Бажання душі

Ми прагнемо гармонії та схвалення Небес. Ми хочемо, щоб у світі запанували рівність і добробут. Звідки виникає таке бажання? Воно виникає з глибини душі, а не тіла. Бажання душі ґрунтується на добрі. Згідно з цим бажанням, люди не повинні ставитися одне до одного, як вороги, не повинні сваритися і вбивати одне одного. Треба, щоб між усіма людьми встановилися стосунки любові в атмосфері свободи, миру і щастя. Це предмет надії для всього людства.

Багато людей живуть, не знаючи, що таке душа. Людина не підозрює, що душа – це основа, яка формує її як особистість і спрямовує її у бік Істинної любові. Наша душа неосяжно велика. Вона прагне приєднатися до досконалого джерела і завжди шукає щось нове, ідеальне, мирне і щасливе.

Людина, яка не вміє самостійно впоратися зі своїми внутрішніми протиріччями, не пізнає щастя і миру, не втілить свою надію, навіть якби у світі, де вона живе, повністю припинилися всі конфлікти. Проблема всередині самої людини.

Хіба тіло породжує надію? Ні. Бажаючи втамувати голод, тіло готове вирвати останній шматок з рук брата або сестри, щоб в ту ж мить з’їсти його. Так проявляється фізичне бажання. Бачачи це, душа сподівається, що тіло перестане так себе поводити.

Чим ширша прірва між душею і тілом, тим більше горя. Їхні стосунки в цьому разі будуються на стражданнях. Отже, нам необхідно об’єднати душу й тіло і для цього максимально зменшити розрив між ними. Інакше у світі людей не запанує мир і щастя.

Найголовніше в тому, щоб кожна людина знайшла внутрішню єдність. Досягнувши єдності душі і тіла, ми можемо сказати, що заслужили найвище щастя. Не сформувавши всередині себе непохитний і непорушний за будь-яких обставин центр, ми не з’єднаємося з джерелом безконфліктного світу.