예수님이 영체(靈體)로 재림하시는 것이 아니고 지상에서 육신을 쓴 인간으로 탄생하신다면, 그는 하나님이 예정하신 그 어느 곳의 택함받은 어떤 민족 가운데서 탄생하실 것이다. 그러면 예정된 그곳은 어디이며, 또 택함을 입은 그 민족은 어느 민족일 것인가?
Якщо Христос повернеться не як дух, а народиться на землі у фізичному тілі, то це станеться в призначеному Богом місці, серед обраного Богом народу. Яке місце Бог призначив для повернення Христа і який народ було обрано, щоб прийняти його?
3.1. Чи народиться Ісус у середовищі єврейського народу?
요한계시록 7장 4절에 예수님이 재림(再臨)하실 때 이스라엘 자손의 모든 지파(支派) 중에서 맨 처음으로 구원의 인(印)을 맞을 자가 14만 4천이라고 기록되어 있는 말씀이나, 제자들이 이스라엘의 모든 동리(洞里)를 다 다니지 못하여 인자(人子)가 오리라(마 10 : 23)고 하신 말씀이나, 또는 예수님의 말씀을 듣고 있는 사람들 중에 살아 있다가 인자가 그 왕권(王權)을 가지고 임하는 것을 볼 자가 있다(마 16 : 28)고 하신 말씀 등을 근거로 하여, 예수님은 유대민족 가운데 재림하실 것으로 알고 있는 신도들이 많이 있다. 그러나 이것은 모두 하나님의 근본섭리(根本攝理)를 알지 못하기 때문에 그렇게 생각하게 되는 것이다.
Багато християн, спираючись на біблійні вірші, думають, що Христос знову прийде в єврейський народ: «І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів» (Об’яв. 7:4); «Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський» (Матв. 10:23); «…деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм» (Матв. 16:28). Однак таке тлумачення цих віршів означає неправильне розуміння основ Божого провидіння.
마태복음 21장 33절 내지 43절에 의하면, 예수님은 포도원 주인과 농부 그리고 그 아들과 그 종의 비유로써 자기를 살해하는 민족에게는 재림하시지 않을 뿐 아니라, 그 민족에게 맡겼던 유업(遺業)까지도 빼앗아 그의 재림을 위하여 열매 맺는 다른 나라와 그 백성에게 주시겠다고 분명히 말씀하셨다. 이 비유에 있어서 주인은 하나님을, 포도원은 하나님의 유업을, 또 농부는 이 유업을 맡은 이스라엘 선민(選民)을, 종은 선지자(先知者)들을, 주인의 아들은 예수님을, 그 열매 맺는 다른 나라 백성은 재림주님을 맞아서 하나님의 뜻을 이루어 드릴 수 있는 다른 어떤 나라 백성을 각각 의미하는 것이다.
Ісус розповів притчу про виноградник (Матв. 21:33—43). У цій притчі господар виноградника представляє Бога, виноградник — Божу працю, виноградарі, яким доручено роботу, символізують ізраїльський народ, слуги — пророків, син виноградаря — Ісуса, інші ж виноградарі, які збирають урожай, представляють певний народ, готовий прийняти Христа Другого пришестя та виконати волю Бога. Цією притчею Ісус хотів сказати, що не з’явиться знову серед народу, який переслідував його. Більше того, Бог відбере в цього народу місію, одного разу доручену йому, і передасть її іншій країні з іншим народом, здатним плідно закінчити її з поверненням Христа.
그러면 어찌하여 예수님은 이스라엘 후손에게 재림하실 것으로 말씀하셨던가? 이 문제를 해명하기 위하여 먼저 우리는 이스라엘이란 무슨 뜻인가를 알아보기로 하자.
Чому тоді Ісус сказав, що повернеться до нащадків Ізраїлю? Щоб відповісти на це запитання, нам слід насамперед зрозуміти значення слова «Ізраїль».
이스라엘이란 이름은 야곱이 ‘실체헌제(實體獻祭)’를 위한 아벨의 입장을 확립하기 위하여 얍복강에서 천사(天使)와 씨름하여 승리함으로써 ‘승리했다’는 뜻으로 받은 이름이다(창 32 : 28). 야곱은 이와 같이 아벨의 입장을 확립한 후 ‘실체헌제’에 성공함으로써 ‘메시아를 위한 가정적인 기대’를 이루었었다. 그러므로 이 기대(基臺) 위에서 그 뜻을 계승한 후손을 이스라엘 선민(選民)이라고 하는 것이다.
Яків отримав ім’я «Ізраїль», тому що переміг ангела, з яким боровся біля броду річки Яббок (Бут. 32:28). Яків уступив у боротьбу з ним, щоб завоювати позицію Авеля для створення субстанційної основи (실체기대, шільчекіде). Заволодівши цією позицією і зробивши субстанційне приношення, Яків заклав основу для Месії (메시아를 위한 기대, мешіариль віхан кіде) на сімейному рівні. Його нащадки, які на цьому кіде успадкували Божу волю, називаються Ізраїлем, або обраним народом.
이에서 이스라엘 선민이라고 하는 것은 믿음으로 승리한 민족을 의미하는 것이므로, 야곱의 혈통적(血統的)인 후손이라고 해서 그들을 전부 말하는 것은 아니다. 그러므로 세례 요한은 유대인들에게 속으로 아브라함이 우리 조상이라고 생각지 말라 내가 너희에게 이르노니 하나님이 능히 이 돌들로도 아브라함의 자손이 되게 하시리라(마 3 : 9)고 하였다. 뿐만 아니라 바울은 대저 표면적 유대인이 유대인이 아니요 표면적 육신의 할례가 할례가 아니라 오직 이면적 유대인이 유대인이며 할례는 마음에 할지니(롬 2 : 28∼29)라고 하면서, 이스라엘에게서 난 그들이 다 이스라엘이 아니요(롬 9 : 6)라고 증언하였다. 이 말씀은 곧 하나님의 뜻대로 살지도 않으면서, 공연히 아브라함의 혈통적인 후손이란 사실만을 가지고서 선민이라고 자랑하는 유대인들을 책망한 말씀이었다.
Таким чином, слово «Ізраїль» означає Божий народ, який здобув перемогу завдяки своїй вірі. Інакше кажучи, це слово не обов’язково стосується кожного, хто пішов від родоводу Якова. Так Іван Хреститель сказав євреям: «І не думайте говорити в собі: Ми маємо отця Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!» (Матв. 3:9). Крім того, святий Павло говорив: «Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою…» (Рим. 2:28—29) — і: «Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїлю» (Рим. 9:6). Ці слова були доріканням тим євреям, які хвастливо відносили себе до обраного народу, беручи за основу лише кровну спорідненість з Авраамом, але насправді не жили за волею Бога.
그러므로 야곱의 후손들이 모세를 중심하고 애급인(埃及人)들과 싸우면서 그 땅을 떠날 때는 이스라엘 선민이었지만, 그들이 광야(曠野)에서 하나님을 반역(反逆)할 때에는 이미 이스라엘 선민이 아니었다. 그러므로 하나님은 그들을 모두 광야에서 쓸어 버리고, 모세를 따른 그 후손만을 이스라엘 선민으로 삼아 가나안으로 들어가게 하셨던 것이다. 그리고 다 같이 가나안 땅에 들어간 후손이었지만, 그중에서 하나님을 배반한 10지파로 된 북조(北朝) 이스라엘은 벌써 이스라엘 선민이 아니었기 때문에 멸망하였고, 하나님의 뜻을 따르는 2지파로 된 남조(南朝) 유대만이 이스라엘 선민이 되어 예수님을 맞게 되었던 것이다. 그러나 그 유대인들도 예수님을 십자가에 내줌으로써 이스라엘 선민의 자격을 완전히 상실하고 말았다. 거기에서 바울은 그들에 대해서 위에서 예거(例擧)한 것과 같은 말씀으로써 선민에 대한 의의를 밝혔던 것이다.
