Філософія миру

Оскільки на Землі завжди панувало войовниче зло, конфлікти добра зі злом не припинялися. Усе це було наслідком боротьби душі й тіла. Конфлікт у людині зумовив конфлікт у сім’ї, який обернувся негараздами в суспільстві, країні та світі. Світ, у якому ми живемо, жодною мірою не є оселею спокою, він не надасть жодних гарантій на майбутнє. Ми живемо в несприятливому оточенні.

Існує безліч країн, але вони не прагнуть до ідеалу миру, їм ближче їхні власні дрібні ідеали. Саме тому людство стогне в муках, скорботі й розчаруванні. Не такою мала б стати батьківщина людства.

За свою довгу історію люди ніколи не припиняли пошуки ідеального світу – втілення мети, ідеалу, щастя, миру і свободи, повного радості, світу, де серце могло б знайти спокій. Для втілення такого світу необхідне виховання шімджон.

Гармонії ніколи не буде там, де люди тільки вимагають любові. Основа миру формується в оточенні, де люди живуть одне для одного. Мир і єдність нереальні, поки люди не навчаться віддавати любов. Необхідно зрозуміти, що саме до цього Небесний Батько постійно закликає людство.

У світі існують не тільки наші батьки, брати, сестри та діти. Коли ми навчимося дивитися на всіх людей, як на власних батьків, братів, сестер і дітей, коли ми переймемося людськими стражданнями в цьому світі, ми не зможемо стримати сліз.

Нам потрібно почати все з початку, відшукати джерело Божої любові й жити заради інших. Не знайшовши джерела, ми ніколи не досягнемо загального миру.

Ми повинні очолити свою сім’ю і жити заради країни та світу. Своїм особистим прикладом, стосунками в сім’ї, в суспільстві, в країні потрібно продемонструвати оточенню правильний напрямок, заснований на своєму досвіді.