Ідеал істинної любові

Ідеал у створенні людства полягав у тому, щоб люди досягли досконалості за допомогою істинної любові, а потім створили міцну сім’ю, в якій втілилися б істинна любов, істинне життя та істинний родовід.

Коли Небесний Батько створив Своїх перших сина і дочку, Він хотів, щоб вони стали кращими за Нього. У звичному розумінні це здається абсурдом – і тим не менше, задумайтеся про це хоч на хвилинку. Коли ми, батьки, дивимося на наших дітей, ми бажаємо їм безмежної любові та надії. Ми хочемо, щоб вони виросли і досягли того, про що ми могли лише мріяти.

Так само і наш Небесний Батько хоче безмежно обдаровувати Своїх дітей. Йому недостатньо віддати лише сто відсотків; Він хотів би віддати в тисячі разів більше, ніж має. Така сутність істинної любові – віддати все до кінця, а потім забути про те, що було віддано. На противагу тим, хто підраховує, скільки вже віддано, і вирішує, що цього достатньо, для Творця ніколи не буває достатньо.

Більш того, Бог створив наш світ для того, щоб знайти об’єкт любові. Все в Його творінні – батьки і діти, чоловіки і дружини, а також усе, що існує – було створено попарно, щоб пари доповнювали один одного і втілювали істинну любов. Наприклад, батьки живуть заради дітей, а діти – заради батьків, чоловіки живуть заради дружин, а дружини – заради чоловіків. Все в творінні було створено, щоб жити і віддавати заради інших.

Якби ідеал істинної любові втілився в сім’ї перших людей, ця сім’я започаткувала б ідеальний світ, починаючи з однієї сім’ї і виходячи на рівень роду, нації та всього світу. Наш світ став би світом істинної любові.