Мета творення

Яку мету мав Творець, створюючи людину? Всезнаючий, всемогутній і всюдисущий Бог не бажав жити на самоті. Він хотів, щоб з’явився Його партнер, який би відображав Його образ і якого Він міг би полюбити. Так з’явилися люди. Спочатку Творець створив Всесвіт як оточення для людей, і лише після цього Він створив людину, призначену бути об’єктом Його абсолютної любові.

Бог створив нас як Своїх дітей. Його побажання щодо нас безмежні. З величезної любові до людей Він бажає, щоб вони перевершили у всьому навіть Його Самого. Хіба є такі батьки, які не хотіли б, щоб їхні діти стали кращими, ніж вони самі? Така традиція батьківської любові, дарована нам Небесним Батьком.

Божа мета творення полягає в тому, щоб випробувати велику радість, дивлячись, як Його діти ростуть і дорослішають у лоні істинної сім’ї, одружуються після Його благословення і народжують істинних дітей, здатних створити ідеальний світ на Землі, щоб жити в ньому вічно. Люди повинні були стати втіленням Його істинної любові, продовжувачами Його істинного життя та істинного роду.

На самоті людина не може пізнати істинну любов. Для цього у неї мають виникнути стосунки з іншою людиною. Чоловік і жінка не можуть стати батькам доти поки у них не народяться діти. Саме завдяки стосункам батьків та дітей ми пізнаємо абсолютні цінності та батьківську любов.

Бог також дотримується цього принципу. Щоб стати абсолютним джерелом любові, Йому потрібні люди – Його істинні діти. Він ставиться до людей з абсолютною любов’ю, вважаючи їх за об’єкти-партнери Його любові. Зрештою, відносини між Богом як суб’єктом-партнером і людьми, як Його об’єктами-партнерами стануть абсолютними, і тоді на Землі запанують єдність і досконалість.