Любов

Любов (ієрогліф)

사랑 (хангиль)
愛 (ханча)

Ієрогліф “е” (愛), любов, стосується двох осіб. Що це за дві особи? Це особи, які об’єднуються, зосереджуючись на любові, і таким чином стають центром гармонії між вертикальними небесами і горизонтальною землею. Це означає, що відправною точкою для досягнення гармонії неба і землі є любов двох людей.

Любов – це спільне надбання всього людства. Вона – символ волі і могутності Небесного Батька.

У того, хто присвятив своє життя любові і любить творіння всім серцем, навіть квіти цвітуть по іншому і птиці хочуть вити гнізда на подвір’ї.

Любов незмінна, тому що вона є центром всіх життєвих сил.

Любов і щастя абсолютно неможливо відчути наодинці.
Любов починається з жертовності, самовіддачі, самозречення.

Любов призначена для інших, а не для себе самого. Батько існує для любові дитини, а дитина існує для інших і для батька.

Любов – найвищий закон і священні узи, що зв’язують в гармонійне ціле дві або більше істоти.