Первозданна душа і зла душа

У кожній людині є дві душі: одна з них егоїстична, а інша первісна, яка є частиною або відображенням природи Бога. Ці дві душі завжди протистоять одна одній. Це справжня проблема для людини. Чому наша душа розділена подібним чином?

Люди схильні пам’ятати тільки радісні моменти й забувати або ігнорувати все неприємне, що траплялося з ними в минулому. Це частина нашої первісної природи. Хороші речі мають бути хорошими не тільки для нас самих, а й для нашої сім’ї, родичів, роду, нації та світу.

Первозданна душа бажає йти у певному напрямку, але тіло перебуває у рабстві грішної природи. Таке розділення існує між первозданною душею і тілом. Будь-яка людина здатна відчути протиріччя у самій собі та своїй поведінці. Первозданна душа бажає робити одне, але тілу це не подобається.

Таке протиріччя виникло вже після зародження людства. Не розуміючи причини появи конфлікту всередині людини, багато хто прийшов до хибного висновку про те, що наявність двох половинок у людській душі, які протистоять одна одній, означає, що і Першопричина має дві душі, іншими словами, що світ має два початки, добрий і злий.

Людство примножилося від прабатьків, які згрішили, тим самим все населення світу заразилося грішною природою. Нікому не вдалося цього уникнути. Кожна людина вже народжується з нею, вона наповнила весь світ.

Хоча людина буває роздавлена важким тягарем грішної природи, первозданна душа людини ніколи не вмирає, вона постійно прагне звільнитися. Вона хватається за будь-яку можливість ожити та проявити себе. Найвище прагнення первозданної душі в тому, щоб побачити радісний всесвіт і радісного Бога.