(所生)들의 동생이었다. 그러므로 요셉은 아벨의 입장으로서, 가인의 입장에 있었던 그의 형들이 죽이려 했던 가운데서 겨우 죽음을 모면하고 상인에게 팔린 바 되어 먼저 애급에 들어가게 되었던 것이다. 그리하여 그는 30세에 애급의 총 리대신(總理大臣)이 된 후에, 그가 어렸을 때 하늘에서 몽시(夢示)로써 교시한 대로(창 37 : 5∼11) 그의 형들과 그의 부모가 애급으로 찾아와 굴복한 섭리노정의 터전 위에서 이스라엘의 사탄 분립을 위한 애급고역노정(埃及苦役路程)이 시작되었던 것이다.
Мойсей стояв також на основі, закладеній Йосипом, коли той увійшов у Єгипет. А Йосип теж був прообразом Ісуса. Як син Рахілі (дружини Якова, яка представляла сторону Бога) і молодший брат синів Лії (дружини Якова, яка представляла сторону сатани) Йосип займав положення Авеля. Ледь уникнувши смерті від рук своїх старших братів, які займали положення Каїна, Йосип був проданий купцям і першим опинився в Єгипті. У тридцять років він став другою людиною в Єгипті після фараона. Його брати та батько прийшли й покірно вклонилися йому, як віщувалося молодому Йосипу уві сні (Бут. 37:5—11). Спираючись на цю провіденційну перемогу, ізраїльтяни ввійшли в Єгипет. Так для них розпочався період труднощів та нестатків, метою якого було відокремлення від сатани.
요셉의 이러한 노정은 장차 예수님이 사탄세계에 오셔서 고난의 길을 통하여 30세에 만왕의 왕으로 군림한 후에, 전인류는 말할 것도 없고 그의 선조까지도 굴복시켜 가지고, 그들을 사탄세계로부터 분립하여 하늘편으로 복귀시킬 것을 보여 주신 것이다. 이처럼 요셉의 전생애는 바로 예수님의 모의자(模擬者)로서의 걸음이었던 것이다.
Шлях Йосипа став прообразом майбутнього шляху Ісуса. Тому, прийшовши в сатанинський світ, Ісус повинен був піти шляхом труднощів і стати Царем Царів у віці тридцяти років. Він мав підкорити не лише все людство, а й предків, відокремити їх від сатанинського світу та відновити у сфері Бога.
한편 또 모세의 생장(生長)과 서거(逝去)도 예수님의 그 본보기노정이었다. 모세는 출생시부터 바로왕의 손에 죽을 수밖에 없는 입장에 있었으므로, 그 모친이 그를 숨겨서 키운 후에야 바로궁중에 들어가 원수들 가운데서 안전하게 성장하였던 것이다. 이와 마찬가지로 예수님도 출생하자 헤롯왕의 손에 죽을 수밖에 없는 입장에 계셨었으므로, 그의 모친이 그를 데리고 애급에 들어가 숨겨 키운 후에야 헤롯왕의 통치권 내로 다시 돌아와 원수들 가운데서도 안전하게 성장하셨던 것이다. 그리고 모세가 죽은 후 그 시체의 행방을 아는 사람이 없었던 것도(신 34 : 6) 예수님의 시체의 그러한 것에 대한 하나의 모형이었던 것이다.
Дитинство Мойсея, його юність і смерть також віщували шлях Ісуса. Щойно народившись, Мойсей опинився в смертельній небезпеці, оскільки фараон хотів убити його. Після того як матері вдалося сховати немовля, він виховувався в палаці фараона в оточенні своїх ворогів, але його життю не загрожувала небезпека. Так само як Мойсей, новонароджений Ісус опинився в небезпечній ситуації, коли його хотів убити цар Ірод. Мати забрала його, рятуючись утечею в Єгипет, і таємно ростила його там. Потім вона знову повернулася з Ісусом у володіння царя Ірода, і він виховувався серед своїх ворогів, не наражаючись на небезпеку. Після смерті Мойсея ніхто не знав про місцеперебування його тіла (Повт. 34:6). Що сталося з тілом Ісуса, також залишилося таємницею.
더욱이 모세의 민족적 가나안 복귀노정(復歸路程)은 바로 그대로가 아래 상세히 기록되어 있는 바와 같이, 장차 예수님이 오셔서 걸으실 세계적 가나안 복귀노정의 전형(典型)이었던 것이다.
Усе, що пройшов Мойсей на шляху національного відновлення Ханаану, стало зразком для шляху Ісуса, який відновлював Ханаан на світовому рівні.
이와 같이 모세가 예수님의 모의자(模擬者)였다는 사실은 신명기 18장 18절 내지 19절에 하나님이 모세와 같은 선지자 하나(예수님)를 세우실 것을 예언하시면서, 누구든지 그의 말씀을 듣지 않는 사람은 벌하시겠다고 하신 말씀을 보아서도 잘 알 수 있다 . 그리고 또 요한복음 5장 19절을 보면, 예수님은 아버지께서 하시는 일을 보지 않고는 아무것도 스스로 할 수 없다고 말씀하셨다. 이 말씀도 역시 하나님이 모세를 시켜 장차 예수님이 행하실 것을 미리 보여 주셨다는 것을 의미하는 것이다.
