Розділ 1. Корінь гріха

제1절 죄의 뿌리



Мова


Місця


이제까지 인간 속에 깊이 그 뿌리를 박고 쉬임 없이 인간을 죄악의 길로 몰아내고 있는 죄의 뿌리가 무엇인가 하는 것을 안 사람은 한 사람도 없었다. 다만 기독교 신도들만이 성경을 근거로 하여 인간 조상 아담과 해와가 선악과(善惡果)를 따먹은 것이 죄의 뿌리가 된 것이라고 막연하게 믿어 왔을 뿐이다. 그러나 선악과가 문자 그대로 나무의 과실이라고 믿는 신도들과, 또 성서의 많은 부분이 그러한 것처럼 이것도 그 어떠한 것에 대한 상징이나 비유일 것이라고 믿는 신도들이 서로 의견을 달리하여 제각기 구구한 해석을 하고 있을 뿐, 아직까지도 이에 대한 완전한 해명이 내려지지 않고 있는 것이다.

До цього часу жодній людині не було відоме джерело гріха, яке коріниться глибоко всередині людини і спонукає її робити гріховні вчинки. Щоправда, християни, спираючись на біблійні писання, притримувалися (хоча й недостатньо чіткого) розуміння, що всі гріхи виникли внаслідок того, що Адам і Єва, перший чоловік і перша жінка, з’їли плід із дерева пізнання добра і зла. Однак одні християни припускають, що це був плід справжнього дерева, інші вірять, що плід — це символ, оскільки Біблія написана мовою символів. Досі не існує чіткої відповіді на це питання.

У чому полягає корінь гріха?



Ⅰ. 생명나무선악을 알게 하는 나무

1.1. Дерево життя та дерево пізнання добра і зла

많은 기독교 신도들은 오늘에 이르기까지 아담과 해와가 따먹고 타락(墮落)되었다는 선악과가 문자 그대로 어떠한 나무의 열매인 줄로만 알고 있었다. 그러나 인간부모 되시는 하나님무엇 때문에 자녀들이 따먹고 타락할 수 있는 과실(果實)을 그렇게도 보기 좋고 탐스럽게 만들어서(창 3 : 6), 그들이 손쉽게 따먹을 수 있는 곳에 두셨을 것인가?

Багато християн до сьогоднішнього дня вірять у те, що плід, який став причиною гріхопадіння Адама і Єви, був плодом звичайного дерева. Та чи міг Бог — люблячий Батько людства — створити плід таким приємним на вигляд і жаданим (Бут. 3:6), якщо той плід був здатний привести до гріхопадіння? Чи міг Він помістити такий небезпечний плід у легкодоступному для дітей місці?

예수님은 입에 들어가는 것이 사람을 더럽게 하는 것이 아니라 입에서 나오는 그것이 사람을 더럽게 하는 것이니라(마 15 : 11)고 말씀하셨다. 하물며 먹는 것이 어떻게 인간타락케 할 수 있었을 것인가? 한편 인간원죄(原罪)는 인간시조로부터 유전(遺傳)되어 나오고 있는 것인데, 먹는 물건이 어떻게 원죄를 유전하는 요인이 될 수 있을 것인가?

Ісус сказав: «Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить» (Матв. 15:11). Як же тоді те, що ми їмо, могло стати причиною гріхопадіння? Людство успадкувало первородний гріх від своїх прабатьків, однак чи можливо, щоб щось їстівне стало причиною того, що первородний гріх передається від батьків дітям?

유전은 오직 혈통(血統)을 타고 내려오는 것이기 때문에, 어느 한 사람이 그 무엇을 먹었다고 하여 그 결과가 후손에게까지 유전될 수는 없는 것이다. 하나님은 그의 말씀에 대한 인간의 순종 여부를 시험하시기 위하여 선악과를 창조하시고 그것을 따먹지 말라고 명령하셨다고 믿고 있는 신도들도 있다. 그러나사랑하나님께서 그와 같이 인간에게 사망이 따르는 방법으로써 그렇게 무자비시험을 하셨으리라고는 볼 수 없는 것이다.

Те, що пов’язане зі спадковістю, передається лише через кровний зв’язок. Наслідки, спричинені чимось з’їденим людиною, не передаються з покоління в покоління. Багато хто вірить, що, створивши плід дерева пізнання добра і зла та заборонивши від нього їсти, Бог хотів перевірити слухняність людини. Таке твердження породжує закономірне запитання: чи може Бог любові настільки безжалісно випробовувати людину, використовуючи для цього засоби, які здатні спричинити її смерть?

아아담과 해와는 그들이 선악과(善惡果)를 따먹으면 정녕코 죽으리라 하신 하나님말씀대로 따먹으면 죽을 줄을 알고 있었다. 그럼에도 불구하고 그들은 이것을 따먹었다. 기아(饑餓)에 허덕였을 리도 없는 아담과 해와가 먹을 것을 위하여 죽음을 무릅쓰면서까지 그렇게 엄중한 하나님말씀을 어겼으리라고는 생각되지 않는다. 그러므로 선악과는 어떠한 물질이 아니고, 생명에 대한 애착까지도 문제되지 않을 만큼 강력한 자극을 주는 다른 무엇이었음에 틀림없다.선악과가 이와 같이 물질이 아니라면 그것은 다른 무엇을 비유한 것으로 볼 수밖에 없다. 성경(聖經)의 많은 주요한 부분이 상징이나 비유로 기록되어 있는 것이 사실인데, 무엇 때문에 선악과만은 굳이 문자대로 믿지 않으면 안 된단 말인가? 오늘날의 기독교 신도들은 모름지기 성서의 문자에만 붙들려 있었던 지난날의 고루하고도 관습적인 신앙태도를 버려야 하겠다.

