Духовне і фізичне

Земля – це світ видимий. Але те, що ми бачимо, знаходить початок свого існування з того, що ми не можемо побачити. Більшість людей починають вірити у щось, тільки якщо одного разу побачать це, оскільки ми є істотами результуючими, і видимі одна для одної. Однак ми маємо в собі як видимі, так і невидимі компоненти.

Який же вимір головний: фізичний чи духовний? Де генерується основна енергія життя: на видимому чи невидимому боці? Невидимий бік – основна частина нашого життя, а видимий просто слідує за ним. Незримі концепції виходять за рамки видимих речей. Щось невидиме приносить гармонію у стосунки людей і дає їм змогу любити одне одного.

Наприклад, навіть причина такої простої дії, як ходьба, невидима. Тіло не йде в будь-якому напрямку саме по собі; спочатку невидима душа наважується йти й вибирає напрямок. Коли ми посміхаємося, чи робимо ми це без жодної причини? Щось мотивує нашу посмішку; щось невидиме дає сигнал, і тіло потім відповідає посмішкою.

Наші батьки – видимі батьки, а Бог – наш невидимий Батько. Ми народжені як видимий вираз невидимого образу Бога. Ми результат, а Бог причина.

Чому Бог створив людей? Він бажав пережити радість разом із нами, не радість, засновану на грошах, знаннях чи владі, але на любові.