Коли нащадки Якова з Мойсеєм на чолі боролися з єгиптянами і виходили з їхньої землі, їх можна було назвати Ізраїлем, та вони втратили право носити це ім’я, коли повстали проти Бога в пустелі, тому, як визначив Бог, вони померли в пустелі, і тільки молоде покоління ввійшло в Ханаан; цих людей Бог уважав Ізраїлем. Із нащадків Авраама, які ввійшли в Ханаан, десять племен північного царства, Ізраїлю, які повстали проти Бога, утратили право бути обраним народом і тому були знищені. Від обраного народу залишилося тільки два племені з південного царства, Іудеї, які продовжували дотримуватися волі Бога. Саме в їхньому середовищі згодом з’явився Ісус. Проте коли Ісус був розп’ятий через невіру іудеїв, останні геть утратили своє право залишатися обраним народом.
그러면 예수님이 십자가(十字架)에 돌아가신 이후에 있어서의 이스라엘 선민은 누구일 것인가? 그는 바로 아브라함의 믿음을 이어받아 그 후손이 다하지 못한 사명을 계승하여 온 기독교(基督敎) 신도들이다. 그러므로 로마서 11장 11절에 저희(유대인)의 넘어짐으로 구원이 이방인에게 이르러 이스라엘로 시기나게 함이니라고 하여, 하나님의 복귀섭리(復歸攝理)의 중심이 이스라엘 민족에서 이방인(異邦人)에게로 옮겨졌음을 밝혔다(행 13 : 46). 그러므로 ‘재림하실 메시아를 위한 기대’를 조성해야 될 이스라엘 선민은, 아브라함의 혈통적인 후손이 아니라 아브라함의 믿음을 계승한 기독교 신도들을 이르신 것임을 알 수 있다.
Який народ став обраним після розп’яття Ісуса? Це були християни, які успадкували віру Авраама та взяли на себе відповідальність за місію, з якою не впоралися його нащадки. Святий Павло писав: «Але з їхнього [Ізраїлю] занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них» (Рим. 11:11), засвідчуючи, що центр Божого провидіння відновлення перемістився від євреїв до поган (Дії 13:46). Таким чином, обраний народ Ізраїлю, який має закласти основу для Месії Другого пришестя, не походить від роду Авраама. Цим обраним народом є ті, хто успадкував віру Авраама, тобто християни.
3.2. Христос повернеться в східну країну
마태복음 21장 33절 이하에 예수님이 비유하여 말씀하신 대로, 유대인들은 예수님을 십자가에 내줌으로써 포도원 주인의 아들을 살해한 농부의 입장으로 돌아가고 말았다. 그러면 유대인들로부터 빼앗은 하나님의 유업(遺業)을 상속받아 열매 맺을 나라는 어느 나라일 것인가? 성서는 그 나라가 동방(東方)에 있다고 가르쳐 주고 있다.
Відповідно до пояснень Ісуса, що подані в притчі про виноградник (Матв. 21:33—43), єврейський народ, розп’явши Ісуса, опинився в становищі виноградарів, які вбили сина свого господаря. У такому разі, яка країна успадкує місію, відібрану Богом у євреїв, та плідно завершить її? Біблія вказує, що ця країна розташована на Сході.
요한계시록 5장 1절 이하의 말씀을 보면, 하나님의 오른손에는 안팎으로 말씀을 기록하고 일곱 인(印)으로 봉한 책이 쥐어져 있는데, 하늘 위에나 땅 위에나 땅 아래에나 능히 이 책을 펴거나 보거나 할 이가 없었으므로 요한은 통곡을 하였다. 그때에 어린양(예수님)이 나아와서 보좌에 앉으신 이의 오른손에서 책을 취하여(계 5 : 7) 그 인을 하나씩 떼기 시작하였다(계 6 : 1).
В Об’явленні святого Івана Богослова написано, що в Божій правиці була книга, «написана всередині й назовні і запечатана сімома печатками». Однак ніхто не міг ні на небі, ні на землі, ні під землею розкрити цю книгу, ані навіть зазирнути в неї, й Іван гірко плакав. Тоді з’явився Агнець (Ісус) і взяв книгу з правиці Того, Хто сидів на престолі, і почав знімати з неї печатки (Об’яв. 5:1—7; 6:1).
요한계시록 6장 12절에 예수님이 여섯째 인봉(印封)의 개봉을 마치신 것을 기록하고, 최후의 인봉을 떼기 전의 중간 삽경(揷景)으로서 제7장을 기록하였다. 그런데 그 7장 2절 내지 3절을 보면, 해 돋는 곳 즉 동방으로부터 천사가 올라와 최후의 심판에서 택함을 받은 자에게 인을 쳤는데, 그 인 맞은 자의 수가 14만 4천이라고 하였다. 그리고 요한계시록 14장 1절에는 그 14만 4천 무리와 함께 어린양 즉 예수님이 계시더라고 씌어 있다.
Біблія описує події та знамення, що відбувалися при цьому. Нарешті, після того як він зняв шосту печатку, Ангол, що від схід сонця, тобто зі Сходу виходив, поклав печатки тим, хто був вибраний з останнього суду. Число ж попечатаних — сто сорок чотири тисячі (Об’яв. 7:2—4). А зі ста сорока чотирма тисячами перебував Агнець — Ісус (Об’яв. 14:1).
우리는 이 성구들로 미루어 예수님은 해 돋는 곳, 곧 동방나라에 탄생하시어 그곳에서 먼저 택함받은 14만 4천 무리의 이마에 어린양과 아버지의 인을 치신다는 것을(계 14 : 1) 알 수 있다. 따라서 하나님의 유업을 받아, 예수님의 재림(再臨)을 위한 열매를 맺을 나라는(마 21 : 43) 동방에 있다는 것을 알게 되는 것이다. 그러면 동방의 여러 나라 중에서 어느 나라가 바로 이 나라가 될 것인가?
Беручи за основу вищесказане, стає зрозумілим, що Христос народиться там, де сходить сонце, тобто в східній країні, там, де до цього печаткою Агнця та Отця будуть помічені сто сорок чотири тисячі Божих обранців (Об’яв. 14:1). Отже, країна, яка отримає Божу місію і принесе її плоди (Матв. 21:43), розташована на Сході. Яка це буде країна з-поміж багатьох країн Сходу?
Ⅲ. 동방의 그 나라는 바로 한국이다
3.3. Східна країна — Корея
이제까지 위에서 밝힌 바와 같이, 예수님은 아브라함의 혈통적인 후손에 재림하시지 않고 그들의 유업(遺業)을 상속하여 열매 맺는 나라에 재림하실 것을 우리는 알았고, 또 그 열매 맺는 나라는 동방나라 중의 하나라는 것도 알았다. 자고로 동방나라는 한국, 일본, 중국 등 동양 3국을 말한다. 그런데 그중의 일본은 대대로 천조대신(天照大神)을 숭배해 온 나라로서, 더구나 전체주의국가(全體主義國家)로서 재림기(再臨期)를 당하였었고, 또 앞에 논술되어 있는 바와 같이 그 당시 한국의 기독교를 혹독히 박해한 나라였던 것이다(후편 제5장 제4절 Ⅲ 3 참조). 그리고 중국은 공산화(共産化)해 온 나라이다. 그렇기 때문에 이 두 나라는 모두 사탄편 국가인 것이다. 그러므로 단적으로 말해서 예수님이 재림하실 동방의 그 나라는 바로 한국인 것이다.
Як уже говорилося, Христос не повернеться до нащадків Авраама, а прийде в країну, яка успадкувала незавершену ними справу і плідно її виконує. Також ми дізналися, що це буде одна з країн Сходу. З давніх часів східними націями традиційно вважаються Корея, Японія і Китай. З-поміж них Японія впродовж усієї історії поклонялася богині сонця Аматерасу. Більше того, у період Другого пришестя вона ввійшла як тоталітарна держава, і, як уже згадувалося, жорстоко переслідувала в той час християнство в Кореї (Приготування 4.3.3). Китай став осередком комунізму. Тому ці дві нації належать стороні сатани. Простіше кажучи, Корея і є східною країною, де з’явиться прийдешній Христос.