Зі слів Бога Адам і Єва знали, що, з’ївши від плоду пізнання добра та зла, вони помруть. Незважаючи на це, вони їли від нього. При цьому прабатьки людства зовсім не помирали від голоду. Зрозуміло, що вони б ніколи не ризикнули власним життям і не порушили б таку сувору Божу заповідь просто заради якоїсь їжі. Тому випливає висновок, що плід дерева пізнання добра і зла не є звичайним матеріальним плодом. Це повинно було бути щось настільки привабливе й бажане, що навіть любов до життя не зупинила Адама і Єву. Тобто, якщо плід дерева пізнання добра і зла не був матеріальним плодом, він має символізувати щось інше. Чому ми повинні вперто дотримуватися буквального тлумачення плоду, якщо в Біблії багато важливих моментів описано за допомогою символів та метафор? Сучасним християнам слід відмовитися від вузького, вже застарілого ставлення до віри і не дотримуватися буквального тлумачення Біблії.

선악과를 비유로 보아야 한다면 그것은 과연 무엇을 비유하였을 것인가? 우리는 이것을 해명하는 방법으로서 창세기 2장 9절의 ‘선악을 알게 하는 나무’와 함께 에덴동산에 있었다고 하는 ‘생명나무’가 무엇인가를 먼저 알아보기로 하자. 이 ‘생명나무’가 무엇인지를 알게 되면 그와 함께 있었던 ‘선악을 알게 하는 나무’가 무엇이라는 것도 바로 알 수 있겠기 때문이다.

Якщо плід не був звичайним, то що він символізував? Пошук відповіді на це запитання слід починати з розгляду дерева життя, яке розташовувалося поруч із деревом пізнання добра і зла в Едемському саду (Бут. 2:9). Розкривши значення дерева життя, ми зрозуміємо символіку дерева пізнання добра і зла.

Що символізує плід?



1. 생명나무

1.1.1. Дерево життя

성서(聖書)의 말씀에 의하면, 타락인간(墮落人間)의 소망은 ‘생명나무’ 앞으로 나아가 ‘생명나무’를 이루는 데 있다. 잠언 13장 12절을 보면 구약시대(舊約時代)에 있어서의 이스라엘 민족도 ‘생명나무’를 소망의 대상으로 바라고 있었던 것이고, 요한계시록 22장 14절의 기록을 보면 예수 이후 오늘에 이르기까지의 모든 기독교 신도들의 소망도 역시 ‘생명나무’에 나아가려는 데 있음을 알 수 있다. 이와 같이타락인간의 궁극적인 소망이 ‘생명나무’인 것을 보면 타락 전 아담의 소망도 ‘생명나무’였을 것임에 틀림없다. 왜냐하면 복귀 과정에 있는 타락인간은 원래 타락 전 아담이 이루려다가 못 이룬 바로 그 소망을 다시 찾아 이루어야 하기 때문이다.

У Біблії говориться, що грішна людина прагне досягти дерева життя і здобути його. Ще за часів Старого Заповіту воно було найзаповітнішою мрією ізраїльтян (Прит. 13:12). Від часів Ісуса й дотепер дерево життя залишається предметом прагнень усіх християн (Об’яв. 22:14). Оскільки дерево життя уособлює собою найбільшу надію грішного людства, випливає висновок, що і Адам до гріхопадіння мріяв саме про нього. Отже, грішна людина в процесі відновлення має віднайти та втілити надію, яку Адам мав до гріхопадіння, але так і не зміг утілити.

창창세기 3장 24절에, 아담이 범죄하였기 때문에 하나님이 화염검(火焰劍)으로써 ‘생명나무’에로 나아가는 그의 길을 막아 버렸다고 기록되어 있다. 이 사실로 보아도 타락 전 아담의 소망이 ‘생명나무’였다는 것을 알 수 있다. 아담은 타락으로 인하여 그의 소망이었던 이 ‘생명나무’를 이루지 못하고 에던동산에서 쫓겨났기 때문에(창 3 : 24), 그 ‘생명나무’는 그 후 한결같이 타락인간의 소망으로 남아져 내려왔던 것이다.

У Книзі Буття (3:24) написано, що, оскільки Адам учинив гріхопадіння, Бог поставив Херувима і меча полум’яного, щоб перекрити шлях до дерева життя. Це також дає підставу для висновку про те, що надією Адама до гріхопадіння було дерево життя. Однак через гріхопадіння він не зміг його досягти і був вигнаний з Едемського саду. Відтоді дерево життя завжди залишалося надією для грішних людей.

그러면 완성될 때를 바라보며 성장하고 있던 미완성(未完成)한 아담에 있어서의 소망이란 무엇이었을 것인가? 그것은 그가 타락되지 않고 성장하여 하나님창조이상(創造理想)을 완성한 남성이 되는 것이 아닐 수 없는 것이다. 따라서 우리는 여기에서생명나무’의 내용은 바로 ‘창조이상완성한 남성’이라는 것을 알 수 있다. 그런데 ‘창조이상완성한 남성’은 곧 완성한 아담을 의미하는 것이므로, ‘생명나무’는 결국 완성한 아담을 비유한 말이라는 것을 알 수 있는 것이다.

Про що міг мріяти Адам, який ще не досяг досконалості і перебував у процесі росту? Він напевно хотів стати досконалим чоловіком, який, уникнувши гріхопадіння, втілить Божий ідеал творення. Тому дерево життя символізує чоловіка, який утілив ідеал творення. Адам, досягши досконалості, повинен був стати цим ідеальним чоловіком. Отже, дерево життя символізує досконалого Адама.

