Врожай

У кожного в житті, є свій час посіву і жнив. Під час жнив людина, спираючись на якість зібраного нею урожаю, судить про результати. Тільки після цього вона готова до самовідновлення.

Сівба може здатися безглуздою справою: розсипаючи насіння, селянин втрачає кошти. Але це мудре заняття, бо він сіє не заради сьогодення, а заради майбутнього, яке принесе йому багатий урожай.

Не намагайтеся приступати до посіву чи збирати врожай лише заради себе. І спонукальні мотиви, і результат мають належати загальному благу.

Посіяне зерно проростає, дає паросток, приносить урожай, який господар збирає та зберігає у своїх засіках. Так само і ми неодмінно повинні завершити процес, який дозволить нам бути зібраними, подібно до плодів, і знадобитися для якоїсь мети.

Людина народжується, щоб принести плоди любові у земному житті, яких бажає Небесний Батько. Життя коротке, як один сезон. Цього так мало!

Життя, що прожите заради любові, продуктивне, воно приносить плоди, і, навпаки, життя, яке не знає любові, тягне за собою виснаження та руйнування.
Щоб зібрати гідний урожай нашого життя, нам потрібно пройти шлях любові. Це означає, що ми повинні народитися в любові, вирости в любові, керуватися нею як метою, і йти шляхом любові все своє життя. Навіть у момент смерті ми повинні залишати світ з думкою про те, що повертаємось до любові.