그러면 이제부터 한국(韓國)이 재림하시는 예수님을 맞을 수 있는 나라가 되는 연유를 원리(原理)에 입각하여 다각도로 논증해 보기로 하겠다. 메시아가 강림(降臨)하시는 나라는 다음과 같은 조건들을 갖추지 않으면 안 된다.
Давайте дослідимо з точки зору Принципу різні причини, завдяки яким Корея отримала право прийняти Господа Другого пришестя. Країна, в яку приходить Месія, повинна відповідати таким критеріям.
1. 이 나라는 탕감복귀의 민족적인 기대를 세워야 한다
3.3.1. Ця країна повинна закласти національну основу для відновлення шляхом тангам
한국이 메시아를 맞을 수 있는 나라가 되기 위하여는, 원리적으로 보아 천주적(天宙的)인 가나안 복귀를 위한 ‘40일 사탄 분립의 민족적인 기대’를 세워야 한다. 그러면 한민족(韓民族)이 이 기대를 세워야 할 근거는 무엇인가?
Щоб стати країною, здатною прийняти Месію, Корея повинна здійснити промисел національного відокремлення від сатани з основою на числі сорок; з огляду на Принцип, так стає можливим відновлення Ханаану на рівні Чонджу. На якій підставі корейський народ має закладати цю національну основу?
예수님이 한국으로 재림하신다면 한국 민족은 제3 이스라엘 선민(選民)이 되는 것이다. 구약시대(舊約時代)에 하나님의 뜻을 받들고 애급(埃及)에서 박해를 받아 나온 아브라함의 혈통적인 후손이 제1 이스라엘 선민이었고, 제1 이스라엘 선민에게 이단자(異端者)로 몰리면서 부활하신 예수님을 받들고 제2차로 복귀섭리를 계승해 나온 기독교 신도들이 제2 이스라엘 선민이었다. 그런데 누가복음 17장 25절 이하에 예수님이 재림하실 때에도 노아 때와 같이 먼저 많은 고난을 받으실 것으로 예언하신 것과 같이, 그는 제2 이스라엘 선민 된 온 기독교 신도들에게도 이단자로 몰릴 수밖에 없다는 것을 우리는 이미 위에서 논술한 바에 의하여 알고 있다. 만일 그렇게 된다면 마치 하나님이 예수님을 배척한 유대인들을 버리셨듯이, 재림하신 예수님을 핍박하는 기독교 신도들도 버리실 수밖에 없을 것이다(마 7 : 23). 그렇게 되면 재림주님을 받들고 하나님의 제3차 섭리를 완수해야 할 한국 민족은 제3 이스라엘 선민이 되는 것이다.
Якщо Христос повертається в Корею, то корейський народ повинен стати третім Ізраїлем. В епоху Старого Заповіту нащадки Авраама, які дотримувалися волі Бога та зазнавали утисків у Єгипті, стали першим Ізраїлем. Християни, яких перший Ізраїль переслідував як єретиків через шанування воскреслого Ісуса, стали другим Ізраїлем, відповідальним за другий етап провидіння відновлення. Під час Другого пришестя Христос, імовірно, буде також звинувачений як єретик християнами свого часу, відповідно до пророцтва про страждання, на які він, так само як Ной, буде приречений його поколінням (Лук. 17:25—26). У цьому випадку Бог буде змушений залишити християн, які переслідуватимуть Христа, як свого часу Він зрікся євреїв, які відвернулися від Ісуса (Матв. 7:23). Тоді корейський народ, якому належить прийняти Христа і завершити третій етап Божого провидіння, стане третім Ізраїлем.
그런데 제1 이스라엘 선민은 민족적 가나안 복귀노정을 출발하기 위한 ‘40일 사탄 분립의 기대’를 세우기 위하여 당시 사탄세계였던 애급에서 400년 간을 고역(苦役)하였다. 그와 같이 제2 이스라엘 선민도 세계적 가나안 복귀노정을 출발하기 위한 ‘40일 사탄 분립의 기대’를 세우기 위하여 당시 사탄세계였던 로마제국에서 400년 간 박해를 받으면서 싸워 이겼다. 따라서 한국 민족도 제3 이스라엘 선민이 되어 천주적 가나안 복귀노정을 출발하기 위한 ‘40일 사탄 분립의 기대’를 세우려면 사탄편의 어떠한 국가에게서 40수에 해당되는 연수의 고역을 당하지 않으면 아니 되는 것이니, 이것이 바로 일본제국(日本帝國)에 속방(屬邦)되어 박해를 당한 40년 기간이었던 것이다.
Перший Ізраїль важко працював чотириста років у Єгипті, тогочасній країні сатани, здійснюючи промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі. Це було необхідно для того, щоб розпочати шлях відновлення Ханаану на національному рівні. Для здійснення цього промислу другий Ізраїль мав подолати чотириста років переслідувань у Римській імперії, тогочасному світі сатани, що було необхідно для початку світового шляху відновлення Ханаану. Відповідно, корейський народ, як третій Ізраїль, повинен пройти через страждання під ярмом нації на стороні сатани за період, який відповідає числу сорок, щоб здійснити промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі, необхідний для початку шляху відновлення Ханаану на рівні Чонджу. Таким періодом стали сорок років, упродовж яких Корея зносила страждання, будучи колонією Японської імперії.
Давайте заглибимося в обставини того часу.
1895년 황궁(皇宮)에 침입하여 왕비를 학살하는 등 잔학무도(殘虐無道)한 일을 자행하기도 했던 일본의 한국에 대한 제국주의적(帝國主義的)인 침략의 손길은 을사보호조약(乙巳保護條約)에 의하여 뻗쳐졌었다. 즉 1905년에 일본의 이등박문(伊藤博文)과 당시의 한국 학부대신(學部大臣)이었던 친일파 이완용(李完用) 등에 의하여서 한국의 외교권 일체를 일본제국의 외무성(外務省)에 일임하는 조약이 성립되었다. 그리하여 일본은 한국에 그 통감(統監)을 두고 필요한 지역마다 이사관(理事官)들을 두어 일체의 내정(內政)을 간섭함으로써 사실상 한국으로부터 정치, 외교, 경제 등 주요 부문의 권리를 박탈하였던 것이니, 이것이 바로 을사보호조약이었다.
У 1895 році японці вбили корейську королеву. Це вбивство — один із наочних прикладів злочинів, які були скоєні японцями на корейській землі. У 1905 році був укладений оборонний договір Улса, який наклав на Корею статус японського протекторату і став підставою для вторгнення Японії в Корею. Договір підписали Іто Хірохумі з японського боку і Лі Уан Йон, міністр освіти і японофіл, із корейського боку. Усі демократичні права Кореї перейшли до компетенції Міністерства закордонних справ Японії. Японія встановила пост генерал-губернатора і призначила своїх військових представників у кожний регіон, щоб забезпечити контроль над внутрішніми справами Кореї. Японія позбавила корейський народ усіх прав у сфері політики, дипломатії, економіки тощо.
서기 1910년 일본이 강제로 한국을 합병(合倂)한 후로는 한국 민족의 자유를 완전히 박탈하여 수많은 애국자들을 투옥 학살하였고, 1919년 3월 1일 한국 독립운동시(獨立運動時)에는 전국의 도처에서 수많은 양민(良民)을 살육하였다. 더구나 1923년에 일어났던 일본 관동대진재시(關東大震災時)에는 그들이 터무니없는 모함을 조작하여 동경(東京)에 거주하던 무고한 한국인들을 학살하기 부지기수였다.