Дерево життя

만일 아담이 타락되지 않고 ‘창조이상완성한 남성’이 되어서 ‘생명나무’를 이루었다면, 그의 후손들도 모두 ‘생명나무’가 되어 지상천국(地上天國)을 이루었을 것이었다. 그러나 아담이 타락하였기 때문에 하나님은 ‘생명나무’로 나아가는 그의 길을 화염검(火焰劍)으로 막아 버리고 말았다(창 3 : 24). 그렇기 때문에 ‘생명나무’는 창조이상복귀하려는 타락인간의 소망으로 남아지지 않을 수 없었던 것이다. 그러나 원죄(原罪)가 있는 타락인간은 그 자신의 능력으로는 창조이상완성한생명나무’가 될 수 없는 것이다. 그렇기 때문에 타락인간이 ‘생명나무’가 되기 위하여는 로마서 11장 17절에 기록된 말씀대로, 창조이상완성한남성이 이 지상에 ‘생명나무’로 오셔 가지모든 인간을 그에게 접붙이어 하나되게 하지 않으면 아니 된다. 이러한 ‘생명나무’로 오셨던 분이 바로 예수님이었던 것이다. 그러므로 잠언 13장 12절에 의하면, 구약시대성도들이 고대하였던 ‘생명나무’는 바로 초림(初臨) 예수님이었다는 것을 알 수 있다.

Якби Адам не згрішив, а досяг дерева життя, тобто став чоловіком, який утілив ідеал творення, за ним пішли б його нащадки, і таким чином виникло б Царство Небесне на землі. Однак Адам згрішив, і Бог полум’яним мечем перегородив йому шлях до дерева життя (Бут. 3:24). Тому дерево життя залишається лише надією грішної людини, яка намагається відновити ідеал творення. При цьому грішна людина, обтяжена первородним гріхом, не може стати деревом життя і втілити ідеал творення, покладаючись лише на власні зусилля. Щоб це відбулося, на землю, як дерево життя, повинен прийти один чоловік, який утілив ідеал творення. Усе людство має «щепитися» від нього і стати з ним єдиним цілим (Рим. 11:17). Таким деревом життя і був Ісус, який утілив мрії святих і віруючих епохи Старого Заповіту (Прит. 13:12), які очікували його приходу.

그러나 창세기 3장 24절에 명시되어 있는 바와 같이, 하나님이 화염검으로써 ‘생명나무’에로 나아가는 아담의 길을 막았기 때문에, 이것이 걷히지 않고는 인간이 ‘생명나무’에로 나아갈 수 없었던 것이다. 따라서 사도행전 2장 3절에 기록된 대로 오순절(五旬節) 날에 성도들 앞을 가로막고 있었던 불 같은 혀 곧 화염검이 갈라진 후에야 성령(聖靈)이 강림하여, 전인류가 ‘생명나무’ 되시는 예수님 앞으로 나아가 그에게 접붙임을 받을 수 있게 되었던 것이다.

Оскільки Бог перегородив Адаму шлях до дерева життя полум’яним мечем, людям буде неможливо досягти його до того часу, доки перепона не буде подолана. У день П’ятидесятниці вогненні язики «осіли» на кожному з апостолів, і вони сповнились Духа Святого (Дії 2:3—4). Те, що відбулося, означало, що була усунена перешкода на шляху до дерева життя — полум’яний меч, і проявилося це появою вогненних язиків, за якою відбулося зішестя Святого Духа, і було відкрито шлях до того, щоб усе людство могло прийти до Ісуса, дерева життя, і «щепитися» від нього.

그러나 기독교 신도들은 ‘생명나무’ 되시는 예수님에게 영적(靈的)으로만 접붙임을 받게 되었기 때문에, 아무리 예수님을 잘 믿는 부모라 할지라도 또다시 속죄(贖罪)를 받아야 할 죄악의 자식을 낳지 않을 수 없게 된 것이다. 이러한 사실로 미루어 보아 아무리 잘 믿는 성도라 할지라도 아담으로부터 유전되어 나온 원죄를 아직도 벗지 못하고 있기 때문에, 이것을 또 그 자식에게 유전하고 있다는 사실을 우리는 알 수 있다(전편 제4장 제1절).

Однак християни можуть «щепитися» від Ісуса лише на духовному рівні. Тому незалежно від глибини їхньої віри в Ісуса вони все одно дають народження грішним дітям, яким необхідне очищення від гріха. Навіть людям найглибшої віри було не під силу позбутися успадкованого від Адама первородного гріха, тому вони передавали його своїм дітям із покоління в покоління (Месія 1).

그렇기 때문에 예수님은 지상에 ‘생명나무’로 재림(再臨)하셔서 온 인류를 다시 접붙이심으로써 원죄까지 속죄해 주시는 섭리를 하시지 않으면 안 되는 것이다. 요한계시록 22장 14절의 말씀대로 신약성도(新約聖徒)들이 또다시 ‘생명나무’를 고대하게 된 이유는 여기에 있는 것이다. 따라서 이 요한계시록 22장 14절에 기록되어 있는 ‘생명나무’는 바로 재림 예수님을 비유한 말씀인 것을 알 수 있다.

З цієї причини Ісус повинен знову прийти на землю як дерево життя, щоб людство «щепилося» від нього й очистилося від первородного гріха. Ось чому святі й віруючі епохи Нового Заповіту прагнуть дерева життя (Об’яв. 22:14), яке символізує Христа Другого пришестя.

우리는 여기에서 하나님의 구원섭리(救援攝理)의 목적이 에덴동산에서 잃어버렸던 ‘생명나무’(창 2 : 9)를 요한계시록 22장 14절의 ‘생명나무’로서 복귀하시려는 데 있다는 것을 알 수 있다. 아담이 타락(墮落)하여 창세기 2장 9절의 첫 ‘생명나무’를 이루지 못하였기 때문에, 타락인간들을 구원(救援)하시기 위하여 예수님은 요한계시록 22장 14절의 후‘생명나무’로 재림하셔야 하는 것이다. 예수님을 후아담이라고 하는 이유는 여기에 있다(고전 15 : 45).