У Біблії знаходимо слова Бога Мойсею: «Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його… Хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім’ям, Я покараю того» (Повт. 18:18—19) — та Ісуса: «…Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець» (Іван. 5:19), які підтверджують, що Бог показав через життя Мойсея зразок для Ісуса, тобто визначив шлях, яким він пройде в майбутньому.
2.1.1.2. Об’єкт для умови у відновленні основи довіри
모세는 위에서 논한 바와 같이, 모세 이전의 섭리노정(攝理路程)에서 ‘믿음의 기대’를 복귀하여 온 다른 중심인물들과는 다른 입장에 서 있었다. 그렇기 때문에 모세는 아벨이나 노아나 아브라함과 같이 ‘상징헌제(象徵獻祭)’를 하지 않아도, 하나님의 말씀을 중심하고 ‘40일 사탄 분립기대’만을 세우면 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀할 수 있었다.
Мойсей займав положення, яке відрізнялося від положення попередніх центральних осіб, наділених місією закласти основу довіри. На відміну від Авеля, Ноя й Авраама, Мойсею не потрібно було робити символічне жертвоприношення. Замість цього він отримав можливість відновити основу довіри, дотримуючись Божого Слова впродовж промислу відокремлення від сатани з числом сорок в основі. Існує три причини цієї відмінності.
그 이유를 더 들어 보면 첫째, 모세는 아벨 노아 이삭 등 3차에 걸친 ‘상징헌제’에 성공함으로써 ‘상징헌제’에 의한 섭리를 완료한 기대 위에 섰었기 때문이다.
По-перше, Мойсей стояв на основі трьох успішних символічних приношень — Авеля, Ноя та Ісака. Вони завершили провидіння, яке ґрунтувалося на принесенні символічних жертв.
둘째, 인간 시조가 타락하여 ‘믿음의 기대’를 세우기 위한 하나님의 말씀을 잃어버리게 됨으로 말미암아, 타락인간은 하나님의 말씀을 직접 받을 수 없게 되었기 때문에 말씀 대신의 조건물로 세운 것이 제물이었다. 그런데 모세 때에 이르러서는 제물을 조건물로 세워서 ‘믿음의 기대’를 복귀하던 복귀기대섭리시대(復歸基臺攝理時代)는 지나가고, 다시 하나님의 말씀을 직접 대할 수 있는 복귀섭리시대(復歸攝理時代)로 들어왔기 때문에 ‘믿음의 기대’를 위한 ‘상징헌제’는 필요 없게 되었던 것이다.
По-друге, символічні приношення були об’єктами для умови, які замінювали Слово, оскільки після втрати прабатьками людства Божого Слова внаслідок гріхопадіння люди були нездатні отримувати його безпосередньо. Тому в епоху провидіння зі створення основи для відновлення (епоху від Адама до Авраама) об’єктами для умови під час створення основи довіри були жертвоприношення. Однак у часи Мойсея ця епоха підійшла до свого завершення. Людство вступило в нову епоху — епоху провидіння відновлення (епоху Старого Заповіту), коли вони знову могли отримати Боже Слово безпосередньо. Отже, для того, щоб створити основу довіри, більше не було потреби в символічних приношеннях.
셋째, 아담가정을 중심한 섭리가 오랜 역사의 기간을 두고 연장되어 감에 따라 사탄이 침범하여 연장되었던 그 섭리적인 기간을 탕감복귀하는 조건을 세우지 않을 수 없게 되었었다. 그리하여 노아가 방주(方舟)로써 ‘믿음의 기대’를 세우기 위하여는 ‘40일 사탄 분립기대’가 필요했던 것이었다. 그리고 아브라함도 400년 기간을 탕감복귀하여 ‘40일 사탄 분립기대’ 위에 선 후에야 ‘믿음의 기대’를 세우기 위한 ‘상징헌제’를 드리게 되었던 것이다. 한편 이스라엘 민족이 애급에서 400년 간 고역하게 되었던 것도 ‘40일 사탄 분립기대’를 탕감복귀함으로써 아브라함의 제물 실수로 인하여 사탄의 침범을 당하였던 그 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀하기 위함이었다. 이와 같이 되어 복귀섭리시대에 있어서는 ‘40일 사탄 분립기대’ 위에서 제물 대신 하나님의 말씀을 중심하고 서기만 하면 ‘믿음의 기대’를 복귀할 수 있게 되었던 것이다.