У 1910 році вона окупувала Корею. Японці чинили нелюдські злочини проти корейського народу, кидаючи до в’язниць та вбиваючи багатьох патріотів, а також повністю позбавляючи людей їхніх свобод. Коли 1 березня 1919 року розгорнувся рух за незалежність, вони знищили тисячі мирних жителів Корейського півострова. Після японського землетрусу в Канто в 1923 році японці безпідставно звинуватили в цьому ні в чому не винних корейців, які жили в Токіо, і винищили багатьох із них.
한편 수다(數多)한 한국인들은 일본의 학정(虐政)을 견디지 못하여 기름진 고국산천을 일본인들에게 내주고, 자유를 찾아 황막한 만주벌판으로 이민(移民)하여 와신상담(臥薪嘗膽)의 시련을 쌓으며 조국광복(祖國光復)에 진력하였었다. 일군(日軍)은 이러한 한민족의 여러 부락을 찾아다니며 노인에서부터 유아에 이르기까지의 전동민(全洞民)들을 한 건물 안에 감금하고 방화 몰살하였다. 일본은 이와 같은 학정(虐政)을 그 제국이 멸망하는 날까지 계속하였던 것이다.
Тим часом багато корейців, не бажаючи більше зносити утиски японців, залишали свій родючий край та тікали в пустельні степи Маньчжурії в пошуках свободи. Там вони знесли неймовірні випробування, душею й серцем присвятивши себе боротьбі за незалежність Батьківщини. Японські мілітаристи обшукували село за селом у пошуках цих відданих корейців. У деяких поселеннях вони замикали в будинках старих і молодих та спалювали їх живцем. Японія не припинила таку політику тиранії аж до дня свого падіння.
이와 같이 3·1독립운동(三·一 獨立運動)에서 혹은 만주벌판에서 쓰러진 민중은 주로 기독교 신도들이었거니와, 더구나 제정(帝政) 말기에는 기독교 신도들에게 신사참배(神社參拜)를 강요하여 이에 불응(不應)하는 수많은 신도들을 투옥 학살하였다. 이뿐 아니라 8·15해방(八·一五解放) 직전 일본제국주의의 한국 기독교 탄압정책은 실로 극악무도(極惡無道)한 것이었다. 그러나 일본 천황(天皇)이 제2차 대전(第二次大戰)에서의 패전을 선언함으로써 한국 민족은 드디어 그 기반(羈絆)으로부터 해방되었던 것이다.
Корейці — учасники руху за незалежність, убиті 1 березня, і також ті з них, які боролися в Маньчжурії, здебільшого були християнами. Коли колоніальне панування Японії добігало кінця, вона посилила свою сумнозвісну політику придушення незалежного християнства Кореї. Християн примушували поклонятися синтоїстським святиням, а тих, хто не корився, кидали до в’язниць та вбивали. Особливо жорстоких репресій християни зазнали напередодні 15 серпня — дня звільнення Кореї. Після капітуляції в Другій світовій війні, підписаної японським імператором Хірохіто, корейський народ нарешті отримав звільнення.
이와 같이 한국 민족은 1905년의 을사보호조약(乙巳保護條約) 이후 1945년 해방될 때까지 40년 간 제1, 제2 이스라엘 선민이 애급(埃及)이나 로마제국에서 당한 것에 못지않은 박해(迫害)를 받았던 것이다. 그리고 이 독립운동(獨立運動)이 주로 국내외의 기독교 신도들을 중심하고 일어났으므로, 박해를 당한 것이 주로 기독교 신도들이었음은 말할 것도 없다.
Так корейський народ пройшов сорокарічній шлях страждань, починаючи з оборонного договору Улса 1905 року і закінчуючи звільненням Кореї в 1945 році. Йому довелося стерпіти не менше страждань, ніж першому Ізраїлю в Єгипті чи другому Ізраїлю в Римській імперії. На чолі корейського руху за незалежність, як на Батьківщині, так і за кордоном, стояли переважно християни; саме вони зазнали найбільших страждань у роки японської тиранії.
2. 이 나라는 하나님의 일선인 동시에 사탄의 일선이어야 한다
3.3.2. Ця країна повинна перебувати на лінії фронту Бога і сатани
하나님은 아담에게 피조세계(被造世界)를 주관하라고 축복하셨으므로, 사탄이 타락한 아담과 그 후손을 앞세우고 그 축복형의 비원리세계(非原理世界)를 먼저 이루어 나아가는 것을 허락하시지 않을 수 없었던 것이다. 그리하여 하나님은 그 뒤를 따라 이 세계를 하늘편으로 복귀하여 나오셨기 때문에, 역사의 종말에 이르면 이 세계는 필연적으로 민주(民主)와 공산(共産)의 두 세계로 갈라지게 된다는 것은 전술(前述)한 바와 같다.
Оскільки Бог дав Адаму благословення володарювати над світом, Він був змушений допустити, щоб сатана, розпорядившись нащадками Адама в особистих цілях, побудував світ не за Принципом, у якому Третє Благословення втілене на стороні сатани. Богу довелося йти вслід за сатаною, намагаючись відновити цей світ і повернути його на Свою сторону, тому закономірно, що в останні дні світ розділяється на два табори: демократичний і комуністичний.
그런데 예수님은 타락세계(墮落世界)를 창조본연(創造本然)의 세계로 복귀하시려고 재림(再臨)하시는 것이기 때문에, 먼저 그가 재림하실 나라를 중심하고 공산세계(共産世界)를 하늘편으로 복귀하시려는 섭리를 하실 것은 명백하다. 그러므로 예수님이 재림하실 한국은 하나님이 가장 사랑하시는 일선인 동시에 사탄이 가장 미워하는 일선이 되어서 민주와 공산의 두 세력은 여기에서 서로 부딪치게 되는 것이니, 그 부딪치는 선이 바로 삼팔선(三八線)이다. 즉 한국의 삼팔선은 이러한 복귀섭리(復歸攝理)에 의하여 형성된 것이다.
Христос, який прийде знову, щоб відновити грішний світ до первозданного стану, безсумнівно, докладе всіх зусиль, щоб повернути Богу комуністичний світ насамперед у країні, в яку він прийде. Найдорожчим для Серця Бога місцем є Корея — країна Другого пришестя Христа; в очах сатани вона — найбільш ненависне місце. Це лінія фронту, де відбувається боротьба між Богом і сатаною, місце зіткнення демократичних і комуністичних сил. Такою лінією конфронтації, яка сформувалася на основі провидіння відновлення, є тридцять восьма паралель у Кореї.
하나님과 사탄의 대치선에 그 판가리의 조건으로 놓여지는 것이 제물(祭物)이다. 그런데 한국 민족은 천주복귀(天宙復歸)를 위하여 이 일선에 놓여진 민족적인 제물이기 때문에, 마치 아브라함이 제물을 쪼개야 했듯이 이 민족적인 제물도 쪼개야 하므로, 이것을 삼팔선으로 쪼개어 가인 아벨 두 형의 민족으로 갈라 세운 것이다. 따라서 이 삼팔선은 민주와 공산의 최일선인 동시에 하나님과 사탄의 최일선이 되는 것이다. 그러므로 삼팔선에서 일어났던 6·25동란(六·二五動亂)은 국토 분단에 기인한 단순한 동족상쟁(同族相爭)이 아니라 민주와 공산 두 세계간의 대결이었고, 나아가서는 하나님과 사탄과의 대결이었던 것이다. 6·25동란에 유엔의 여러 회원 국가들이 동원되었던 것은 이 동란이 복귀섭리의 목적을 위한 세계성을 띠고 있었기 때문에, 자기들도 의식하지 못하는 가운데서 이 섭리의 뜻에 맞추어 조국광복(祖國光復)의 역사(役事)에 가담하기 위함이었던 것이다.