Дерево життя було втрачене в Едемському саду (Бут. 2:9), тому Божа мета провидіння спасіння полягала в його відновленні як дерева життя, про яке говориться в Об’явленні (22:14). Через гріхопадіння Адам не зміг стати першим деревом життя (Бут. 2:9), тому, щоб спасти грішне людство, Ісус має прийти вдруге як останнє дерево життя (Об’яв. 22:14). Ось чому Ісуса називають «останнім Адамом» (1 Кор. 15:45).



2. 선악을 알게 하는 나무

1.1.2. Дерево пізнання добра і зла

하나님은 아담만을 창조하신 것이 아니라 그의 배필로서 해와를 창조하셨다. 그러므로 동산 가운데에 창조이상(創造理想)을 완성한 남성을 비유하는 나무가 있었다면 그러한 여성을 비유하는 또 하나나무도 있었어야 할 것이 아니겠는가! ‘생명나무’와 같이 서 있었다고 기록되어 있는(창 2 : 9) ‘선악을 알게 하는 나무’가 바로 그것이었던 것이다. 따라서선악을 알게 하는 나무’라고 한 그 나무창조이상완성여성상징하는 것이기 때문에, 그것은 결국 완성한 해와를 비유한 말이라는 것을 알 수 있는 것이다.

Бог створив не лише Адама, Він створив також і Єву, якій призначено було стати дружиною Адама. Якщо в Едемському саду знаходилося дерево, що символізувало чоловіка, який утілив ідеал творення, хіба не мало там бути дерево, що було символом такої ж жінки? Це дерево, яке стояло поруч із деревом життя, як сказано в Біблії, називалося деревом пізнання добра і зла (Бут. 2:9). Дерево пізнання добра і зла символізує жінку, яка втілить ідеал творення, тому стає зрозуміло, що воно уособлювало досконалу Єву.

Дерево пізнання добра і зла

성서에서는 예수님을 포도나무(요 15 : 5) 혹은 감람나무(롬 11 : 17)로 비유하고 있다. 이와 마찬가지하나님인간 타락(墮落)의 비밀을 암시하심에 있어서도 완성한 아담과 해와를 두 나무로 비유하셨던 것이다.

Інколи в Біблії Ісуса метафорично порівнюють із виноградною лозою (Іван. 15:5) або оливковим деревом (Рим. 11:17). Так Бог дає нам ключ до розгадки таємниці гріхопадіння, символічно представивши досконалих Адама і Єву у вигляді двох дерев.



Ⅱ. 뱀의 정체

1.2. Ідентичність змія

해와를 꼬여서 범죄케 한 것은 뱀이었다고 성서에 기록되어 있다(창 3 : 4∼5). 그러면 또 이 뱀은 무엇을 말한 것인가? 우리는 창세기 3장에 기록되어 있는 그 내용에 의하여 뱀의 정체를 알아보기로 하자.

У Біблії говориться, що змій спокушав Єву вчинити гріх (Бут. 3:4—5). Що це був за змій? Давайте ще раз звернемося до третьої глави Буття, щоб насправді зрозуміти ідентичність змія.

성경에 기록된 뱀은 인간과 담화(談話)를 할 수 있었다. 그리고 영적인 인간타락시킨 것을 보면 그것도 영적인 존재가 아닐 수 없는 것이다. 더구나 그 뱀이 인간으로 하여금 선악과(善惡果)를 따먹지 못하도록 하시려는 하나님의 뜻을 알았던 사실로 미루어 보아, 그것은 더욱 영물(靈物)이 아니어서는 안 된다.

Змій, описаний у Біблії, міг розмовляти з людьми. Він змусив людей, які є духовними істотами, вчинити гріхопадіння. З цього випливає, що він також є духовною істотою. Більше того, той факт, що змій знав волю Бога, Який суворо заборонив їм їсти плід із дерева пізнання добра і зла, ще раз доводить, що змій символізує якусь духовну істоту.

또 요한계시록 12장 9절을 보면, 하늘에서 큰 용(龍)이 땅으로 내어 쫓기니 옛 뱀 곧 마귀(魔鬼)라고도 하고 사탄이라고도 한다고 기록되어 있는데, 이 옛 뱀이 바로 에덴동산에서 해와를 꼬인 그 뱀이라는 것은 두말할 필요도 없다. 그런데 이 뱀이 하늘로부터 내쫓겼다고 하였으니, 하늘에 있었던 그 옛 뱀이 영물이 아니고 무엇이겠는가? 한편 이 뱀을 마귀요 사탄이라고 하였는데, 이 사탄은 인간타락된 이후 오늘에 이르기까지 항상 인간마음악(惡)방향으로 이끌어 나온 것이 사실이니 그것은 영물이 아닐 수 없는 것이다. 이렇듯 사탄이 영물인 것이 사실이라면, 사탄으로 표시된 뱀이 영물임은 말할 것도 없다. 성서나타나 있는 이러한 사실로 보아, 해와를 꼬인 뱀은 동물이 아니고 어떠한 영적인 존재였다는 것을 우리는 알 수 있는 것이다.

У Біблії описується «змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу» (Об’яв. 12:9). Зрозуміло, що цей стародавній змій — той самий змій, який спокусив Єву в Едемському саду. Оскільки цього змія було скинуто з небес, то хіба він може бути кимось іншим, як не духовною істотою, яка жила на небесах? Насправді, той факт, що змій, якого називають дияволом та сатаною, від часів гріхопадіння й дотепер постійно спрямовує душу людини до зла, свідчить про те, що він є духовною істотою. Зважаючи на те, що сатана — духовна істота, змій, який його символізує, також повинен бути духовною істотою. Отже, ми розуміємо, що всі ці моменти з Біблії доводять, що змій, який спокусив Єву, є не твариною, а духовною істотою.

