축구
[чукку]
蹴球
Етимологія
蹴 (축) [чук] – наступати на; штовхати球 (구) [ку] – м`яч
Футбол – це наше життя в мініатюрі. Як би майстерно гравець не вів м’яч по полю, якщо футболіст з іншої команди виявиться швидшим і спритнішим та забере у нього м’яч, у цю мить все, що він робив до цього, втратить будь-яке значення. Навіть якщо він доведе м’яч через усе поле до воріт і завдасть удару, але м’яч вдариться об штангу і відлетить назад – вважайте, що він програв. Чи доведе він м’яч до воріт, залежить тільки від нього, але для того, щоб забити гол, потрібен не один гравець, а ціла команда.
Найважливіша людина в команді – тренер, який стежить за грою всієї команди, стоячи біля поля. Він не бігає по полю і не забиває голи, але його важливість і вплив набагато більші, ніж у всіх гравців команди разом узятих. Якщо гравці будуть слідувати командам тренера, вони практично завжди будуть перемагати. Але якщо тренер роздає вказівки, а гравці або не розуміють їх, або ігнорують, і продовжують робити все по-своєму, на них неминуче чекає поразка.
Так і в нашому житті, подібно до тренера, який бачить те, чого не бачать гравці, Творець бачить те, чого не бачимо ми, і дає нам знаки.
Футбол – це змагальний вид спорту, у якому хтось виграє, а хтось програє, проте він справді здатний вплинути на різні країни та зміцнити їхню співпрацю заради миру. Наприклад, чемпіонати Кубку світу збирають удвічі більше глядачів, ніж Олімпіади, і це говорить про те, як багато людей на землі люблять футбол! Ось чому футбол, як і Олімпійські ігри, має всі шанси стати початком, який об’єднує різні країни, раси, релігії та культури.