Під час зіткнення Бога і сатани повинна бути принесена жертва, як необхідна умова для визначення результату боротьби. Такою жертвою на національному рівні став корейський народ, якому було визначено перебувати на передовій лінії боротьби заради відновлення Чонджу. Тому ця національна жертва мала бути розділена, так само як Аврааму слід було розділити свої жертвоприношення. У цьому полягає причина поділу Кореї по тридцять восьмій паралелі на дві сторони: типу Каїна і типу Авеля. Тридцять восьма паралель — це лінія фронту, де відбувається боротьба між демократією і комунізмом, і водночас передова лінія боротьби між Богом і сатаною. Корейська війна, що розгорнулася на тридцять восьмій паралелі, не була просто громадянською війною, унаслідок якої відбувся територіальний поділ; це було протистояння демократичного і комуністичного світів. Крім того, це була сутичка між Богом і сатаною. Оскільки ця війна мала світове значення для завершення провидіння відновлення, уперше в ній вступили в конфлікт збройні сили країн-членів Організації Об’єднаних Націй. Навіть не розуміючи її провіденційного значення, вони діяли за волею Бога, сприяючи звільненню Батьківщини.
인간 시조(始祖)가 타락될 때에 하늘편과 사탄편이 한 점에서 서로 갈렸기 때문에 생명과 사망, 선과 악, 사랑과 증오, 기쁨과 슬픔, 행복과 불행도 또한 한 점에서 갈라져서 오랜 역사의 기간을 두고 부딪쳐 내려왔었다. 그리하여 이것들이 가인 아벨 두 형의 세계의 것으로 각각 분리됨으로써 민주와 공산의 두 세계로 결실되었고, 이것들이 다시 한국을 중심하고 세계적인 것으로 부딪치게 된 것이다. 그러므로 종교와 사상, 정치와 경제 등 모든 것이 한국에서 마찰되고 충돌되어 큰 혼란이 일어남으로써 이것이 세계에로 파급되어 가는 것이다. 왜냐하면 먼저 영계(靈界)에서 벌어진 이러한 현상이 복귀섭리의 중심인 한국을 중심하고 실체적으로 벌어지게 되고, 이것이 더 나아가 세계적인 것으로 확대돼 가게 되어 있기 때문이다. 그러나 예수님이 그 가지가 연하여지고 잎사귀를 내면 여름이 가까운 줄을 아나니(마 24 : 32)라고 말씀하신 대로, 이러한 혼란이 오는 것은 새로운 질서의 세계가 올 것을 보여 주는 전조(前兆)임을 알아야 한다.
Під час гріхопадіння прабатьків людства сторона Бога і сторона сатани відділилися одна від одної. Усе розділилося, породивши життя і смерть, добро і зло, любов і ненависть, радість і горе, щастя і нещастя, між якими не припиняється конфлікт протягом усієї історії людства. Ці розділені сторони сформували два окремі світи, типу Каїна і типу Авеля, унаслідок чого утворилися демократичний і комуністичний світи. Коли вони вступили в глобальний конфлікт один з одним, центром їхнього зіткнення став Корейський півострів. Релігія, ідеологія, політика, економіка — усе вступило в суперечку в Кореї, спричинивши великий безлад, який потім поширився на весь світ. Причина полягала в тому, що явища, які відбулися спочатку в духовному світі, пізніше стали фізичною реальністю в Кореї, країні, яка відігравала центральну роль у провидінні відновлення, і звідти набули світового розмаху. Початок соціального та ідеологічного хаосу був явною ознакою того, що стрімко наближався час нового світового устрою. Як одного разу сказав Ісус: «Коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо» (Матв. 24:32).
일찍이 제자들이 예수님에게 그 재림(再臨)하실 곳을 물었을 때, 예수님은 주검 있는 곳에 독수리가 모인다고 대답하셨다(눅 17 : 37). 하나님의 일선이요 또한 사탄의 일선인 한국에서 영원한 생명과 영원한 사망이 맞부딪치게 되므로, 사망의 무리를 찾아서 독수리로 상징된 사탄이 이 땅으로 모이는 동시에 생명의 무리를 찾는 주님도 이 땅으로 오시게 되는 것이다.
Коли учні запитали Ісуса про місце його повернення, він сказав: «Де труп, там зберуться й орли» (Лук. 17:37). У Кореї, на передовій лінії боротьби між Богом і сатаною, вічне життя і вічна смерть вступають у бій. Злі сили, символом яких є орли, збираються на корейській землі в пошуках мертвих, тоді як Господь приходить до цієї землі, щоб знайти людей, сповнених життя.
3.3.3. Ця країна повинна бути об’єктом Божого Шімджон
하나님의 심정(心情)의 대상이 되기 위하여는 먼저 피와 땀과 눈물의 길을 걸어야 한다. 사탄이 인간을 주관하게 됨으로 인하여 인간은 하나님과 대립하게 되었으므로, 하나님은 자녀를 잃어버린 부모의 심정으로 서러워하시며 패역무도(悖逆無道)한 그들을 구원하시기 위하여 죄악세계를 헤매셨다. 그뿐 아니라 하나님은 하늘을 반역(反逆)하는 인간들을 구원하시기 위하여 사랑하는 자녀들을 원수 사탄에게 희생시켰으며, 나중에는 독생자(獨生子) 예수님까지 십자가(十字架)에 내주시는 설움을 당하셨던 것이다. 그러므로 하나님은 인간이 타락된 이후 오늘에 이르도록 하루같이 서러워하셨으며, 하나님의 뜻을 대신하여 사탄세계와 싸우는 개인이나 가정이나 민족은 피와 땀과 눈물의 길을 면할 수 없었던 것이다.
Щоб стати об’єктами Шімджон Бога, необхідно спочатку пройти шляхом крові, поту і сліз. Відтоді як люди опинилися під владою сатани і почали чинити опір Богу, Його батьківський Шімджон переповнює скорбота за втраченими дітьми. Бог безперервно впливає на грішний світ, щоб урятувати аморальне людство, яке втратило людську подобу. До того ж, прагнучи вилікувати непокірних людей, Бог знову й знову змушений приносити в жертву Своєму ворогу, сатані, найдорожчих для Нього дітей. Навіть Ісуса, Свого єдинородного сина, Він змушений був послати на хрест. Бог змушений зазнавати таких мук щодня з моменту гріхопадіння людини. Отже, особа, сім’я або нація, які борються зі світом сатани, представляючи Божу волю, не можуть уникнути шляху крові, поту й сліз.
서러워하시는 부모님의 심정의 대상이 되어 충효(忠孝)의 길을 가는 자식이 어떻게 그 길을 안일하게 갈 수 있을 것인가? 그러므로 메시아를 맞을 수 있는 민족은 하나님의 심정의 대상으로 섬으로써 효자 효녀(孝子孝女)가 되어야 하기 때문에, 피와 땀과 눈물의 길을 걷지 않으면 아니 된다. 제1 이스라엘도 고난의 길을 걸었고, 제2 이스라엘도 그와 같은 길을 걸어 나왔으니, 제3 이스라엘 된 한민족(韓民族)도 응당 그 길을 걷지 않으면 아니 되는 것이다.
Чи можна бути об’єктами Шімджон Батька, який переживає скорботу, і безтурботно йти шляхом відданих і шанобливих дітей? Народ, достойний прийняти Месію, повинен проявляти шанобливість, будучи об’єктом Божого Шімджон. Ось чому він має йти шляхом крові, поту й сліз. І перший, і другий Ізраїль пройшли шляхом страждань. Така ж доля була приготована і для корейського народу, третього Ізраїлю.
한민족이 걸어 나온 비참한 역사노정은 이와 같이 하나님의 선민(選民)으로서 걷지 않으면 안 될 마땅한 길이었던 것으로, 실상 그 고난의 길이 결과적으로 한민족을 얼마나 큰 행복으로 인도한 것이 되었는지 모른다.
Сповнена нещасть історія корейців — це шлях, яким було необхідно пройти обраному Богом народу. Насправді цей шлях страждань привів корейський народ до великого щастя.
