Всесвіт оточений таємницею. Його розміри досягають двадцяти одного мільярда світлових років. Створення Всесвіту не було миттєвим: його зародження і розвиток потребувало багато часу. Вчені говорять, що вік Землі приблизно обчислюється декількома тисячами мільйонів років.
Всесвіт з’явився не сам по собі. Він виник лише завдяки якомусь джерелу сили, діючій Сутності, яка стала причиною і рушійним імпульсом для його появи. Ми називаємо цю Сутність Богом. Однак через існування різних народів і мов назви у цій Сутності теж різні. Само по собі це не проблема. Головне, щоб у Всесвіті був центр.
Навіть найдрібніша піщинка підпорядковується принципам світобудови, і навіть в порошині, що пливе по повітрю, можна побачити гармонію Всесвіту. Все, що нас оточує, з’явилося на світ в результаті взаємодії таких складних сил, що ми не можемо їх навіть уявити. Всі ці сили тісно взаємопов’язані. І ніщо у Всесвіті не може зародитися поза Божого серця. Навіть в тріпотінні крихітного листочка можна почути дихання Всесвіту.
Яка ж мета існування Всесвіту, і що є її центром? Людина. Людина – шедевр серед всього творіння у Всесвіті. Який великий і прекрасний цей шедевр! Він був створений як центр світу творіння, і тому, об’єднавшись з Богом, людина стає центром Всесвіту.
Найвища мета існування Всесвіту, в центрі якої знаходиться людина, – повертати радість Богу
Фрагменти
Два китайські ієрогліфи, ву (宇) і джу (宙) в слові вуджу (Всесвіт), означають «будинок». Всесвіт – це дім. І перший, і другий ієрогліф означають «будинок». Ми любимо наш дім і наших дітей. Де виявляються ця філософія і ця традиція? Не в країні, а в родині. Сім’я уособлює вселенську сім’ю, а сини і дочки в ній – прабатьки безлічі поколінь. Такий початковий еталон творіння. Бог створив все творіння, щоб висловити свою любов до Адама і Єви. Після створення Адама і Єви Бог і Його діти повинні були любити творіння, яке жертвує собою заради людства.Чонсонгьон. Книга 6. (300-266, 1999.03.24)