3.1. Мета створення Всесвіту
피조물(被造物)의 창조가 끝날 때마다 그것이 하나님이 보시기에 선하였다고 기록되어 있는 창세기의 말씀을 보면(창 1 : 4∼31), 하나님은 스스로 창조하신 피조물이 선의 대상이 되기를 원하셨다는 것을 알 수 있다. 이처럼 피조물이 선의 대상이 되기를 원하신 것은 하나님이 그것을 보시고 기뻐하시기 위함이었다.
Як записано в Біблії, кожного разу, створюючи щось нове, Бог бачив, що «це добре» (Бут. 1:4—31). Це означає, що Бог хотів, щоб усе, створене Ним, стало об’єктом добра, який приноситиме Йому радість.
그러면 피조물이 어떻게 되어야만 하나님이 가장 기뻐하실 수 있을 것인가? 하나님은 만물세계를 창조(創造)하신 후, 끝으로 자기의 성상(性相)과 형상(形狀)대로 희로애락(喜怒哀樂)의 감성을 가진 인간을 창조하시어 그를 보시고 즐기려 하셨던 것이다. 그러므로 하나님이 아담과 해와를 창조하시고 나서, 생육하고 번식하여 만물세계를 주관하라(창 1 : 28)고 하신 3대 축복(三大祝福)의 말씀에 따라 인간이 하나님의 나라 즉 천국을 이루고 기뻐할 때에, 하나님도 그것을 보시고 가장 기뻐하실 것은 두말할 필요도 없다.
За яких умов творіння може принести Богу найбільшу радість? На завершальному етапі створення світу Бог створив людей за образом і подобою Своїх сонсан і хьонсан та наділив їх здатністю відчувати найрізноманітніші почуття та емоції. Дивлячись на таких людей, Він хотів відчути радість. Створивши Адама і Єву, Бог дав їм Три Благословення (3대 축복, самде чукпок): плодитися, розмножуватися і володарювати над світом творіння (Бут. 1:28). Якби вони за Його словом створили Божу країну, тобто Царство Небесне, Бог, без жодного сумніву, відчував би найбільшу радість, дивлячись на щасливе життя Своїх дітей.
그러면 하나님의 3대 축복은 어떻게 하여서 이루어지는 것인가? 그것은 창조의 근본 기대인 사위기대가 이루어진 터전 위에서만 이루어질 수 있는 것이다. 그러므로 하나님이 피조세계를 창조하신 목적은, 인간을 비롯한 모든 피조물이 하나님을 중심한 사위기대를 완성하고 3대 축복의 말씀을 이루어 천국을 이룩함으로써 선의 목적을 완성한 것을 보시고 기쁨을 누리시려는 데 있었던 것이다.
Яким чином можна втілити Три Божих Благословення? Їхнє втілення можливе тільки шляхом завершення чотирьохпозиційної основи (사위기대, савікіде) — фундаментальної основи творення. Три Благословення втілюються, коли все у світі творіння, включно з людиною, створює чотирьохпозиційну основу в центрі з Богом. Таким чином створюється Царство Небесне, у якому втілюється добро. Дивлячись на все це, Бог відчуває радість, і саме в цьому полягає мета, з якою Він створив світ.
그러므로 인간을 중심한 피조세계(被造世界)가 존재하는 목적은 하나님에게 기쁨을 돌려드리는 데 있다. 그리고 모든 존재는 이중목적(二重目的)을 지닌 연체(聯體)인 것이다. 위에서 논술한 바와 같이 모든 존재의 중심에는 성상적인 것과 형상적인 것의 두 가지가 있기 때문에, 그 중심이 지향하는 목적에도 성상적인 것과 형상적인 것의 두 가지가 있어서, 그것들의 관계는 성상과 형상과의 관계와 같다. 그리고 성상적인 목적은 전체를 위한 것이고, 형상적인 목적은 그 자체를 위한 것이어서 전자와 후자는 원인적인 것과 결과적인 것, 내적인 것과 외적인 것, 주체적인 것과 대상적인 것의 관계를 가지고 있는 것이다. 그러므로 전체적인 목적을 떠나서 개체적인 목적이 있을 수 없고, 개체적인 목적을 보장하지 않는 전체적인 목적도 있을 수 없다. 따라서 삼라만상의 피조물은 이러한 이중목적에 의하여 얽혀 있는 하나의 굉대(宏大)한 유기체(有機體)인 것이다.
