Самобутність

Ми часто говоримо про те, що справжнє, а що – помилкове. Справжній предмет має унікальні властивості, тоді як підробленому, який може бути схожим на справжній, бракуватиме деяких істотних якостей.

Розглянемо, наприклад, коштовності. Люди цінують золото тому, що воно не змінюється, зберігаючи свій особливий колір. Ніщо не може зрівнятися з твердістю алмазів, а гра навіть найтонших променів світла змушує їх надзвичайно виблискувати. Ці властивості можуть зберігатися протягом мільйонів років. Золото і діаманти подобаються людям тому, що їхні властивості незмінні й вічно залишаються унікальними, а людина завжди шукає те, що відображає її власні якості. Нам відомо, що обов’язковим атрибутом добра є незмінність.

Якщо ви зустрінете хорошу людину і постараєтеся проаналізувати її характер, то помітите, що вона не схильна до зміни настроїв. Цим вона відрізнятиметься від інших, і ви зможете сказати: “Вона мені подобається. У нього є певний характер”. Ця особливість людини походить від того, що вона витримує певні правила моральності, зберігаючи самобутність характеру.

Якщо ви виявите в себе унікальні якості й намагатиметеся довести їх до досконалості, то збережете сталість. Порівняйте себе із золотом і діамантами. Для чого існують скарби: тільки для самих себе, чи для того, щоб їх могли оцінити інші? Кожна цінна річ має свої власні властивості. Ми повинні повернути собі початкову цінність.

Нам потрібно обрати свій життєвий шлях, але яким він має бути? Потрібно завжди зберігати свою неповторність, унікальність, яку визнавали б інші і яка залишалася б незмінною.