По-третє, оскільки провидіння, розпочате з сім’ї Адама, знову й знову продовжувалося, виникла потреба в певних умовах тангам для відновлення цих провіденційних періодів, захоплених сатаною. Тому для того щоб, побудувавши ковчег, Ной міг закласти основу довіри, потрібна була основа відокремлення від сатани з числом сорок в основі. Авраам зробив символічне приношення для закладення основи довіри, лише відновивши шляхом тангам попередній чотирьохсотлітній період і таким чином ставши на основу відокремлення від сатани з числом сорок в основі. З метою відновлення шляхом тангам основи відокремлення від сатани з числом сорок в основі і, відповідно, основи довіри, захопленої сатаною через помилку Авраама, ізраїльтяни чотириста років страждали в єгипетському рабстві. Таким чином, в епоху провидіння відновлення центральній особі для відновлення основи довіри не потрібно було робити жертвоприношення, а достатньо було лише стати на основу відокремлення від сатани з числом сорок в основі, дотримуючись Божого Слова.
2. 실체기대
2.1.2. Субстанційна основа
복귀기대섭리시대(復歸基臺攝理時代)에 있어서는 ‘가정적인 실체기대’를 세우는 섭리를 하셨었다. 그러나 복귀섭리시대(復歸攝理時代)에 들어와서는 ‘민족적인 실체기대’를 세우는 섭리를 하셨던 것이다. 그런데 ‘민족적인 믿음의 기대’를 복귀해야 할 모세는 하나님 대신이었으므로(출 4 : 16, 출 7 : 1) 예수님의 입장이었다. 그렇기 때문에 모세는 이스라엘 민족에 대하여는 부모의 입장에 서게 되었던 것이다. 그뿐 아니라 모세는 예수님에 앞서서 그의 길을 개척해야 할 사명을 가지고 있는 선지자(先知者)로서 자녀의 입장이기도 하였다. 따라서 그는 ‘민족적인 실체기대’를 세워야 할 중심인물로서 아벨의 입장에도 설 수 있어야 하였다.
В епоху провидіння зі створення основи для відновлення Бог працював над установленням субстанційної основи в межах сім’ї. З настанням епохи провидіння відновлення Бог працював над тим, щоб створити субстанційну основу національного рівня. Відколи Мойсей став на положення Бога для народу і представляв Ісуса, він займав положення батька відносно ізраїльтян, закладаючи основу довіри на національному рівні. Водночас Мойсей був пророком, місія якого полягала в тому, щоб підготувати шлях для Ісуса. Таким чином, він займав положення дитини Ісуса, який мав прийти як Істинний Батько. Тому стосовно ізраїльтян Мойсей стояв на положенні Авеля як центральна особа субстанційної основи на національному рівні.
아벨은 아담 대신 부모의 입장에서 헌제(獻祭)를 하였기 때문에, 그 헌제에 성공함으로써 그는 아담이 세워야 할 ‘믿음의 기대’와 함께 ‘실체헌제(實體獻祭)’를 위한 아벨 자신의 입장도 확립할 수 있었던 것이다. 이것과 동일한 원리에 의하여 이때에 있어서 모세도 부모와 자녀의 두 입장에 있었기 때문에, 그도 역시 부모의 입장에서 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀하게 되면 그와 동시에 자녀의 입장에서 ‘실체헌제’를 하기 위한 아벨의 위치도 확립할 수 있게 되는 것이었다.
Ми пригадуємо, що Авель зробив символічне приношення з позиції батька замість Адама, у такий спосіб отримавши право зробити субстанційне приношення з позиції сина. Аналогічно, Мойсей займав подвійне положення батька та сина. Після того як він відновив шляхом тангам основу довіри з положення батька, він зайняв положення Авеля для субстанційного приношення, ставши в положення сина.
이렇게 하여 모세가 아벨의 위치를 확립한 후, 이스라엘 민족이 가인의 입장에서 모세를 통하여 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세우면, 거기에 ‘민족적인 실체기대’는 이루어지게 되는 것이었다.
Після того як Мойсей утвердив положення Авеля, ізраїльтянам, які стояли на положенні Каїна, слід було коритися йому в усьому і тим самим виконати національну умову тангам для звільнення від гріховної природи. Тоді вони створили б субстанційну основу на національному рівні.
3. 메시아를 위한 기대
2.1.3. Основа для Месії
모세가 ‘민족적인 믿음의 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)하고, 모세를 중심한 이스라엘 민족이 ‘민족적인 실체기대’를 탕감복귀하면 그것이 바로 ‘메시아를 위한 민족적인 기대’가 되는 것이다. 그리하여 이스라엘 민족이 그 기대 위에서 오시는 메시아로 말미암아 중생(重生)되어 원죄를 벗고 하나님과 심정적인 일체를 이룸으로써 창조본성(創造本性)을 복귀하면 ‘완성실체’가 되게 되어 있었던 것이다.
Мойсею слід було відновити шляхом тангам основу довіри на національному рівні, а ізраїльтянам на чолі з Мойсеєм необхідно було відновити шляхом тангам субстанційну основу на національному рівні. Це склало б національну основу для Месії. Потім ізраїльтяни мали б прийняти Месію, відродитися через нього, очиститися від первородного гріха та відновити свою первозданну природу, об’єднавшись із Шімджон Бога. Очікувалося, що таким шляхом вони досягнуть кінцевої мети, тобто стануть досконалими людьми.