Відповідно, найвища мета існування Всесвіту, у центрі якого перебуває людина, — повертати радість Богу. Будь-який елемент творіння є взаємопов’язаним тілом (연체, йонче), яке має дві цілі. Як пояснювалося вище, центр кожного елементу творіння має два аспекти — сонсан і хьонсан. Тому цей центр має дві цілі, зв’язок між якими схожий на зв’язок між сонсан та хьонсан. Мета типу сонсан є загальною метою, а мета типу хьонсан — індивідуальною метою. Ці дві цілі пов’язані одна з одною як причина і наслідок, внутрішнє і зовнішнє, суб’єкт і об’єкт. Індивідуальна мета невіддільна від загальної мети; у свою чергу, остання недосяжна, якщо не гарантує втілення першої. Отже, усе творіння — це один великий організм, у якому все взаємопов’язане завдяки наявності двох невіддільних цілей.
3.2. Об’єкт добра, який приносить радість Богу
하나님의 창조목적(創造目的)에 관한 문제를 더 상세히 알기 위 하여는, 우리가 어떠한 상태에 있을 때에 기쁨이 생기느냐 하는 문제를 먼저 알아야 한다. 기쁨은 독자적으로는 생기지 않는다. 무형이거나 실체거나 자기의 성상(性相)과 형상(形狀)대로 전개된 대상이 있어서, 그것으로부터 오는 자극으로 말미암아 자체의 성상과 형상을 상대적으로 느낄 때 비로소 기쁨이 생기는 것이다.
Для глибшого розуміння мети, з якою Бог створив світ, нам спочатку необхідно зрозуміти, як виникає радість. Радість не може з’явитися сама по собі. Радість виникає, лише коли ми відчуваємо свою внутрішню природу і зовнішню форму в стимулюючих стосунках з об’єктом, у якому проявляються наші сонсан і хьонсан. Цей об’єкт може бути як нематеріальним, так і матеріальним.
하나의 예를 들면, 작가의 기쁨은 그가 가지고 있는 구상 자체가 대상이 되든가 혹은 그 구상이 회화(繪畵)나 조각 등의 작품으로 실체화하여 대상이 되었을 때, 그 대상으로부터 오는 자극으로 말미암아 자기의 성상(性相)과 형상(形狀)을 상대적으로 느낌으로써 비로소 생기게 된다. 이에 구상 자체가 대상으로 서게 될 때에는 그로부터 오는 자극이 실체적인 것이 아니기 때문에 그로 인한 기쁨도 실체적인 것이 될 수는 없는 것이다. 인간의 이러한 성품은 모두 하나님을 닮은 것이다. 그러므로 하나님도 그의 실체대상으로부터 오는 자극으로 말미암아 자체의 본성상(本性相)과 본형상(本形狀)을 상대적으로 느낄 때 비로소 기쁨을 누리시게 된다는 것을 알 수 있다.
Наприклад, об’єктом митця може бути ідея, що виникла в нього, або завершена картина чи скульптура, у яких ця ідея набула свого втілення. Коли він бачить у них відображення своїх сонсан та хьонсан, це викликає в нього радість. Коли об’єктом є ще тільки ідея, то радість, яку вона викликає, не така глибока, як радість від завершеної роботи. Здатність відчувати радість у такий спосіб людина успадкувала від Бога. Отже, ми розуміємо, що Бог також відчуває радість, коли отримує стимул від субстанційних об’єктів, які відображають Його первісні сонсан і хьонсан.
사위기대(四位基臺)의 터전 위에서 3대 축복(三大祝福)에 의한 천국이 이루어지면, 이것이 바로 하나님이 기쁨을 느끼실 수 있는 선의 대상이 되는 것이라고 우리는 앞서 설명하였다. 그러면 이것이 어떻게 되어 하나님의 기쁨을 위한 선의 대상이 되는가 하는 것을 알아보기로 하자.
Як згадувалося раніше, коли шляхом установлення чотирьохпозиційної основи будуть утілені Три Благословення, і за допомогою цього буде створене Царство Небесне, воно стане об’єктом добра, який приноситиме радість Богу. Давайте поговоримо про те, як цього можна досягти.