그러면 이처럼 뱀으로 비유한 영물(靈物)이 과연 창세 전(創世前)부터 있었던 것인가, 그렇지 않으면 이것도 피조물(被造物) 중의 하나였던가 하는 것이 문제가 되는 것이다. 만일 이 뱀이 창세 전부하나님과 대립된 목적가지고 있었던 존재라면, 피조세계(被造世界)에서 벌어지고 있는 선악(善惡)의 투쟁은 불가피한 것으로서 영속(永續)할 수밖에 없다. 따라서 하나님복귀섭리(復歸攝理)는 결국 무위로 돌아가 버리고 말 것이며, 모든 존재가 하나님 한 분으로부터 창조되었다는 일원론(一元論)은 깨어지고 말 것이다. 그렇기 때문에 뱀으로 비유한 이 영물은 원래 선(善)목적으로 창조되었던 어떠한 존재인데 타락되어 사탄이 되었다고 보지 않을 수 없는 것이다.

Постає запитання, чи існувала духовна істота, символом якої був змій, до створення Всесвіту, чи вона була створена як його частина? Якщо цей змій існував до створення Всесвіту і мав мету, протилежну до Божої, тоді конфлікт між добром і злом у Всесвіті був би неминучим і вічним. У такому разі Боже провидіння відновлення було б неможливим. Більше того, стає безпідставним твердження монотеїзму про те, що все у Всесвіті створене єдиним Богом. Відповідно, ми можемо зробити висновок, що духовна істота, яку символізує змій, первісно була створена з метою добра, але пізніше згрішила і стала сатаною.

그러면 하나님창조하신 영적인 존재로서 인간과 담화(談話)를 할 수 있고, 하나님의 뜻을 알 수 있으며, 또 그 소재(所在)가 하늘이었고, 한편 또 그것이 만일 타락(墮落)되어 악한 존재로 전락하게 되는 경우 시간과 공간을 초월하여 인간의 심령(心靈)을 지배할 수 있는 능력을 가질 수 있는 조건을 구비한 존재는 과연 무엇일 것인가? 천사(天使) 이외에는 이러한 조건을 구비한 존재가 없으므로 우선 그 뱀은 천사를 비유한 것이라고 보지 않을 수 없는 것이다. 그런데 베드로후서 2장 4절을 보면, 하나님이 범죄한 천사를 용서치 아니하시고 어두운 지옥(地獄)에 던져 두셨다고 하는 기록이 있다. 이 말씀은 천사가 바로 인간을 꼬여 가지고 범죄하였던 뱀의 정체라는 사실을 결정적으로 입증하여 주고 있는 것이다.

Яка створена Богом духовна істота могла розмовляти з людьми, знати волю Бога і жити на небесах? Яка істота, навіть після того як згрішила і перетворилася на злу, може, долаючи межі часу і простору, володарювати над духом людини? Оскільки це може бути лише ангел, стає зрозуміло, що змій символізує саме ангела. Слова «Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, і в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд» (2 Пет. 2:4) підтверджують висновок про те, що змій, який спокусив людей і вчинив гріх, насправді є ангелом.

Ідентичність змія

뱀은 혀끝이 둘로 갈라져 있다. 따라서 그것은 한 혀로 두 말을 하고, 한 마음으로 이중의 생활을 하는 자의 표상이 되는 것이다. 또 뱀은 자기의 먹을 것을 몸으로 꼬아서 먹기 때문에, 이것은 자기 이익을 위하여 남을 유혹하는 자의 표상이 된다. 그러므로 성서인간을 꼬인 천사(天使)를 뱀으로 비유하였던 것이다.

Змій має роздвоєний язик, тому він став символом того, хто одним язиком говорить протилежні речі та в душі живе подвійним життям. Перед тим як проковтнути жертву, змій обвивається навколо неї. Це метафорично зображує того, хто в корисливих цілях заманює в пастку інших. Із цієї причини Біблія уподібнює ангела, який спокушав людей, до змія.



Ⅲ. 천사의 타락인간타락

1.3. Гріхопадіння ангела і гріхопадіння людини

우리는 위에서 인간을 꼬여 타락케 한 뱀이 바로 천사였으며, 이 천사가 범죄하여 타락(墮落)됨으로써 사탄이 되었다는 사실을 알았다. 그러면 다음으로 우리는 천사와 인간이 어떠한 죄를 저질렀는가 하는 것을 알아보기로 하자.

Тепер ми знаємо, що змій, який спокушав людей учинити гріх, — це ангел, що згрішив і став сатаною. Зараз давайте поговоримо про те, який гріх учинили ангел і люди.



1. 천사의 범죄

1.3.1. Злочин ангела

유다서 1장 6절에서 7절에 또 자기 지위를 지키지 아니하고 자기 처소를 떠난 천사들을 큰 날의 심판까지 영원한 결박으로 흑암에 가두셨으며 소돔과 고모라와 그 이웃 도시들도 저희와 같은 모양으로 간음을 행하며 다른 색을 따라가다영원불의 형벌을 받음으로 거울이 되었느니라고 기록되어 있는 것으로 보아, 우리는 천사가 간음(姦淫)으로 타락되었다는 사실을 알 수 있다.

У Біблії говориться: «І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня. Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад…» (Іуда 1:6—7). На основі цих віршів ми можемо зробити висновок, що ангел згрішив, учинивши перелюб.

그런데 간음이란 혼자서는 행할 수 없는 범행이다. 따라서 우리는 에덴동산에서 행하여진 천사의 간음에 있어대상이 되었던 존재가 무엇이었던가를 알아볼 필요가 있는 것이다. 이것을 알기 위하여 우리는 먼저 인간은 어떠한 죄를 저질렀던가 하는 것을 알아보기로 하자.