다음으로 하나님의 심정(心情)의 대상이 되는 민족은 어디까지나 선한 민족이어야 한다. 한국 민족은 단일혈통의 민족으로서 4천년의 장구(長久)한 역사를 가졌고, 고구려(高句麗) 신라시대(新羅時代) 등 막강한 국세(國勢)를 자랑하던 때에도 침공해 온 외세(外勢)를 밀어내는 데 그쳤을 뿐 한 번도 다른 나라를 침략해 본 적이 없었다. 사탄의 제1근성이 침략성이라는 것을 생각하면, 이런 면에서 보더라도 한민족은 하늘편인 것이 분명하다. 하늘의 작전은 언제나 공격을 당하는 입장에서 승리를 거두어 나온다. 그러므로 역사노정에서 수많은 선지자(先知者)들과 선인(善人)들이 희생을 당하였고, 독생자(獨生子) 예수님까지도 십자가에 달리셨으나 결과적으로 승리는 하늘 것으로 돌아갔던 것이다. 제1차, 제2차의 세계대전(世界大戰)에 있어서도 공격을 한 것은 사탄편이었으나 매양 승리는 하늘편으로 돌아갔다. 이와 같이 한민족도 역사 이래 수다(數多)한 민족으로부터 침략을 당해 왔다. 그러나 이것은 어디까지나 한민족이 하늘편에 서서 최후의 승리를 거두기 위함이었다.
Народ, гідний бути об’єктом Божого Шімджон, повинен утілювати в собі добро. Маючи гомогенне походження, корейський народ нараховує довгих чотири тисячі років історії, проте жодного разу не вдирався на територію інших народів. Навіть у періоди Когурьо і Сілли, коли країна переживала розквіт у всіх сферах життя, вона вдавалася до військової сили тільки з метою захисту від загарбників. Зважаючи на те, що основною рисою, характерною для природи сатани, є агресивне захоплення влади, стає зрозуміло, що корейський народ по праву належить стороні Бога. Стратегія Бога полягає в тому, щоб здобути перемогу після того, як на Його сторону вчинено напад. Так, незважаючи на те, що багато пророків і святих були принесені в жертву в історичному минулому і навіть Ісус загинув на хресті, знову й знову Бог здобував перемогу. Хоча агресором у Першій і Другій світових війнах була сторона сатани, урешті-решт перемогла сторона Бога. Так само корейський народ неодноразово опинявся в руках чужоземних загарбників, проте це було лише заради того, щоб Корея стала на сторону Бога та здобула остаточну перемогу.
한민족은 선천적(先天的)으로 종교적인 천품(天稟)을 가지고 있다. 그리고 그 종교적인 성향은 언제나 현실을 떠난 곳에서 현실 이상의 것을 찾으려 하는 것이었다. 그러므로 한민족은 민도(民度)가 대단히 낮던 고대로부터 오늘에 이르기까지 경천사상(敬天思想)이 강하여, 부질없이 자연을 신화(神化)함으로써 거기에서 현실적인 행복을 구하는 따위의 종교는 숭상하지 않았다. 그리고 한국 민족은 자고로 충(忠)·효(孝)·열(烈)을 숭상하는 민족성을 가지고 있는 것이다. 이 민족이 심청전(沈淸傳)이나 춘향전(春香傳)을 거족적으로 좋아하는 것은 충·효·열을 숭상하는 민족성의 힘찬 저류(底流)에서 나온 성향인 것이다.
Корейський народ дуже релігійний за своєю природою. Це вроджене релігійне чуття завжди спрямовувало його до того, що виходить за межі фізичної реальності та має глибшу цінність. Ще зі стародавніх часів, коли корейська культура перебувала на примітивному рівні розвитку, корейський народ проявляв велике прагнення поклонятися Небу. Корейці не віддавали належного релігіям, які марно обожнювали природу в пошуках земного щастя. Вони завжди високо цінували такі чесноти, як відданість, дитяча шанобливість і цнотливість. Загальнонародна любов корейців до таких переказів, як легенда про Шімчон і легенда про Чунхян, походить від їхньої етнічної самобутності, яка ввібрала ці чесноти.
4. 이 나라에는 예언자의 증거가 있어야 한다
3.3.4. У цій країні повинні бути свідчення пророків
한민족(韓民族)에게 내린 뚜렷한 예언자(豫言者)의 증거로서, 첫째 이 민족은 계시(啓示)에 의하여 메시아사상을 가지고 있다는 사실이다. 제1 이스라엘 선민이 예언자들의 증언을 따라(말 4 : 2∼5, 사 60 : 1∼22) 장차 메시아가 왕(王)으로 오셔서 왕국을 세우고 자기들을 구원해 줄 것을 믿고 있었으며, 제2 이스라엘 선민들이 메시아의 재림(再臨)을 소망으로 하고 어려운 신앙의 길을 걸어 나온 것과 같이, 제3 이스라엘 선민 된 한민족도 이조(李朝) 5백년 이래 이 땅에 의(義)의 왕이 나타나서 천년왕국(千年王國)을 건설하고 세계만방(世界萬邦)의 조공(朝貢)을 받게 된다고 하는 예언을 믿는 가운데서 그때를 바라보며 고난의 역사노정을 걸어온 것이니, 이것이 바로 정감록(鄭鑑錄) 신앙에 의한 한민족의 메시아사상이다.
Ясні свідчення пророків у корейскому народі підтверджуються, по-перше, наявністю месіанської ідеї, яка з’явилася через одкровення. Перший Ізраїль вірив у свідчення своїх пророків (Мал. 4:2—5; Іс. 60:1—22) про те, що Месія прийде як Цар, побудує царство і принесе ізраїльтянам спасіння. Другий Ізраїль зміг витримати тернистий шлях віри завдяки надії на повернення Христа. Так само корейський народ, третій Ізраїль, вірив у пророцтво про праведного царя, який одного разу прийде та утворить на його землі тисячолітнє царство, якому віддасть належне весь світ. Плекаючи цю надію, він знайшов у собі сили витримати всі біди. Ця месіанська ідея, що існує в корейському народі, пішла з книги пророцтв «Чонкамнок», написаній у XIV столітті на початку правління династії Лі.
한국에서 새로운 왕이 나온다는 예언이기 때문에 집권자들은 이 사상을 막아 왔고, 더구나 일제시대의 집권자들은 이 사상을 말살하기 위하여 서적을 소각(燒却)하는 등의 탄압을 가해 왔으며, 또 기독교가 들어온 후 이 사상은 미신(迷信)으로 몰려 왔었다. 그러나 한민족의 심령 속에 깊이 박힌 이 메시아사상은 오늘에 이르기까지 연면(連綿)하게 흘러 내려온 것이다. 이제 알고 보니 한민족이 고대해 온 의의 왕 정도령(正道令, 하나님의 바른 말씀을 가지고 오시는 분이라는 뜻)은, 바로 한국으로 재림(再臨)하실 예수님에 대한 한국식 이름이었던 것이다. 하나님은 아직 한국 안에 기독교가 들어오기 전에 장차 메시아가 한국으로 재림하실 것을 정감록(鄭鑑錄)으로 가르쳐 주셨다. 그리고 오늘에 이르러서는 이 책의 많은 예언이 성서의 예언과 일치된다는 사실을 수다한 학자들이 확인하기에 이르렀다.
Оскільки в цьому пророцтві віщувалася поява нового царя, правлячий клас намагався приховати його. Більше того, японський колоніальний режим намагався викорінити саму ідею, спаливши книгу. Після того як християнство отримало широке визнання, ця месіанська ідея висміювалася як забобон. Незважаючи на це, вона все ще продовжує жити, глибоко вкоренившись у душі корейського народу. Люди здавна плекали надію на передбачений у книзі «Чонкамнок» прихід праведного царя, якого називали Чонг До-Рьонг, що означає «той, хто приходить з істинним Словом Бога». Насправді це корейське пророцтво говорить про Христа Другого пришестя, який прийде в Корею. Отже, ще до появи християнства в Кореї Бог через «Чонкамнок» дав одкровення про прихід Месії на цю землю. Сьогодні вчені підтверджують, що багато уривків із цієї книги пророцтв збігаються з передбаченнями Біблії.