하나님의 제1축복(第一祝福)은 개성을 완성하는 데 있다. 인간이 개성을 완성하려면, 하나님의 이성성상(二性性相)의 대상으로 분립된 마음과 몸이 수수작용을 하여 합성일체화함으로써 그 자체에서 하나님을 중심한 개체적인 사위기대(四位基臺)를 이루어야 한다. 하나님을 중심하고 마음과 몸이 창조본연의 사위기대를 이룬 인간은, 하나님의 성전(聖殿)이 되어(고전 3 : 16) 그와 일체를 이루기 때문에(요 14 : 20), 신성(神性)을 가지게 되어 하나님의 심정을 체휼함으로써 그의 뜻을 알고 그대로 생활하게 된다. 이와 같이 개성을 완성한 인간은 하나님을 중심한 그 마음의 실체대상이 되고, 따라서 하나님의 실체대상이 된다. 이에 그 마음이나 하나님은 이러한 실체대상으로부터 오는 자극으로 말미암아 그 자체의 성상과 형상을 상대적으로 느낄 수 있기 때문에 기쁨을 누리게 된다. 그러므로 인간이 하나님의 제1축복을 이루면 그것은 하나님의 기쁨을 위한 선의 대상이 되는 것이다. 이와 같이 개성을 완성한 인간은 하나님의 희로애락을 곧 그 자체의 것으로서 느끼게 되어 하나님이 서러워하시는 범죄행위를 할 수 없기 때문에 절대로 타락할 수 없는 것이다.
Перше Благословення, дане людині Богом, полягає у вдосконаленні особистості. Душа і тіло людини є окремими об’єктами дуальних властивостей Бога. Щоб стати досконалою особистістю, душа та тіло людини повинні, розпочавши дію віддавання та приймання (수수작용, сусучагьон), стати одним цілим і, таким чином, створити індивідуальну чотирьохпозиційну основу з Богом у центрі. Така людина стає храмом Бога (1 Кор. 3:16), досягає повної єдності з Ним (Іван. 14:20) і набуває Божественної природи. Вона відчуває Шімджон Бога, як свій власний, тому розуміє Його волю і живе в повній відповідності до неї. Коли людина досягає особистісної досконалості, вона стає субстанційним об’єктом своєї душі. І оскільки всі прагнення душі зосереджені на Богові, людина стає Його субстанційним об’єктом. Як душа людини, так і Бог радіють, коли відчувають свої сонсан і хьонсан через стимулюючий вплив із боку свого субстанційного об’єкта. Відповідно, виконавши Перше Благословення, людина стає об’єктом, який утілює в собі добро і приносить радість Богу. Вона відчуває всі Божі почуття та емоції, немов свої власні, тому нездатна зробити нічого грішного, що б могло засмутити Бога. Отже, така людина ніколи не скоїла б гріхопадіння.
다음으로 하나님의 제2축복(第二祝福)을 이루기 위하여는, 하나님의 이성성상(二性性相)이 각각 개성을 완성한 실체대상(實體對象)으로 분립된 아담과 해와가 부부가 되어 합성일체화함으로써 자녀를 번식하여 하나님을 중심한 가정적인 사위기대를 이루어야 한다. 이와 같이 하나님을 중심하고 사위기대를 이룬 가정이나 사회는 개성을 완성한 사람 하나의 모양을 닮게 되므로, 이것은 하나님을 중심한 인간의 실체대상이요, 따라서 하나님의 실체대상이 된다. 그러므로 인간이나 하나님은 이러한 가정이나 사회로부터 그 자체의 성상(性相)과 형상(形狀)을 상대적으로 느끼게 되어 기쁨을 누리게 된다. 따라서 인간이 하나님의 제2축복을 이루면 그것도 또한 하나님의 기쁨을 위한 선의 대상이 되는 것이다.
Друге Боже Благословення полягає в тому, що Адам та Єва як окремі субстанційні об’єкти Бога, які відображають Його дуальні властивості, досягши особистісної досконалості, стають одним цілим як подружжя та, народивши і виховавши дітей, створюють сімейну чотирьохпозиційну основу з Богом у центрі. Сім’я та суспільство, які створили чотирьохпозиційну основу у відповідності до Божого ідеалу, схожі на досконалу людину. Такі сім’я й суспільство стають як субстанційними об’єктами людини, яка живе в єдності з Богом, так і субстанційними об’єктами Бога. При цьому щасливі і Бог, і людина, бо вони відчувають власні сонсан та хьонсан, утілені в такій сім’ї і суспільстві. Отже, коли людина втілює Друге Благословення, її сім’я та суспільство також стають об’єктами добра, які приносять радість Богу.
다음으로 인간이 하나님의 제3축복(第三祝福)을 이루게 되면 그것이 어찌하여 하나님의 기쁨을 위한 선의 대상이 되는가를 알아보기로 하자. 이 문제를 해명하기 위하여는 먼저 성상과 형상으로 본 인간과 만물세계와의 관계를 알아야 한다.
Перш ніж вести мову про те, яким чином виникає об’єкт добра, який приносить радість Богу при втіленні людиною Третього Божого Благословення, нам необхідно розглянути стосунки між людиною і світом творіння з точки зору сонсан і хьонсан.
