Іскра любові

Людське тіло складається з клітин, і споконвічна природа цих клітин полягає у бажанні любові та насолоді нею. У нас є фізичне тіло, до якого можна доторкнутися і духовне тіло, до якого доторкнутися не можна. Однак саме духовне тіло є суб’єктом. Все в нас, як тіло так і дух, – все потребує любові, такими ми вже створені. Коли наші тіло і душа знайдуть ідеальну єдність, ми не зможемо уникнути істинної любові, вона прийде до нас і увійде в нас. Істинна любов подібна до зварного шва, який пов’язує воєдино наші тіло і душу.

Де можуть зійтися в єдності душа та тіло? Людство ділиться на полюси, плюс та мінус, чоловіків та жінок. Чоловіки та жінки мають свої унікальні статеві органи, в яких сконцентровано всю нервову систему. Це – найважливіші органи. Якщо вони використовуються належним чином, це добре, але якщо ні – дуже погано. Як чоловічі, так і жіночі статеві органи розташовані в центрі тіла. Ці органи пов’язані з їхньою електростанцією, Небесним Батьком. При зустрічі плюсу та мінусу виникає ланцюг і протікає енергія. Виникає іскра, що символізує єдність та творчість.

Іскра між чоловіком та жінкою створює магнітне поле любові. Від цієї іскри весь витвір починає вібрувати в унісон з магнітним полем, що походить від Творця. Весь витвір подібний до машини любові. Люди створені як внутрішня частина цієї машини, тоді як сам всесвіт є зовнішньою машиною. Разом вони мали вібрувати на одній і тій же довжині хвилі.

Ідеал творіння втілюється в життя у відносинах між досконалими чоловіками та жінками, в їхній любові заснованому на Творці. Таким шляхом чоловік та жінка приходять до Бога. Любов була створена найвищою і найпрекраснішою річчю, але через деградацію людини, любов стала брудною, найпродажнішою і низькою. Якби цього не сталося, любов між чоловіком і жінкою завжди була б найбільш священним дійством, і будь-яке її переживання стало б Небесним і сповненим радості.