Любов

Запис слова та етимологія корейською мовою
(корейське)
사랑
[саран]
Етимологія
애 [е] - китайсько-корейське

Ієрогліф “е” (愛), любов, стосується двох осіб. Що це за дві особи? Це особи, які об’єднуються, зосереджуючись на любові, і таким чином стають центром гармонії між вертикальними небесами і горизонтальною землею. Це означає, що відправною точкою для досягнення гармонії неба і землі є любов двох людей.

Любов – це спільне надбання всього людства. Вона – символ волі і могутності Небесного Батька.

У того, хто присвятив своє життя любові і любить творіння всім серцем, навіть квіти цвітуть по іншому і птиці хочуть вити гнізда на подвір’ї.

Любов незмінна, тому що вона є центром всіх життєвих сил.

Любов і щастя абсолютно неможливо відчути наодинці. Любов починається з жертовності, самовіддачі, самозречення.

Любов призначена для інших, а не для себе самого. Батько існує для любові дитини, а дитина існує для інших і для батька.

Любов – найвищий закон і священні узи, що зв’язують в гармонійне ціле дві або більше істоти.

У любові немає ні розвитку, ні революції

Чи можуть батьки змінитися? Протягом усіх історичних епох у батьківській любові ніколи не було жодних революцій. Скільки б революцій не відбувалося, революції в любові бути не може.

Якщо замислитися над фактом, що розлучені люди й ті, хто перебуває на межі розлучення, колись вірили, що вони кохатимуть одне одного і в житті, і в смерті, доведеться визнати, що тут присутня якась помилка. Здебільшого розлучення означає, що змінилася ситуація і між двома людьми немає більше колишніх стосунків. Так трапляється тому, що двоє не змогли зберегти й зростити своє кохання. Сама любов ніколи не змінюється; мінлива лише душа людини.

Людські геніталії призначені для кохання. Хоч в історії було чимало змін, статеві органи не змінювалися ніколи й ніколи не зміняться. Проблема, однак, у тому, що люди навіть не підозрюють про це. Усі проблеми людства сходять до чоловіка та жінки. Тому, коли чоловіки та жінки повністю об’єднаються, у світі в той самий час запанує мир.

Сім’я є незмінною основою та стрижнем. Ані батько, ані брати й сестри, ані державна система будь-якої країни не можуть тут нічого змінити. Ба більше, навіть увесь світ, небо, земля і Сам Бог неспроможний нічого змінити. Ось чому поняття “революція” ніколи не буде застосовне до сім’ї.

Любов батьків до дітей, якою вона була за часів людських прабатьків, і та любов, яку ми, їхні нащадки, відчуваємо до своїх дітей зараз, через тисячоліття, нічим не відрізняються. Своєю чергою наші нащадки через кілька тисяч років будуть також любити своїх дітей. У любові немає ні розвитку, ні кінця. Істинна любов чиста і їй не потрібні революції.