하나님은 인간을 지으시기 전에 앞으로 창조하시게 될 인간의 성상과 형상을 형상적으로 전개하여 만물세계를 창조하셨다. 그러므로 인간은 만물세계를 총합한 실체상이 되는 것이다. 인간을 소우주(小宇宙)라고 하는 이유는 바로 여기에 있다.
Бог створив усе творіння як зовнішній прояв сонсан і хьонсан людини раніше, ніж саму людину. Отже, людина є сумарним утіленням світу творіння і може бути названа Всесвітом у мініатюрі.
하나님은 하등동물에서부터 점차적으로 기능이 복잡한 고등동물들을 창조하시고, 마지막으로 최고급의 기능을 가진 존재로 인간을 창조하셨다. 그러므로 인간에게는 어떠한 동물의 구조(構造)와 요소(要素)와 소성(素性)도 다 구비되어 있는 것이다. 인간이 어떠한 동물의 소리도 다 낼 수 있다는 것은 곧 어떠한 동물의 발성기(發聲器)의 성능도 다 가지고 있다는 이야기가 되는 것이다. 그리고 인간은 어떠한 피조물의 형(形) 선(線)의 미(美)도 다 갖추고 있기 때문에 화가는 인간의 나체(裸體)를 모델로 하여 화법을 연마하는 것이다.
Процес творення Бог розпочав із найпростіших істот. Із плином часу Він створював тварин вищого рівня з більш складними біологічними функціями; кульмінацією стало створення людини — істоти найвищого рівня. Тому людина ввібрала в себе всі елементи, будову й основні властивості представників тваринного світу. Наприклад, складна будова голосових зв’язок людини дає їй змогу відтворювати звуки будь-яких тварин. Оскільки в тілі людини представлені всі дивовижно гарні вигини й лінії, що зустрічаються в природі, художники вдосконалюють свою майстерність, малюючи оголену натуру.
인간과 식물을 놓고 보더라도 그 구조와 기능에는 차이가 있으나 모두 세포로 되어 있다는 점에서는 동일하다. 그리고 인간에게는 식물의 구조와 요소와 그의 소성이 모두 구비되어 있다. 즉 식물의 잎은 그 모양이나 기능으로 보아 인간의 폐(肺)에 해당된다. 잎이 대기 중에서 탄산가스를 흡수하는 것같이 폐는 산소를 흡수한다. 식물의 줄기와 가지는 인간의 심장(心臟)에 해당하는 것으로서 영양소를 전체에 공급한다. 그리고 식물의 뿌리는 인간의 위장(胃腸)에 해당하는 것으로서 영양소를 섭취한다. 더 나아가 식물의 사관(篩管)과 도관(導管)의 형태와 기능은 인간의 동맥과 정맥에 해당하는 것이다.
Хоча людина і рослини мають різну будову і функції, вони схожі тим, що складаються з клітин. Отже, у людському тілі можна помітити елементи, будову й основні властивості рослин. Наприклад, листок із точки зору його структури й функцій схожий на легені людини. Як він поглинає вуглекислий газ, так і легені поглинають кисень. Стовбур і гілки рослини забезпечують її поживними речовинами, чим вони схожі на кровоносну систему, яка забезпечує поживними речовинами весь організм людини; функції ксилеми і флоеми схожі на функції артерій і вен. Коріння відповідає шлунку й кишечнику, через які всмоктуються поживні речовини.
한편 인간은 물과 흙과 공기로 창조되었기 때문에 광물질(鑛物質)의 요소도 가지고 있다. 지구도 인체 구조의 표시체로 되어 있는 것이다. 지구에는 식물로 덮인 지각(地殼)이 있고, 지층(地層) 속에는 지하천(地下泉)이 있으며, 그 밑에 암층(岩層)으로 둘러싸인 용암층(熔岩層)이 있는데, 이것은 마치 솜털로 덮인 피부가 있고, 근육 속에는 혈관이 있으며, 그 밑에 골격(骨格)과 골격으로 둘러싸인 골수(骨髓)가 있는 인체의 구성과 흡사하다.
Людина була створена із землі, води та повітря і, відповідно, містить у собі основні мінерали. До того ж структура Землі схожа на будову людського тіла: земна кора вкрита рослинами, у підґрунтовому шарі розташовані підземні води, і нижче — шар лави, оточений мантією. Усе це, як уже згадувалося, нагадує будову людського тіла, яке має шкіру, вкриту волоссям, кровоносні судини, що розташовані в м’язах, і найглибше — скелет і кістковий мозок.