둘째, 이 민족이 믿고 있는 각 종교의 도주(道主)들이 모두 한국으로 재림할 것이라는 계시를 그 신도들이 받고 있다는 사실이다. 이미 전편 제3장에서 상술(詳述)한 바이지만, 문화권 발전사로 보아도 모든 종교는 하나의 기독교(基督敎)로 통일되어 가는 것이 사실이므로, 끝날의 기독교는 지금까지의 수많은 종교의 목적을 완성해 주는 최종적인 종교이기도 한 것이다. 따라서 기독교의 중심으로 재림하시는 예수님은 그 모든 종교의 교조(敎祖)들이 지상에서 이루려 하였던 도(道)의 목적을 일괄하여 완성하시게 되기 때문에, 재림주님은 사명으로 보아 그 모든 교조들의 재림자가 되기도 하는 것이다 (전편 제5장 제2절 Ⅳ). 따라서 여러 종교에 있어서 계시에 의하여 한국에 재림할 것으로 믿겨지고 있는 그들의 교조는, 각각 다른 분들이 아니라 사실은 장차 오실 재림주님 한 분일 뿐인 것이다. 즉 장차 예수님이 재림하실 것을 불교에서는 미륵불(彌勒佛)이, 유교에서는 진인(眞人)이, 천도교에서는 최수운(崔水雲)이, 그리고 정감록에서는 정도령(正道令)이 현현하는 것으로 교단마다 각이(各異)한 계시를 받아 왔던 것이다.
По-друге, віруючі кожної з релігій, що сповідуються корейським народом, отримали одкровення про те, що засновники їхніх вірувань повернуться в Корею. Досліджуючи розвиток культурних сфер, ми дізналися, що всі релігії рухаються до об’єднання, основою якого стане християнство (Есхатологія 4.2). В останні дні християнству призначено стати релігією, яка остаточно виконає цілі численних релігій, що існували в історії. Христос Другого пришестя, центр християнства, сукупно досягне цілей, які стояли перед засновниками різних релігій за їхнього життя на землі. Тому місія Христа така, що його можна вважати другим пришестям засновників усіх релігій (Воскресіння 2.4). Коли справдяться одкровення про друге пришестя в Корею засновників різних релігій, ці люди не прийдуть як різні особи. Усі одкровення здійсняться з приходом однієї людини — Христа Другого пришестя. Одкровення про прийдешнього Господа отримували віруючі різних релігій: буддисти чекали його в образі Майтрейі Будди, конфуціанці — Істинної Людини, а для послідовників релігії Чондокьо це було повернення її засновника Че Су Уна, у книзі ж «Чонкамнок» Господь — це Чонг До-Рьонг. Проте всі вони прийдуть в образі одного Христа Другого пришестя.
셋째는, 예수님의 한국 재림에 관한 영통인(靈通人)들의 신령역사(神靈役事)가 우후(雨後)의 죽순(竹筍)과 같이 일어나고 있다는 사실이다. 사도행전 2장 17절에 말세에는 하나님의 영(靈)을 물 붓듯 하시마고 약속하신 말씀이 있는데, 이 말씀이 그대로 오늘의 한민족 가운데서 이루어지고 있는 것이다. 그러므로 수많은 수도자(修道者)들이 잡영계(雜靈界)로부터 낙원급(樂園級) 영계에 이르기까지의 여러 층의 영인(靈人)들과 접촉하는 가운데서, 각기 주님의 한국 재림에 관한 명확한 계시를 받고 있는 것이다. 그러나 아직도 영적인 무지로 인하여 이러한 사실을 외면한 채 잠들고 있는 것은 현 기독교계의 지도층이다. 이것은 마치 예수님 당시에 점성술자(占星術者)들과 목자(牧者)들은 계시에 의하여 메시아 강림에 관한 소식을 알고 있었던 반면에, 누구보다도 먼저 이것을 알았어야 할 제사장(祭司長)들과 교법사(敎法師)들은 영적인 무지로 인하여 전혀 모르고 있었던 것과 같은 것이다.
По-третє, духовно відкриті віруючі отримують одкровення та знамення, що Христос Другого пришестя прийде в Корею. Такі одкровення ростуть як гриби після дощу. Обіцянка Бога «Я виллю від Духа Свого на всяке тіло» (Дії 2:17) справджується сьогодні в корейському народі. Численні аскети та монахи вступають у контакт із духами різних рівнів духовного світу, від невисоких його сфер до раю, і отримують чіткі одкровення, що Господь прийде в Корею. Однак лідери сучасного християнського світу досі сплять, не звертаючи уваги на ці факти через своє духовне незнання. Схоже відбувалося й за часів Ісуса. Священики, рабини й книжники, які мали першими визнати народження Месії, через свою духовну сліпоту залишилися в повному незнанні. Звістка про народження Ісуса була дана мудрецям зі Сходу й пастухам.
예수님이 천지의 주재이신 아버지여 이것을 지혜롭고 슬기 있는 자들에게는 숨기시고 어린아이들에게는 나타내심을 감사하나이다(마 11 : 25)라고 말씀하신 것은, 당시 유대교계의 지도층의 영적인 무지를 개탄하시는 동시에, 무식하나마 어린이들같이 순진한 신도들에게 하늘의 일을 교시(敎示)하여 은혜를 내려 주신 것을 감사하는 말씀이었다. 그때와 동시성(同時性)의 시대인 오늘의 한국 교계에 있어서도 그와 동일한 사실들이 더 고차적인 것으로 반복되고 있다. 하나님은 어린이같이 순진한 평신도층을 통하여 끝날에 관한 하늘의 새로운 사실들을 많이 계시로써 알려 주시고 있다. 그러나 그들이 그 내용을 발표하면 교직자(敎職者)들에게 이단(異端)으로 몰려 추방을 당하게 되므로 그에 관하여는 일절 발표하지 않고 비밀에 부치고 있는 것이 오늘날의 한국 기독교계의 실정이다.
Ісус сказав: «Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив» (Матв. 11:25). Ісус не міг не побиватися, бачачи духовне незнання єврейського духівництва того часу; та, з іншого боку, він був удячний Богові за милість, яку Він дарував чистим неосвіченим віруючим, відкривши їм Своє провидіння. Зараз, в епоху, яку можна порівняти за ідентичністю часу з часом Ісуса, корейське християнство переживає аналогічне явище у складнішій формі. Чистим та невинним простим віруючим Бог відкриває багато небесних таємниць, які стосуються останніх днів. Проте вони вважають за краще приховувати цю істину, оскільки в разі оприлюднення цих знань вони б зазнали переслідувань за єресь.
마치 제사장(祭司長)과 교법사(敎法師)들이 그러했듯이 오늘의 많은 기독교 지도자들은 성서(聖書)의 문자를 풀이하는 지식을 자랑하고, 많은 신도들로부터 추앙을 받는 것으로 낙(樂)을 삼으며, 그 직권행사에 만족하고 있을 뿐, 끝날에 대한 하나님의 섭리는 전혀 모르고 있으니 실로 이보다 더 통탄스러운 일이 어디에 있을 것인가?
Так само як священики, рабини та книжники часів Ісуса, багато нинішніх представників християнського духівництва лише гордяться своїм знанням Біблії, насолоджуються шаною з боку своїх послідовників і відчувають задоволення від виконання своїх повноважень. Та все ж, на превеликий жаль, вони залишаються зовсім необізнаними з Божим провидінням, яке розгортається в останні дні.
