Чоловік і жінка

Запис слова та етимологія корейською мовою
(китайсько-корейське)
남자와 여자
[намджава йоджа]
男子和女子
Етимологія
男子 (남자) [намджа] – Чоловік
女子 (여자) [йоджа] – Жінка
和 (와) [ва] – і

Люди в нашому світі діляться на два типи – на чоловіків і жінок. Вони не обмінюються своїми позиціями. Ми народилися як чоловіки чи жінки не за власним бажанням. Навіть якщо ми не думали про це або не хотіли цього, ми народилися тими, хто є.

Навіщо народився чоловік? Він народився не для себе, а для жінки. Жінка – найважливіша істота для чоловіка. Жінка також народжена не для себе. Ціль її існування – не вона сама, а її союз із чоловіком. У жінки широкі стегна, а чоловіки широкі плечі; так вони врівноважують одне одного. Вони народжені не задля себе. Якщо ж вони стверджуватимуть, що народилися для себе, вони знищать справжню любов.

Чоловік являє собою ян, або чоловічий аспект Бога, а жінка – інь, або жіночий аспект Бога. Подружжя подібне до небес і землі, загорнутих в один вузлик.

Чоловіки уособлюють небеса, а жінки землю, їхній союз подібний до союзу небес і землі, тобто Всесвіту. Чоловік і жінка – ядро ​​Всесвіту, або Всесвіт у мініатюрі. Якщо чоловік із дружиною поділяють одне з одним істину любов, у їхніх стосунках бере участь весь Всесвіт.

Чоловік вільний, якщо у нього є дружина, що істинно любить. Якщо чоловік має дружину, яка любить його і залишається з ним навіки, це ніяк не назвеш неволею.

Жінка зберігає найцінніше, що є у чоловіка, а чоловік зберігає найдорожчий скарб жінки. Вони обмінюються один з одним цими скарбами і не можуть розлучитися один з одним. Тому жінка – господиня любові чоловіка, а чоловік – господар любові жінки. Протягом усієї історії чоловіки та жінки зраджували один одному. Вони крадькома обкрадали своїх господарів, і тепер наш світ занурений у вир загибелі і пороку. У жінки зберігається ключ до любові чоловіка, а у чоловіка – ключ до любові жінки.

Жінки спрямовані вгору, зосередившись на любові до чоловіка та дітей, а у чоловіків ширше серце, і їхня любов спрямована на рід і країну. Ось чому ми вчимося в матері любити дітей та всю сім’ю, а в батька вчимося любити світ. Так усе влаштовано. Злиття цих властивостей любові створює сферу гармонії.