Авторитет


권한 [гвонан] (китайсько-корейське)
權限 (ханча)

Етимологія

權 () – влада, право
限 () – обмеження

Небесний Батько любив людину так сильно, що наділив її авторитетом і любов’ю, достатньою для підкорення світу. Коли людина діє, спираючись на авторитет серця, весь Всесвіт неодмінно слідує за нею. Такий залізний закон Всесвіту.

Центром для дітей є батьки. Люблячи своїх дітей, батьки не повинні ставити власне «я» на перше місце; якщо йдеться про любов до дітей, цього самого «я» у них і в думках не повинно бути. У любові до своїх дітей вони не можуть постійно тиснути власним авторитетом.

Якщо лідер не має авторитету, підлеглі не сприйматимуть його всерйоз. Тому суб’єкт має завойовувати авторитет і водночас любити об’єкт. Це означає, що любов має не тільки лагідну сторону, подібну до весни, а й сувору сторону, подібну до зими.

Суб’єкт повинен мати авторитет, але не повинен проявляти авторитарність. Якщо влада занадто сильна, підлеглі можуть відчувати страх перед керівником, що завадить їм виявити творчі здібності. Справжню владу мають ті, чиї підлеглі з вдячністю приймуть навіть догану від свого керівника.

Завойовуючи авторитет в суспільстві, вам потрібно буде розвивати в собі віру, любов і мудрість.