Стосунки між дідусями та бабусями та їх онуками

Коли дідусь та бабуся бачать онуків, для них це найщасливіший момент. Вони люблять їх більше, ніж своїх дітей. Виховуючи дітей, вони були надто зайняті і не мали вільного часу, щоб любити їх, проте тепер, коли вони стали бабусею та дідусем, ситуація змінилася. Вони готуються до відходу у духовний світ і втрачають пам’ять, що дає можливість подружитися з дітьми. Вони повертаються у стан чистоти та дитячої безпосередності. Завдяки цьому їхнє серце стає ширшим і прекраснішим.

Між любов’ю бабусі та дідуся, батька та матері, а також сина та дочки немає принципової різниці. Це та сама любов. Якщо онуки увірвуться в кімнату дідуся та бабусі, ті зрадіють; навіть якщо до них увірвуться батько та мати, дідусь із бабусею теж будуть раді. Оскільки існує такий принцип, дідусі та бабусі люблять онуків навіть більше, ніж дітей. Тому онуки, підростаючи, воліють виховання бабусі та дідуся, а не батьків. Дідусь із радістю стане конем і покатає онука на спині.

У дідуся і бабусі мають бути люблячі стосунки з онуками. Лише за цієї умови утвердиться вертикаль любові. Також і онуки повинні поєднуватися з бабусею та дідусем. Бабуся і дідусь займають становище Бога, тому й почитати їх треба як Бога. Так само як батьки виховують дітей, сім’я та країна повинні піклуватися про людей похилого віку та допомагати їм.

Куди б ви не вирушили, ставитеся до людей похилого віку з більшою любов’ю, ніж до власних бабусь і дідусів. Так ви станете ближчими до Небес.