Перелюб — це злочин, який неможливо вчинити наодинці. Тому нам слід знати, з ким ангел згрішив в Едемському саду. До того як відповісти на це запитання, давайте спочатку поговоримо про те, який злочин скоїла людина.



2. 인간의 범죄

1.3.2. Злочин людини

창세기 2장 25절을 보면, 범죄하기 전 아담 해와는 몸을 가리지 않은 채로도 부끄러워하지 않았다. 그러나 그들이 타락(墮落)한 후에는 벗은 것을 부끄럽게 생각하여 무화과(無花果)나무 잎으로 하체(下體)를 가리었다(창 3 : 7). 만일 선악과(善惡果)라고 하는 어떠한 과실이 있어서 그들이 그것을 따먹고 범죄를 하였다면 그들은 필시 손이나 입을 가리었을 것이다. 왜냐하면 인간은 허물을 가리는 것이 그 본성(本性)이기 때문이다. 그런데 그들은 손이나 입을 가리지 않고 하체를 가리었었다. 따라서 이 사실은, 그들의 하체가 허물이 되었기 때문에 그것을 부끄럽게 생각하였었다는 것을 드러내고 있는 것이다. 이로써 우리는 그들이 하체로 범죄하였다는 사실을 짐작할 수 있는 것이다.

До гріхопадіння, як сказано в Біблії, Адам і Єва були голими і не соромилися (Бут. 2:25). Та після нього, засоромившись власної наготи, зшили вони фігове листя і прикрили свої статеві органи (Бут. 3:7). Люди природно приховують свої вади. Якби плід дерева пізнання добра і зла був справжнім плодом та Адам і Єва скоїли гріхопадіння, з’ївши його, вони б, напевно, прикрили руки або рота. Однак вони прикрили свої статеві органи. Отож очевидно, що вони стали соромитися статевих органів, оскільки їхній прогріх стосувався саме них. Звідси випливає, що вони згрішили своїми статевими органами.

욥기 31장 33∼34절에는 내가 언제 아담처럼 내 죄악을 품에 숨겨 허물을 가리었었던가라고 기록되어 있다. 그런데 아담은 타락한 후 그의 하체를 가리었던 것이다. 이 사실은 곧 아담이 가리었던 그의 하체가 허물이었다는 것을 말해 주고 있는 것이다. 그러면 아담의 하체가 어찌하여 허물이 되었을 것인가? 그것은 말할 것도 없이 아담이 하체로써 범죄하였기 때문이다.

У Книзі Іова (31:33) написано: «Чи ховав свої прогріхи я, як людина [Адам], щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?» Те, що після гріхопадіння Адам прикриває свої статеві органи, дає змогу однозначно стверджувати, що саме з ними був пов’язаний його прогріх. Отже, чому статеві органи Адама стали проявом його прогріху? Тому що саме ними було вчинено гріхопадіння.

인간타락하기 전의 세계있어, 뻔히 죽을 줄 알면서 저지를 수도 있었던 행동무엇이었을 것인가? 그것은 사랑 이외에 다른 것이 있을 수 없는 것이다. 생육하고 번성하라(창 1 : 28) 하신 하나님창조목적(創造目的)은 사랑으로 인하여서만 이루어질 수 있는 것이었다. 따라서 하나님창조목적을 두고 볼 때에 사랑은 가장 귀하고 가장 거룩한 것이 아닐 수 없었던 것이다. 그럼에도 불구하고 인간들이 역사적으로 사랑행동을 천시하여 온 것은 그것이 바로 타락의 원인이 되었었기 때문이다. 여기에서 우리인간도 또한 음란(淫亂)으로 말미암아 타락되었다는 사실을 알 수 있는 것이다.

Заради чого у світі, де ще не сталося гріхопадіння, людина могла ризикнути власним життям? Тільки заради любові. Божа мета творення, описана в благословеннях «плодіться й розмножуйтеся» (Бут. 1:28), може бути втілена лише через любов. Таким чином, із точки зору Божої мети творення, любов є найціннішою та найсвятішою у світі. Проте історично склалося так, що сам акт любові часто сприймається нами зі зневагою, оскільки саме він став причиною гріхопадіння. Отже, ми приходимо до висновку, що людина теж упала в гріх унаслідок блуду.



3. 천사와 인간과의 행음

1.3.3. Перелюб між ангелом і людиною

우리는 위에서 밝힌 바 인간이 천사(天使)의 꼬임에 빠져 타락되었다는 사실과, 인간이나 천사는 모두 행음(行淫)으로 말미암아 타락되었다는 사실과, 그 위에 피조세계(被造世界)에 있어서 영적인 존재로서 서로 어떠한 정적(情的)인 관계를 맺을 수 있는 존재는 인간과 천사 외에 아무것도 없다는 사실 등을 결부하여 볼 때, 인간과 천사와의 사이에 행음관계가 성립되었으리라는 것은 쉽게 긍정할 수 있는 것이다. 그런데 요한복음 8장 44절에는 너희는 너희 아비 마귀에게서 났으니 너희 아비의 욕심을 너희도 행하고자 하느니라고 기록되어 있다. 그리고 요한계시록 12장 9절에서는 마귀(魔鬼)는 곧 사탄이요 사탄은 곧 인간을 꼬인 옛 뱀이라고 명시하였다. 이러한 성구(聖句)들로 미루어 보면 인간은 마귀의 후손이요, 따라서 사탄의 후손이기 때문에 결국 뱀의 후손이 되는 것이다.

