Центр Всесвіту

Всесвіт можна уявити у вигляді великого кола, всередині якого розташовані маленькі кола. У самому центрі – маленька точка, що являє собою людину. Природно, що кожен хоче перебувати в центрі Всесвіту. Такого бажання ні в кого, крім людини, немає. Лише людина вважає себе центром Всесвіту, з’єднаним з усіма вищими рівнями.

Кола, що оточують людину, – це сім’я, суспільство, нація, світ і Всесвіт. Людина може дивитися на себе як на вершину піраміди, що стоїть на основі з усіх цих вищих рівнів. Кожен хоче бути на самому верху або вище за всіх. Така природа людини.

Що вищий рівень існування, то менше він піддається впливу вашого особистого руху. Щоб вплинути на весь Всесвіт, від людини потрібні величезні зусилля, і зазвичай ніхто не хоче їх робити.

Якщо людина йде на поводу у своїх забаганок і примх, не звертаючи уваги на навколишні обставини, які будуть наслідки, до чого це призведе? Людина, яка нехтує сім’єю, суспільством, нацією і світом, ізолює себе і в кінцевому підсумку все втрачає. І хоч би як старанно вона працювала, результати будуть пов’язані лише з нею самою і ні з чим іншим. Чи може тоді вона знайти щастя?

А якщо людина займає правильне положення в центрі Всесвіту, то вся її робота і досягнення розширюються і з’єднуються з найвищими рівнями. Така людина володіє всіма цінностями Всесвіту завдяки своїм всеосяжним зв’язкам.

Здебільшого люди постійно залишають своє положення і відступають. Якщо людина займатиме у Всесвіті не своє місце, Всесвіт намагатиметься відторгнути її. Це подібно до пухлини на тілі. Багатьом подобається усамітнення, суто індивідуалістичне ставлення до життя; вони вважають себе вільними, бо чинять так, як їм хочеться. Проте всі їхні зусилля на шляху до щастя й успіху наштовхнуться на протидію сил Всесвіту. Зрештою вони опиняться в жалюгідній ситуації. А якщо людина займе правильне положення, всі її зусилля будуть примножені вселенською силою, і її життя, природно, стане набагато простішим.