Провідник

Коли ми бачимо вершину гори й піднімаємося на неї, ми маємо знати, що найвищий пік цієї гори може бути лише один. До нього веде безліч різних шляхів, і відстань, пройдена різними людьми, може відрізнятися залежно від напрямку, який вони обрали. Однак прямий шлях лише один. Крім прямого шляху, до центрального піка можуть вести й інші стежки. Хоч вони і можуть розходиться на 360 градусів, проте що ближче ви підходите до вершини, то сильніше сходяться шляхи, які одного разу з’єднаються в одній точці. Усі дороги зійдуться в одну. Спочатку кількість шляхів зменшиться до чотирьох, потім до двох, і наприкінці всі шляхи зіллються в одну точку. Так ми й підкорюємо гірський пік.

З цієї точки зору розвиток історії людства нагадує підйом на гору. Хоча спочатку було безліч різних народів, які йшли історичним шляхом у спробах відшукати пряму дорогу, серед них були й ті, хто намагався відшукати вершину, рухаючись у протилежний бік і у багатьох інших напрямках. Хтось зупинявся на середині, втративши сили, а хтось і зовсім сходив вниз. Були й ті, хто вирішив, що спускатися вниз важче, і спробував знайти легший шлях. Кого тільки не було серед них… Таким чином і заплуталася історія людства.

Щодо гори в цілому, то якщо знайдеться людина, яка знає хоча б один шлях на вершину, вона і стане провідником, який поведе за собою інших. Усі хочуть знайти такого провідника. Так було в минулому, є сьогодні, і буде в майбутньому. Доки вершину не підкорено, щоразу, коли знаходитиметься людина, яка знає шлях, її призначатимуть провідником. Її визнають провідником.

Навіщо нам провідник? Він потрібен для того, щоб кожен з нас міг швидше піднятися на вершину. Справа саме у цьому. Для цього кожному з нас необхідно об’єднатися з провідником.