Ми вже виявили, що люди вчинили гріхопадіння через спокусу ангела, і що і люди, і ангел упали в гріх унаслідок перелюбу. Люди та ангели — єдині наділені духовним началом істоти у Всесвіті, здатні мати любовні стосунки. Беручи це до уваги, ми можемо зробити висновок, що саме між людьми та ангелом встановилися блудні стосунки. У Євангелії записано: «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете» (Іван. 8:44). В Об’явленні (12:9) диявол названий сатаною, «вужем стародавнім», який спокусив людей. Спираючись на ці слова, ми можемо стверджувати, що люди є нащадками сатани, «вужа стародавнього».

Недозволені статеві стосунки між ангелом і людиною

그러면 인간은 어떤 경위로써 타락한 천사, 즉 사탄의 후손이 되었는가? 이것은 인간의 조상이 천사와 행음함으로 말미암아 모든 인간이 사탄의 혈통(血統)에서 태어나게 되었기 때문이다. 이와 같이 타락인간하나님혈통이 아니고 사탄의 혈통으로서 태어났기 때문에, 로마서 8장 23절에는 성령의 처음 익은 열매를 받은 우리까지도 속으로 탄식하여(친자식이 못 되고) 양자 될 것 곧 우리 몸의 구속을 기다리느니라고 기록되어 있는 것이다. 또 마태복음 3장 7절에는 세례 요한이 유대인들을 보고 독사의 자식, 즉 사탄의 자식이라고 질책하였고, 마태복음 23장 33절에는 예수님이 유대인들을 보시고 뱀들아 독사의 새끼들아 너희가 어떻게 지옥의 판결을 피하겠느냐고 책망하신 기록이 있다. 이러한 성서의 기록을 중심삼고 볼 때, 우리는 천사와 인간 사이에 행음관계(行淫關係)가 있어서 그것이 타락의 원인이 되었다는 사실을 알 수 있는 것이다.

Унаслідок яких дій люди стали нащадками грішного ангела, тобто сатани? Це сталося через те, що прабатьки людства і ангел учинили перелюб, унаслідок чого всі люди стали народжуватися в родоводі сатани. Коли святий Павло писав: «…ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла» (Рим. 8:23), він тим самим визнавав, що ми, грішні люди, походимо з родоводу сатани, а не Бога. Іван Хреститель дорікав іудеям, називаючи їх «родом зміїним» (Матв. 3:7). Ісус говорив фарисеям і книжникам: «О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?» (Матв. 23:33). Ці біблійні вірші доводять, що причиною гріхопадіння стали блудні стосунки між ангелом і прабатьками людства.



Ⅳ. 선악

1.4. Плід дерева пізнання добра і зла

우리는 위에서 ‘선악을 알게 하는 나무’가 완성할 해와를 비유한 것이라는 사실을 밝힌 바 있다. 그러면 또 선악과(善惡果)는 무엇을 말하는 것인가? 그것은 해와의 사랑의미하는 것이다. 과목(果木)이 과실에 의하여 번식되는 것과 같이, 해와는 하나님중심한 그의 사랑으로써 선의 자녀를 번식해야 할 것이었는데, 사탄을 중심한 그의 사랑으로써 악의 자녀를 번식하였다. 해와는 이와 같이 그의 사랑으로써 선의 열매도 맺을 수 있고 또한 악의 열매도 맺을 수 있었던 성장기간(成長期間)을 통하여서 완성되도록 창조되었던 것이다. 따라서 그 사랑선악과라고 하였던 것이며, 그 사람을 말하여 ‘선악을 알게 하는 나무’라고 하였던 것이다.

Отже, дерево пізнання добра і зла символізувало Єву, яка досягне досконалості. Що ж тоді означає плід цього дерева? Він символізує любов Єви. Так само, як дерево розмножується через плоди, Єва через свою любов, зосереджену на Богові, повинна була примножити дітей добра. Натомість, зосередивши свою любов на сатані, вона примножила дітей зла. Єва була створена таким чином, що мала досягти досконалості, пройшовши період розвитку, під час якого через свою любов вона могла принести як плід зла, так і плід добра. Тому її любов названа «плодом дерева пізнання добра і зла», а сама Єва — «деревом пізнання добра і зла».

Плід дерева пізнання добра і зла

그러면 선악과를 따먹었다는 것은 무엇의미하는 것인가? 우리가 그 무엇을 먹는다는 것은 그것을 가지고 자기의 피와 살이 되게 한다는 것을 의미하는 것이다. 해와는 하나님중심한 선의 사랑으로 선과(善果)를 따먹고 선의 피와 살을 받아 선의 혈통을 번식해야 할 것이었다. 그런데 그는 사탄을 중심한 악의 사랑으로 악과(惡果)를 따먹고 악의 피와 살을 받아 악의 혈통을 번식하여 죄악의 사회이루었던 것이다. 따라서 해와가 선악과를 따먹었다고 하는 것은 그가 사탄(천사)을 중심한 사랑에 의하여 서로 혈연관계(血緣關係)를 맺었다는 것을 뜻하는 것이다.

Тоді що означає вираз «з’їсти плід дерева пізнання добра і зла»? Коли ми щось з’їдаємо, це означає, що воно стає частиною нашої плоті і крові. Пізнавши любов, зосереджену на Богові, Єва з’їла б «плід» добра. Після цього, набувши плоті і крові добра, вона започаткувала б родовід добра. Однак вона з’їла «плід» зла, пізнавши любов зла, центром якої був сатана. Таким чином вона набула плоті й крові зла і започаткувала родовід зла, який дав початок нашому грішному світу. Тому коли говорять, що Єва з’їла плід із дерева пізнання добра і зла, то мають на увазі, що у своїх стосунках з ангелом вона пізнала сатанинську любов, унаслідок чого їх стали пов’язувати кровні узи (혈연관계, хьорьонквангє).

