Мета нашого народження

Протягом історії люди постійно шукали відповіді на запитання: навіщо вони народилися? Дехто вважає, що вони народилися служити батьківщині. Інші кажуть, що вони народилися заради своїх батьків. А є такі, які вважають, що вони народилися заради себе.

Небесний Батько створив Всесвіт не тільки заради людей або задля Самого Себе. Мета, яку переслідував Бог при створенні, мета природи, що забезпечила весь процес необхідними матеріалами, і навіть мета, з якою була створена людина, – усі вони мали бути узгоджені та досягнуті. Мала бути якась спільна для всіх особлива суть, співзвучна інтересам Творця, світу природи і самих людей.

Ця спільна для всіх особлива суть має нести в собі щастя і радість, які б збільшувалися з часом. Почуття, що виникло, повинно бути таким, щоб, якось відчувши його, ми були не в змозі обійтися без нього. Воно не може бути швидкоплинним, воно має бути глибоко внутрішнім.

Знання, гроші та влада є лише елементами, необхідними для підтримки нашого життя. Мета нашого народження не в тому, щоб заволодіти ними. Подібні речі, можливо, необхідні у повсякденному земному житті, але лише на деякий час, оскільки вони не мають відношення до вічності.

Що являє собою загальна для всіх особлива сутність? Це щось таке, чого ми не можемо осягнути одними людськими можливостями. Людині не під силу змінити фундаментальні основи життя. Ця сутність повинна бути такою, яка є здатна керувати мотивами, вказувати шлях і навіть визначати кінцеву мету призначення в житті кожної людини. У ролі цієї особливої сутності може виступити лише істинна любов.

Люди створені, щоб народжуватися в любові та йти шляхом любові. Заради любові люди не шкодують свого життя. Це доводить, що любов цінніше за життя. Більше того, ми бачимо, що любов передує життю. Ось чому люди охоче віддають життя заради любові.