3.3.5. У цій країні всі цивілізації повинні принести свої плоди
위에서 이미 언급한 바와 같이(전편 제3장 제5절 Ⅰ), 인간의 양면(兩面)의 무지(無知)를 타개하기 위하여 나온 종교와 과학 또는 정신문명(精神文明)과 물질문명(物質文明)이 하나의 과제로서 해명되어야만, 인생의 근본문제가 모조리 풀려 하나님의 창조이상세계(創造理想世界)가 이루어질 수 있는 것이다. 그런데 예수님이 재림하셔서 이루셔야 할 세계는 과학이 최고도로 발달된 세계이어야 하기 때문에, 복귀섭리(復歸攝理)의 종적인 역사노정에서 발달해 온 모든 문명도 재림하시는 주님을 중심한 사회에서 횡적으로 일시에 모두 복귀되어 최고도의 문명사회를 이루지 않으면 아니 된다. 그러므로 유사이래(有史以來) 전세계에 널려서 발달해 온 종교와 과학, 따라서 정신과 물질 양면의 문명이 한국을 중심하고 모두 하나의 진리 밑에 흡수되고 융합되어 하나님이 바라시는 이상세계(理想世界)의 것으로 결실하지 않으면 아니 되는 것이다.
Як згадувалося вище, релігія та наука, які йшли шляхом подолання двох аспектів людського незнання, а також духовна і матеріальна цивілізації повинні пояснюватися в єдиному підході. Лише після цього ми зможемо розв’язати всі фундаментальні проблеми людського життя та втілити світ Божого ідеалу творення (Есхатологія 5.1). У світі, заради побудови якого приходить Христос, наука має досягнути небачених висот. Щоб побудувати цивілізоване суспільство найвищого рівня, всі цивілізації, які розвивалися на вертикальному історичному шляху провидіння відновлення, мають бути горизонтально відновлені в суспільстві, яке очолить прийдешній Месія. Таким чином релігія і наука та, відповідно, духовний і матеріальний аспекти цивілізації, які від початку історії поширювалися і розвивалися в усьому світі, повинні прийти до гармонії в Кореї, об’єднані однією істиною, і принести плоди в ідеальному світі, якого бажає Бог.
그러므로 첫째로, 육지에서 발달한 모든 문명도 한국에서 결실하지 않으면 아니 된다. 따라서 애급(埃及)에서 발상한 고대(古代)의 대륙문명(大陸文明)은 희랍(希臘), 로마, 이베리아 등의 반도문명(半島文明)으로 옮겨졌고, 이 반도문명은 다시 영국의 도서문명(島嶼文明)으로 옮겨졌으며, 이 도서문명은 다시 미국의 대륙문명을 거치어 일본의 도서문명으로 되돌아왔다. 이제 이 문명의 순례는 예수님이 재림하실 한국에서 반도문명으로 종결되어야 한다.
По-перше, у Кореї будуть зібрані плоди всіх цивілізацій, які розвинулися на суходолі. Стародавні континентальні цивілізації Єгипту й Месопотамії заповідали свої плоди півострівним цивілізаціям Греції, Риму та Іберії, а потім — острівній цивілізації Англії. Вона передала свою культуру Сполученим Штатам, континентальній цивілізації. Потім цей процес набув зворотного напряму, коли Сполучені Штати передали свою культуру Японії, острівній цивілізації. Тепер ці плоди будуть зібрані корейською півострівною цивілізацією, де повинен народитися Христос.
둘째로, 하천과 해안을 중심한 문명도 한국이 있는 태평양문명(太平洋文明)으로 결실해야 된다. 나일강, 티그리스강, 유프라테스강 등을 중심하고 발달한 하천문명은 희랍(希臘), 로마, 스페인, 포르투갈 등의 지중해(地中海)를 중심한 문명으로 옮겨졌고, 이 지중해문명(地中海文明)은 다시 영국, 미국을 중심한 대서양문명(大西洋文明)으로 옮겨졌고, 이 문명은 또 미국, 일본, 한국을 잇는 태평양문명으로 결실하게 되는 것이다.
По-друге, цивілізаціям, які виникли на берегах річок і морів, також слід передати свої плоди тихоокеанській цивілізації, до якої належить Корея. Річкові цивілізації, які виникли на берегах Нілу, Тигру і Євфрату, передали свою культуру близьким до Середземномор’я цивілізаціям: Греції, Риму, Іспанії й Португалії, які, у свою чергу, передали плоди цієї культури цивілізаціям Атлантичного океану, зокрема Англії та Сполученим Штатам. Усі ці плоди будуть зібрані тихоокеанською цивілізацією, яка пов’язує воєдино Сполучені Штати, Японію й Корею.
셋째로, 기후(氣候)를 중심한 문명도 한국에서 결실되어야 한다. 기후를 중심하고 보면 모든 생물의 활동과 번식은 봄에서부터 시작되어 여름에는 무성하고 가을에는 결실하여 겨울에는 간직하게 되는 것이다. 이와 같이 춘하추동(春夏秋冬)의 변전(變轉)은 해(년)를 두고만 그렇게 돌아가는 것이 아니라, 하루를 보더라도 아침은 봄, 낮은 여름, 저녁은 가을, 밤은 겨울에 각각 해당되는 것이며, 인생 일대의 유(幼)·청(靑)·장(壯)·노(老)도 그렇다 하겠으며, 또 역사의 전기간도 이렇게 짜여 있는 것이니, 이것은 하나님이 이러한 절후적(節候的)인 조화의 원칙으로써 피조세계(被造世界)를 창조하셨기 때문이다.
І, нарешті, цивілізації, що утворилися в різних кліматичних зонах, також принесуть свої плоди в Кореї. Так у кругообігу пір року все живе активізується й починає розмножуватися навесні, цвіте влітку, дає плоди восени і набирається сил узимку. Цикл весни, літа, осені й зими повторюється не лише з року в рік, а й день за днем: ранок відповідає весні, день — літу, вечір — осені, ніч — зимі. За таким самим прикладом людське життя проходить чотири періоди: дитинство, юність, зрілість і старість. Людська історія також розвивається за прикладом зміни пір року, тому що один з аспектів Божого Принципу, який покладено в основу світу творіння, — це приведений до гармонії сезонний цикл життя.
하나님이 아담과 해와를 창조한 시대는 봄 절기와 같은 때였다. 따라서 인류의 문명은 에덴의 온대문명(溫帶文明)으로 시작되어 여름 절기와 같은 열대문명(熱帶文明)으로 옮겨지고, 다음으로는 가을 절기와 같은 양대문명(凉帶文明)으로 옮겼다가, 마지막으로 겨울 절기와 같은 한대문명(寒帶文明)으로 돌아가야 할 것이었다. 그러나 인간이 타락됨으로 인하여 야만인으로 떨어지면서 온대문명을 이루지 못하고 바로 열대에서 원시인(原始人)의 생활을 하게 됨으로써, 애급대륙(埃及大陸)을 중심한 열대문명을 먼저 이루게 되었던 것이다. 그리하여 이 문명은 대륙에서 반도(半島)와 도서(島嶼)로 옮겨져서 양대문명을 이루었고, 이것이 다시 소련으로 넘어가 한대문명까지 이루게 되었다. 이제는 새 에덴의 온대문명이 이루어져야 할 것이니, 이것은 응당 모든 문명이 결실되어야 할 한국에서 이루어지지 않으면 아니 되는 것이다.
Період створення Богом Адама і Єви можна порівняти з весняною порою. Відповідно до цього, людська цивілізація повинна була розпочати свій розвиток із помірної зони Едему. Потім, увійшовши в літній сезон, їй слід було переміститися в тропічну цивілізацію, і восени — у цивілізацію прохолодної зони. Зрештою цивілізація мала повернутися в холодну зону, яка співвідноситься із зимовим сезоном. Проте через гріхопадіння люди деградували і здичавіли. Замість того щоб створити цивілізацію в помірній зоні, вони спочатку обжили тропічну зону, як примітивні люди. У континентальній Африці вони утворили тропічну цивілізацію Єгипту. Ця континентальна цивілізація передала свою культуру півостровам й островам, де розвивалися цивілізації прохолодної зони, плоди якої були зібрані в цивілізації холодної зони Радянського Союзу. Тепер має утворитися цивілізація помірної зони Нового Едему. Це природно відбудеться в Кореї, де всі цивілізації повинні принести свої плоди.