창세기 3장 14절을 보면, 하나님타락한 천사를 저주하시어 배로 다니고 또 종신토록 흙을 먹으리라고 하셨다. 다리로 다니지 못하고 배로 다닌다는 것은 천사가 창조본연(創造本然)의 활동을 하지 못하고 비참해진다는 것을 뜻하는 것이고, 흙을 먹는다는 것은 하늘로부터 쫓겨남으로 말미암아(사 14 : 12, 계 12 : 9), 하나님으로부터의 생명요소를 받지 못하고 죄악의 세계에서 악의 요소를 받으면서 살아간다는 것을 의미하는 것이다.

Бог прокляв грішного ангела, сказавши, що він на своїм череві буде плазувати, і порох їстиме у всі дні свого життя (Бут. 3:14). «На своїм череві будеш плазувати» означає, що ангел перетворився на жалюгідну істоту, нездатну діяти так, як їй слід було у відповідності до первісного плану творення. Слова «і порох ти їстимеш» означають, що скинутий на землю ангел (Іс. 14:12; Об’яв. 12:9) був позбавлений права отримувати елементи життя від Бога. Тому його життя підтримується елементами зла, які надходять від грішного світу.



Ⅴ. 죄의 뿌리

1.5. Корінь гріха

우리성서에서 밝혀진 바에 의하여, 죄(罪)의 뿌리는 인간 시조가 과실을 따먹은 데 있는 것이 아니라 뱀으로 표시된 천사(天使)와 불륜(不倫)한 혈연관계를 맺은 데 있다는 것을 알게 되었다. 따라서 그들은 하나님의 선의 혈통을 번식하지 못하고 사탄의 악의 혈통을 번식하게 되었던 것이다.

Спираючись на Біблію, ми приходимо до висновку, що корінь гріха полягає не в тому, що прабатьки людства з’їли якийсь плід, а в тому, що вони вступили в заборонений кровний зв’язок з ангелом, символічно названим змієм. Унаслідок цього вони примножили не Божий родовід добра, а сатанинський родовід зла.

Корінь гріха — перелюб між англелом і людьми

한편 또 우리는 다음과 같은 사실로 미루어서 인간의 죄의 뿌리가 음란(淫亂)에 있었다는 것을 더욱 명백히 알 수 있게 되는 것이다. 죄의 뿌리가 혈연적인 관계이루어졌기 때문에 이 원죄(原罪)는 자자손손(子子孫孫)에게 유전되어 왔다. 그리고 죄를 벗으려고 하는 종교마다 간음(姦淫)을 가장 큰 죄로 규정하여 왔으며, 이것을 막기 위하여 금욕생활(禁慾生活)을 강조하여 온 것이니, 이것도 죄의 뿌리가 음란에 있음을 의미하는 것이다. 이스라엘민족이 하나님선민(選民)이 되기 위한 속죄(贖罪)의 조건으로서 할례(割禮)를 행하였던 것은, 죄의 뿌리가 음란에 의하여 악의 피를 받아들인 데 있었기 때문에 타락인간의 몸으로부터 그 악의 피를 뽑는다는 조건을 세워서 성별(聖別)하기 위함이었다.

Доказом того, що корінь людських гріхів походить від статевої розпусти, є такі факти. Первородний гріх успадковується з покоління в покоління, тому що корінь гріха породжений кровним зв’язком. Ті релігії, які наголошують на необхідності очищення від гріха, вважають розпусту й подружню зраду смертним гріхом та навчають чеснотам цнотливості і стриманості. Це ще один доказ того, що корінь гріха слід шукати у хтивості. Ізраїльтяни здійснювали обряд обрізання як умову очищення від гріха для того, щоб належати до обраного Богом народу. Метою обрізання було відділити народ Бога від грішних людей, для чого й проливалася кров зла. Адже корінь гріха в тому, що в людських жилах тече кров зла, успадкована через утрату людьми своєї непорочності.

수많은 영웅 열사(英雄烈士)와 국가들이 멸망하게 된 주요한 원인이 음란(淫亂)에 있었던 것은, 음란이란 죄의 뿌리가 항상 인간마음 가운데서 자기도 모르게 발동하였기 때문이다. 우리종교로써 인륜도덕(人倫道德)을 세우고, 제반 교육을 철저히 하며, 범죄를 양성하는 경제사회제도를 개선함으로써 다른 모든 죄악들은 이 사회로부터 불식(拂拭)할 수 있을 것이다. 그러나 문명이 발달되면서 날로 안일한 생활을 하게 됨에 따라 증대되어 가고 있는 음란이란 범죄만은 그 누구도 막을 길이 없다고 보는 것이 오늘날의 실정이다. 그러므로 인간사회에서 이 범죄를 발본색원(拔本塞源) 할 수 없는 한 결코 이상세계(理想世界)는 기약할 수 없는 것이다. 따라서 재림(再臨)하시는 메시아는 이 문제근본적으로 해결할 수 있어야 한다. 이러한 사실들은 죄의 뿌리가 어디까지나 음란에 있다는 것을 여실히 입증하고 있는 것이다.

Основною причиною падіння багатьох держав, утрати свого становища національними героями й патріотами були безладні статеві стосунки, тому що корінь гріха завжди підсвідомо породжував у душі людини потяг до розпусти. Можна позбутися будь-якого іншого зла в суспільстві, піднявши моральний рівень людей за допомогою релігії, введення різних освітніх програм, покращення економічної та політичної систем. Але наразі ніхто не може зупинити статеву розпусту і викорінити злочини, які з нею пов’язані. Вона процвітає дедалі більше поряд із тим, як розвиток цивілізації робить життя людини легшим і безтурботнішим. Отже, наші мрії про створення ідеального світу так і залишаться лише пустими мріями, доки ми не зможемо викорінити статеву розпусту. Месія, який повертається до людства, — це той, хто може розв’язати всі ці проблеми раз і назавжди. Ці факти яскраво свідчать про те, що корінь гріха слід шукати в похоті.


Зміст