인권
[інгвон]
人權
Етимологія
人 (인) [ін] – людина權 (권) [гвон] – права
Сьогодні демократія переживає важкі часи. Вона керується грошима і протекціями. Чи істинна це демократія? Протягом історії демократія була зумовлена здебільшого корисливими мотивами; білі люди використовували демократію лише на догоду собі, водночас чорношкірі люди не були її повноцінними учасниками, вони не отримали того, що їм належало.
Зараз демократію проповідують на весь світ як найвищу ідеологію, але також можна побачити, що демократія працює не завжди та не скрізь. Кожна країна віддає перевагу своїй власній системі.
Звичайно, демократія перевершує авторитаризм, адже вона визнає людські права і гідність, але демократія – не остаточна ідеологія. Якою ж має бути ця остаточна ідеологія? Чи достатньо людині одних лише конституційних прав для повного щастя? Припустимо, всі люди у світі матимуть конституційні права, які відстоюють президенти. Однак, якими б не були права людини, якщо її сім’ю вразила особиста трагедія, вона все одно буде нещасною.
Людські права мають ґрунтуватися на втіленні любові. Якщо любові достатньо, тоді володіння людськими правами принесе щастя. Якщо чоловік і дружина в домі конфліктують за свої людські права, чи відчуватимуть вони сповнення щастя? Чи може принести щастя проголошення власних прав, одночасно з утиском прав іншої людини?
Людським правам можна надати перевагу і привілеї, ґрунтуючись на любові. Тоді виживання такої демократії буде гарантоване. Якщо окремі люди будуть стурбовані тим, як віддавати жертовну любов, демократія процвітатиме, в іншому разі вона зів’яне.