Першопричина

Що важливіше, речі видимі чи невидимі? Суб’єктом усього є щось невидиме. Наприклад, будь-яка проста річ, зроблена людськими руками, з’явилась як результат роботи невидимої душі. Ми не можемо побачити нашу душу, але знаємо, що вона існує, нам відомо, що все бере початок у чомусь невидимому, чи то стіл або дерево – усе.

Для виготовлення будь-якої речі в матеріальному світі спершу треба зробити креслення. А значить, ми можемо стверджувати, що існував хтось, хто спроектував креслення ще до появи людства. Дивлячись на себе у дзеркало, чи відчуваємо ми задум того, хто нас створив? Навіть беручи до уваги тільки наші очі, можна зрозуміти, що ще до їх появи існував хтось, хто має широкі знання в природничих науках, включаючи будову небесних тіл, існування атмосфери, пилу та всього іншого у світі. Кожна частина нашого тіла ретельно створена таким чином, щоб відповідати своєму призначенню.

Чи народилися ми з власної волі? Чи знали наші батьки, ким ми станемо? Перед своїм народженням, чи замислювалися ми про те, як виглядатимемо?

Можна зробити висновок, що ми є результатом чогось невидимого та внутрішнього. За появою людини стоїть невидима воля, так само як і все інше є наслідком невидимої причини.

Якщо у життя є Автор, Творець, Він, як першопричина життя, заздалегідь запланував його мету та результат. Ми повинні визнати той факт, що хтось дуже постарався, щоб зробити наше існування можливим. Створюючи людину, Він мав детальне креслення.

Щоранку, дивлячись на себе в дзеркало, спробуйте проникнути в таємниці свого єства. Все у людині створено з такою ретельністю, що працює досконало.