하나님의 제3축복(第三祝福)은 만물세계에 대한 인간의 주관성 완성을 의미한다. 인간이 이 축복을 이루기 위하여는, 하나님의 형상적 실체대상인 인간과 그의 상징적 실체대상인 피조세계가 사랑과 미(美)를 주고받아 합성일체화함으로써, 하나님을 중심한 주관적인 사위기대가 이루어져야 한다(본장 제 5절 Ⅱ.3 참조).
Третє Боже Благословення означає досягнення людиною досконалого володарювання над світом творіння. Людина була створена як субстанційний об’єкт Бога на рівні образу, а Всесвіт — як субстанційний об’єкт Бога на рівні символу. Для того, щоб утілити Третє Благословення, людина має створити чотирьохпозиційну основу володарювання в центрі з Богом, злившись у повній єдності зі світом творіння через віддавання та приймання любові і краси (Творення 5.2.3).
위에서 논한 바와 같이, 만물세계는 어디까지나 인간의 성상(性相)과 형상(形狀)을 실체로 전개해 놓은 그 대상이다. 그러므로 하나님을 중심한 인간은 그의 실체대상인 만물세계로부터 오는 자극으로 말미암아 자체의 성상과 형상을 상대적으로 느낄 수 있기 때문에 기쁨을 누리게 된다. 그리고 하나님은 위와 같이 인간과 만물세계가 합성일체화하여 하나님의 제3대상이 된 피조세계(被造世界)로 말미암아 하나님 자체의 본성상(本性相)과 본형상(本形狀)에 대한 자극적인 감성을 상대적으로 느끼심으로써 기쁨을 누리시게 되는 것이다. 인간이 이렇듯 하나님의 제3축복(第三祝福)을 이루면, 그것도 하나님의 기쁨을 위한 또 하나의 선(善)의 대상이 되는 것이다.
Як зазначалося вище, Всесвіт — це об’єкт людини, який відображає її сонсан і хьонсан у різних формах. Людина, зосередженням думок і дій якої є Бог, отримує від Усесвіту, свого субстанційного об’єкта, стимулюючий імпульс, що дає їй можливість побачити у Всесвіті відображення власних сонсан і хьонсан та відчути радість. Так само Бог відчуває радість, отримуючи стимул від того, що бачить прояв Своїх первісних сонсан і хьонсан у світі творіння. Це стає можливим, коли досягається гармонійна єдність між людиною та світом творіння, і вони стають третім Божим об’єктом. Отже, коли люди втілюють Третє Боже Благословення, весь світ стає об’єктом добра, який приносить радість Богу.
이와 같이 하나님의 창조목적(創造目的)이 이루어졌더라면 죄의 그림자조차도 찾아볼 수 없는 그러한 이상세계가 지상에 이루어졌을 것이니, 이러한 세계를 말하여 우리는 지상천국(地上天國)이라고 하는 것이다. 차후에 상세히 설명하겠지만, 원래 인간은 지상천국에서 생활을 하다가 육신을 벗으면 그와 동시에 영계에 가서 자동적으로 천상천국(地上天國)의 생활을 하도록 창조된 것이었다.
Якби Божа мета творення була втілена таким чином, то на землі виник би ідеальний світ, у якому не було б навіть і тіні гріха. Такий світ ми називаємо Царством Небесним на землі (지상천국, чісанчонгук). Від самого початку людина була створена так, щоб жити в Царстві Небесному на землі, а потім, залишивши свою плоть та відправившись до духовного світу, автоматично ввійти до Царства Небесного на небі (천상천국, чонсанчонгук).
위에서 설명한 바 모든 사실들을 종합하여 볼 때, 천국은 하나님의 본성상과 본형상대로 개성을 완성한 인간 하나의 모양을 닮은 세계를 말한다는 것을 우리는 알 수 있게 된다. 인간에게 있어서 그 마음의 명령이 중추신경(中樞神經)을 통하여 그의 사지백체(四肢百體)에 전달됨으로써 그 인체가 하나의 목적을 지향하여 동(動)하고 정(靜)하는 것과 같이, 천국에 있어서는 하나님의 명령이 인류의 참부모를 통하여 모든 자녀들에게 전달됨으로써 모두 하나의 목적을 향하여 동하고 정하게 되는 것이다.
З усього вищесказаного можна зрозуміти, що Царство Небесне схоже на людину, яка досягла особистісної досконалості і відображає первісні сонсан і хьонсан Бога. Веління душі людини передаються тілу через центральну нервову систему, спрямовуючи тіло діяти задля втілення однієї мети. Так само в Царстві Небесному воля Бога передаватиметься всім Його дітям через Істинних Батьків (참부모, чампумо) людства, спрямовуючи всіх жити в єдності одне з одним.