Духовність

Зараз ми перебуваємо напередодні епохи великих змін, коли нам необхідно позбутися важкої спадщини аморальності, проблем довкілля, злочинності, які заплямували історію XX століття, щоб прожити XXI століття з надією. Людство жадає побачити світ вільним від конфліктів, воєн і страждань. Але дуже важко зберегти надію, якщо майбутнє затьмарене уявленням, що гроші вирішують усе.

Прогрес науки може сприяти створенню таких умов життя в суспільстві, які дадуть змогу людині досягти вершин добробуту, але чи може тільки це задовольнити бажання, приховані в глибині її душі?

Інформаційні технології, економічний розвиток, успіхи в політиці – усього цього недостатньо для повноти людського щастя, недостатньо для створення істинних сімей і встановлення загального миру на Землі.

Якщо надавати більшого значення фізичному аспекту, духовний аспект буде применшуватися. Наголос має бути не тільки на примноження матеріальних багатств. Важливішим видається духовне зростання, яке сприяє також і економічному відродженню суспільства.

Сьогодні багато людей почуваються дуже нещасними. Не бачачи перед собою ясної мети, вони не можуть досягти в житті щастя ні в середині себе, ні в сім’ї, ні в країні, ні у світі.

Бувши джерелом безконфліктності та щастя, ідеальний світ вдасться здійснити лише на основі високої духовності. Насамперед нам потрібно об’єднатися не зовні, а внутрішньо, духовно.

Ні щастя, ні мир немислимі без участі шімджон (серця). Завдяки серцю з часом зможе вирівнятися і рівень життя людей. В освіті будуть залучені високі технології та наукові матеріали, проте пріоритет буде віддано не знанням і технологіям, а духовному вихованню, вихованню серця.