기쁨의 대상
[кіппиме тесан]
歡樂的對象
Етимологія
對象 (대상) – об'єкт
Чи можемо ми насолоджуватися життям без любові? Ні. Самі ми не можемо насолодитися щастям і не будемо відчувати радості.
Будь-який ідеал, радість, щастя, будь-яка чеснота не можуть бути на повну силу усвідомлені і відчутті без об’єкта спілкування і любові. Наприклад, ми щасливі не тому, що існують квіти, а тому, що ми можемо насолодитися їхньою красою; не тому, що є музика, а тому, що ми чуємо звуки; і не через те, що існують запахи, а тому, що ми можемо насолодитися ароматом.
Ми щасливі не тому, що якась людина може просто перебувати біля нас, а тому, що ми можемо бачити її, доторкнутися до неї, поговорити з нею. Можна сказати, що у світі, де немає об’єкта, який міг би відповідати нам, немає радості, немає ідеалу, немає щастя. І якщо це вірно стосовно людини, то це стосується і Небесного Батька.
Якщо у вас немає людини, з якою ви єдині, вам немає чого втрачати. І якщо ви ще не зустріли цієї людини, ви навіть не можете сказати, що вам сумно. Лише після того, як ви позбудетеся свого об’єкта, який раніше був, ви відчуєте горе і смуток.
На що б ви не подивилися, чи то на квіти, чи на що-небудь інше – коли ви говорите: “Це мило, це чудово”, значить, ви вже любите це.
Якщо ви здатні любити квіти, птахів, тварин, то на скільки більше ви змогли б любити людей? Якщо ви посміхаєтеся цуценяті, чи може воно посміхнутися вам у відповідь? Якщо ви, звертаючись до птаха, просите заспівати разом із вами, чи зрозуміє він вас? Якими б прекрасними не були квіти, коли ви хочете з ними потанцювати, чи зможуть вони це зробити? Але якщо, звертаючись до іншої людини, ви попросите її щось зробити разом із вами, вона може відгукнутися на ваше прохання.
Так само і для Небесного Батька, людина – істота найбільшої чесноти й цінності. Творець не може не любити людину. Можна сказати з абсолютною впевненістю, що без нас Він не може бути щасливим.